Справа № 22-ц- 961/07 Головуючий суду 1 інстанції Кваша С.В.
Категорія 16 Доповідач апеляційного суду Шолох З.Л.
Ухвала
Іменем України
4 травня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Паліюка В.П.,
суддів - Шолох З.Л., Лівійського І.В.,
при секретарі судового засідання - Негрун І.О., за участю :
· представника позивача Шульги М.О.,
· відповідачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго" (далі - ВАТ ЕК „Миколаївобленерго") на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2007 року у справі за
позовом ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
Встановила:
У грудні 2006 року ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 7 458,95 грн. збитку за порушення зобов'язання.
Представник позивача зазначав, що знаходиться з відповідачкою у договірних відносинах на постачання електроенергії. При перевірці дотримання Правил користування електроенергією для населення (далі Правил), за місцем проживання відповідачки в будинку АДРЕСА_1 було встановлено порушення Правил. А саме, пристрій дублюючого вводу з використанням схованої проводки поза лічильником для літньої кухні.
Вказані порушення слугували підставою для складання Акту № В-0444 від 11 вересня 2006 року про безоблікове споживання відповідачкою електроенергії та нарахування збитку.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив задовольнити його вимоги.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачки на користь позивача 2 444,39 грн. збитку.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив його скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд повно, всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам по справі та прийшов до вірного висновку про те, що відповідачка
2
знаходилася в договірних відносинах з товариством на постачання електроенергії. В порушенням договірних зобов'язань, вона безобліково споживала електроенергію, чим спричинила товариству збитки, які підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст. ст. 610, 623 ЦК України.
Доводи апелянта про безпідставне зменшення судом розміру відшкодування збитків необґрунтовані, оскільки спростовуються матеріалами справи, із яких вбачається, що остання контрольна перевірка дотримання відповідачкою Правил споживання електроенергії, проведена позивачем 12 жовтня 2005 року (а.с. 11). В зв'язку з чим, районний суд правомірно стягнув з відповідачки на користь товариства 2 444,39 грн. збитків, поклавши в основу розрахунків 334 дні (тобто з дня з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань приладу обліку до дня усунення порушення).
Такий розрахунок спричиненого збитку відповідає вимогам п. 53 Правил та п.3 Методики розміру відшкодування збитків, які передбачають проведення розрахунку з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань приладу обліку або з дня технічної перевірки.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому не вбачає підстав для його скасування чи зміни.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.