КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи № 754/15334/17

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3738/2018

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Ратнікової В.М., Невідомої Т.О.

при секретарі - Слободяник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року, постановлену під головуванням судді Грегуль О.В, по справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, ОСОБА_1, треті особи: Головне територіальне управління юстиції в місті Києві, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року позивачка звернулася до суду із позовом, уточнивши який зазначила, що після смерті її мачухи ОСОБА_4, яка померла 16 лютого 2017 року, відкрилася спадщина на належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначаючи, що 05 вересня 2017 року постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки до спадкової справи не надано документів, що підтверджують родинні відносини спадкоємиці (заявниці) із померлою, а також документів, що підтверджують встановлення факту проживання спадкоємиці із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, позивачка просила встановити факт її проживання із спадкодавцем однією сім'єю з 1985 року по 16 лютого 2017 року, тобто не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, а також визнати право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2. (а.с.1-3, 16-18)

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року відкрито провадження у справі. (а.с.15)

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просила в якості забезпечення позову у даній справі накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2. Обґрунтовуючи заяву зазначила, що їй не відомо щодо інших осіб та у який саме спосіб вони намагаються заволодіти спадковим майном - зазначеною квартирою. Вказувала, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після померлої 16 лютого 2017 року ОСОБА_4 і невжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. (а.с.19-20)

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3. (а.с.21-22)

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року. На обґрунтування скарги зазначив, що 18 вересня 2018 року ОСОБА_1 у П'ятнадцятій київській державній нотаріальній конторі отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у відповідності із яким, на підставі заповіту, посвідченого П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою 20 жовтня 2000 року, за реєстровим № 5-2534, спадкоємицею зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_4, яка померла 16 лютого 2017 року, є її племінниця ОСОБА_1 Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, саме ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4, і навіть у випадку визнання судом факту проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем однією сім'єю, остання все рівно не буде мати право на спадкове майно по причині наявності спадкоємця за заповітом. Вказував, що наявність арешту, накладеного на спірну квартиру, перешкоджає ОСОБА_1 отримати документи на спадщину на іншу частину квартири та зареєструвати це право власності у Державному реєстрі речових прав, у зв'язку із чим її права суттєво порушуються. (а.с.27-31)

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 підтримав скаргу і просив її задовольнити, представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені шляхом відправлення поштових повідомлень, розміщенням оголошення на веб-сайті Судова влада України та з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечує фіксацію такого повідомлення, тобто належним чином, про що у справі є докази. (а.с.53-65)

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши копії наданих матеріалів справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову та наклавши арешт на квартиру АДРЕСА_3, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погодилась з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір про спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 16 лютого 2017 року.

Відповідно до наданої позивачем копії свідоцтва про право власності на житло від 27 березня 1996 року, квартира АДРЕСА_3 належала на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних частинах. (а.с.7)

Позивачка ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.6, 8)

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину від 22 грудня 1997 року, після смерті ОСОБА_7, спадкоємицею майна померлого є його дружина ОСОБА_4, яка успадкувала 1/2 частину вищевказаної квартири. (а.с.9)

У позовній заяві ОСОБА_2 зазначила, що після смерті її мачухи ОСОБА_4, яка померла 16 лютого 2017 року, відкрилася спадщина на належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначаючи, що 05 вересня 2017 року постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки до спадкової справи не надано документів, що підтверджують родинні відносини спадкоємиці (заявниці) із померлою, а також документів, що підтверджують встановлення факту проживання спадкоємиці із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, позивачка просила встановити факт її проживання із спадкодавцем однією сім'єю з 1985 року по 16 лютого 2017 року, тобто не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, а також визнати право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2. (а.с.1-3, 16-18)

На обґрунтування заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, позивачка ОСОБА_2 зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. (а.с.19-20)

Колегія суддів перевірила та відхилила доводи апелянта з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

За роз'ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Представник апелянта не заперечував набуття ОСОБА_1 прававласності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 та вказував, що наявність арешту, накладеного на спірну квартиру, перешкоджає ОСОБА_1 отримати документи на спадщину на іншу частину квартири та зареєструвати це право власності у Державному реєстрі речових прав, у зв'язку із чим її права суттєво порушуються.

Колегія суддів відхилила посилання представника апелянта на Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_1 18 вересня 2018 року державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, оскільки ці обставини виникли після постановлення оскаржуваної ухвали районного суду.

Предметом заявленого позову ОСОБА_2, окрім встановлення факту її проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, є також вимога визнати право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2. (а.с.1-3)

Тому, вжиті районним судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру є співмірними із заявленими вимогами.

Скасування вжитих заходів забезпечення позову може призвести до відчуження нерухомого майна, а відтак, до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Доводи скарги не спростовують висновків районного суду, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 30 листопада 2018 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б.Левенець

В.М.Ратнікова

Т.О.Невідома