Судове рішення #755089
Справа № 22-ц-719/07

Справа № 22-ц-719/07                           Головуючий  суду   1   інстанції Батченко О.В.

Категорія  18                                                   Доповідач апеляційного суду Шолох З.Л.

 

Ухвала

 

7 травня  2007 року колегія  суддів    судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів - Шолох З.Л., Кутової Т.З.,

при секретарі   судового засідання - Танцуріній С.М., участю:

·        позивача   та його представника ОСОБА_3,

·        відповідача та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення  Центрального районного суду м.  Миколаєва від 12 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виконання боргових зобов'язань за договорами позики,

Встановила:

 

В червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виконання боргових зобов'язань за договорами позики.

В судових засіданнях позивач неодноразово доповнював позовні вимоги та збільшував їх розмір. Остаточно в обґрунтування позовних вимог зазначав, що протягом 2003 - 2004 років уклав з відповідачем чотири договори позики, за якими передав позивачу в борг 426 700 грн., а саме:

·    5 травня 2003 року - 48 600 грн. до 5 серпня 2003 року;

·    9 січня 2004 року - 162 000 грн. до 5 червня 2004 року;

·    5 квітня 2004 року - 198 000 грн. до ЗО грудня 2004 року;

·    9 червня 2004 року 18 100 грн. до 5 жовтня 2004 року.

Про боргові зобов'язання відповідач видав розписки, однак борги не повернув.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача:

-   426 700 грн. боргу;

-  27 438 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язань станом

на 10 жовтня 2006 року;

-     86 315, 19 грн. процентів за договорами позики;

-     98 448,30 грн. збитків, внаслідок зростання індексу інфляції.

Заочним рішенням Центрального    районного суду м. Миколаєва    від

12 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на його користь з ОСОБА_2 427 700 грн. боргу, 27 438 грн. - процентів за прострочення виконання зобов'язання, 80 952,30 грн. збитків внаслідок інфляції, 200 грн. судового збору. На користь держави з відповідача стягнуто 1 500 грн.  судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд.

 

2

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Розглянувши справу повторно в заочному порядку у відсутності відповідача та його представника і частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що відповідач належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи (та від нього не надійшло повідомлень про причини неявки). А також, як вважав суд, виходячи із обставин справи в ній достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для прийняття законного рішення.

Між тим, з таким висновком місцевого суду погодитися неможливо, виходячи з наступного.

Заочний розгляд справи, передбачений главою 8 ЦПК України, знаходиться в розділі III ЦПК України „Позовне провадження", а тому всі основні інститути позовного провадження та пов'язані з цим загальні засади цивільного процесу повинні дотримуватися при ухваленні заочного рішення. Зокрема, це стосується принципів змагальності, диспозитивності, доказів доказування та проведення процедури судового виклику і повідомлень.

Відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання з поважних причин, а докази на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, в порушення вимог ч.1 ст. 224 ЦПК України, за відсутності належно повідомленого відповідача, місцевий суд постановив заочне рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, Центральним районним судом м. Миколаєва 4 вересня 2006 року постановлено ухвалу про скасування свого ж заочного рішення, постановленого 31 жовтня 2005 року по цій справі.

Розгляд справи, призначеної судом на 11 жовтня 2006 року, перенесено на 9 листопада 2006 року, а потім на 12 грудня 2006 року, у зв'язку з находженням судді у нарадчій кімнаті по іншій справі (а.с. 65, 66).

В матеріалах справи відсутні будь - які дані про те, що відповідач повідомлявся судом про розгляд справи на 12 грудня 2006 року. Хоча, в суді апеляційної інстанції відповідач зазначав, що несвоєчасно дізнався про розгляд справи та не зміг прийняти участі в судовому засіданні із поважних причин (пошкодження транспортного засобу) і надати суду пояснення, а також наявні у нього докази про часткове спростування позовних вимог.

До того ж, 9 листопада 2006 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву в новій редакції, копію якої суд направив відповідачу (а.с. 73) для ознайомлення. В порушення принципу змагальності, місцевий суд не надав можливості відповідачу надати пояснення щодо змісту уточнених позовних вимог ОСОБА_1

Отже, місцевий суд постановив заочне рішення, яке зачіпає права і обов'язки ОСОБА_2, не дотримавшись вищевказаних вимог процесуального законодавства, що є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України.

 

2

При новому розгляді справи, районному суду необхідно звернути увагу на наведене, більш повно з'ясувати права та обов'язки сторін, умови укладення між ними боргових угод, і в залежності від встановленого розглянути спір з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

 

Ухвалила:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2006 року скасувати та справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація