УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/14292/18 Головуючий у 1-й інст. Полонець С.М.

Категорія ст.422 КПК  Доповідач Широкопояс Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року Житомирський апеляційний суд у складі суддів: Широкопояса Ю.В. - головуючого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за участі: секретаря судового засідання Антонюка В.Б., прокурора Ярошенка О.В., власника майна ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу власника арештованого майна ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 жовтня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018060020004467 за ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

       Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 та вирішено накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12018060020004467 від 26.10.2018 за ч. 1 ст. 309 КК України, - автомобіль НОМЕР_1» з метою недопущення відчуження, розпорядження та користування зазначеним транспортним засобом.        

       В апеляційній скарзі власник арештованого майна ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно. Посилається на необґрунтованість ухвали слідчого судді та істотні порушення слідчим суддею вимог КПК України, допущених при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

       Заслухавши пояснення власника майна та його представника в підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора про можливість часткового задоволення апеляційної скарги, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно ст. ст. 131 ч. 2, 170 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

       З матеріалів справи видно, що з 26 жовтня 2018 року Житомирським ВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 2018060020004467 за ч. 1 ст. 309 КК України по факту виявлення 25.10.2018 року о 10 год. 30 хв. по вул. Парниковій у м. Житомирі у салоні автомобіля НОМЕР_1» з маячком таксі «6000» під керуванням водія ОСОБА_6 подрібненої рослинної речовини зеленого кольору, схожої на наркотичний засіб.

25.10.2018 під час огляду місця події вказаний транспортний засіб було тимчасово вилучено в порядку ч. 5 ст. 237 КПК України до майданчику тимчасового утримання Житомирського ВП за адресою: м. Житомир, вул. Л.Українки, 17.

В обґрунтування клопотання про накладення арешту на вказаний транспортний засіб, що є тимчасово вилученим майном, слідчий СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 послався на мету недопущення відчуження, розпорядження та користування цим майном для запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також можливості використання як доказу відомостей, що містяться на вказаному автомобілі.

При цьому у клопотанні слідчого відсутні дані про те, яке значення має даний транспортний засіб для встановлення обставин у кримінальному провадженні та які відомості містяться на вказаному тимчасово вилученому майні, що можуть бути використані як докази.

У заяві від 26.10.2018 слідчий просив слідчого суддю розглянути дане клопотання без його участі, прокурор в судове засідання не з’явився.

Під час апеляційного розгляду даної справи прокурор пояснив, що вказаний автомобіль до даного часу не визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні та не містить будь-якої інформації, що може бути використана як докази. Вважає, що вказаний транспортний засіб може бути переданий власнику для користування та розпорядження.

Фактичними даними, що містяться у клопотанні слідчого та матеріалах, долучених до цього клопотання, у даній справі доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у якому вищевказаний автомобіль можливо використовувався для незаконного перевезення та зберігання можливого наркотичного засобу.

Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують необхідність застосування арешту вказаного тимчасово вилученого автомобіля як заходу забезпечення кримінального провадження; слідчому судді та апеляційному суду не надано інформації про те, яке значення має даний транспортний засіб для встановлення обставин у кримінальному провадженні та які відомості містяться на вказаному тимчасово вилученому майні, що можуть бути використані як докази.

Слідчим та прокурором також не доведено, що даний автомобіль був знаряддям вчинення злочину, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження за ч. 1 ст. 309 КК України.

Таким чином, стороною обвинувачення у даній справі не доведено необхідність арешту вищевказаного майна та наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження цього майна як можливого доказу факту перевезення та зберігання можливого наркотичного засобу, який може бути встановлений шляхом проведення інших слідчих дій.

       За таких обставин висновки слідчого судді в ухвалі про обґрунтованість клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно не відповідають фактичним обставинам справи та вищевказаним положенням КПК України.

Тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з підстави істотного порушення вимог ч. 1 ст. 173 КПК України.

       Керуючись ст. ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

       Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_3 задовольнити.

       Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 жовтня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018060020004467 за ч. 1 ст. 309 КК України - автомобіль НОМЕР_2, - скасувати.

       Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12018060020004467 за ч. 1 ст. 309 КК України - автомобіль НОМЕР_2.

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

       Судді: