Справа №22-ц-513/07                                        Суддя по  1  інстанції   Кваша С. В.

                                                                             Суддя - доповідач апеляційного суду Шолох З. Л.

УХВАЛА

6 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Паліюка В. П.,

суддів: Шолох З. Л., Лівійського І. В.,

при секретарі судового засідання - Негрун І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали позовної заяви за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на   ухвалу  Заводського  районного суду м. Миколаєва від  29 грудня  2006 року за позовом ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго"     (далі - ВАТ ЕК „Миколаївобленерго") про захист прав споживача,

Встановила:

В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ВАТ ЕК „Миколаїволенерго" про захист прав споживача.

Позивач вказував, що знаходиться з товариством в договірних відносинах на постачання електроенергії. За місцем його проживання в АДРЕСА_1 22 листопада 2005 року працівниками товариства було складено Акт № Д - 4204 про порушення ним Правил користування електроенергією для населення.

На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято рішення про нарахування  13 528, 94 грн. збитку.

Посилаючись на те, що в Акті зазначене порушення, якого не було, позивач просив визнати його недійсним та стягнути з товариства матеріальну та моральну шкоду.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута йому з підстав невиконання вимог про усунення недоліків, викладених у попередній ухвалі цього ж суду від  10 листопада 2006 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду від 29 грудня 2006 року скасувати, так як вважав, що його позовна заява відповідала вимогам закону.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали позовної заяви та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені недоліки позивачем у встановлений судом строк не виправлені.

Між тим, оскаржувана ухвала місцевого суду не відповідає вимогам закону, оскільки не містить мотивів прийнятого судом рішення. Посилання в ній лише на   невиконання позивачем попередньої  ухвали   суду

2

від  10 листопада 2006 року про усунення недоліків, не    може    вважатися належним викладенням мотивувальної частини.

Відповідно до ст. 210 ЦПК України та п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних прав по першій інстанції" від 21 грудня 1990 року № 9 ухвала суду першої інстанції в усіх випадках повинна бути мотивована, у тому числі й при вирішенні питань про залишення заяви без руху та про її повернення.

До того ж, в ухвалі від 10 листопада 2006 року на яку йдеться посилання, суд не зазначив конкретні недоліки позовної заяви, які перешкоджають її розгляду по суті, а обмежився загальними фразами.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені ст. ст. 119, 120 ЦПК України. В них, зокрема, зазначено, що позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання або місце знаходження, зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Тобто, позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обґрунтовує та зазначає докази на підтвердження обставин.

Тому, суд безпідставно, в порушення зазначених вимог цивільно - процесуального законодавства, зобов'язав позивача послатися на закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин.

Хоча, із матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1. звернувся до суду з цивільним позовом про захист прав споживача до товариства, з яким знаходиться у договірних відносинах на постачання електроенергії.

Таким чином, враховуючи викладене, ухвала місцевого суду постановлена без додержання вимог закону, тому підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з передачею питання щодо прийняття заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2006 року скасувати, а матеріали справи направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала   оскарженню не підлягає.