Справа №22-805/2007р.                          Головуючий 1-й інстанції: Димитров B. I.

Категорія -                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галуїценко О.І.

УХВАЛА

04 квітня 2007р. Судова   колегія   судової   палати   в   цивільних   справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:                       Вовненко Г. Ю.

суддів:                               Колосовського СЮ.

Галу щенка О. І.

при секретарі: Фірсовій Т. В. за участю представників:

позивачки -                       ОСОБА_2, ОСОБА_6

відповідачки -                    ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду Миколаївської області від 07. 02. 2007 p., постановлену  за

заявою ОСОБА_1    про накладення  арешту на житлове приміщення у справі за

позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фонду комунальної воласності      виконкому   Миколаївської   міської   ради   про  визнання   права власності на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом,

Встановила:

14. 12. 2006 р. ОСОБА_1 звернулася з заявою про накладення арешту на на АДРЕСА_1.

Вона посилалась на те, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 29. 11. 2006 р. скасоване рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20. 04. 2006 p., яке ухвалене за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначеним рішенням апеляційний суд визнав, що заповіт, складений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 є дійсним.

До складу цього заповіту входила квартира. АДРЕСА_1, яка належала заповідачу на праві власності.

В той же час, рішенням Ленінського районного суду від 25. 07. 2006 р. задоволені вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Фонду комунальної власності про визнання за нею, права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом.

Зазначене рішення ґрунтувалось на висновках рішення того ж місцевого суду від 20. 04. 2006 р. про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Посилаючись на факт скасування цього рішення та наявність підстав для перегляду рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25. 07. 2006 p., заявниця      просила про забезпечення позову шляхом накладення арешту на

2

спірну квартиру до розгляду її заяви про перегляд зазначеного рішення та остаточного вирішення позовних вимог про право власності на зазначене житлове приміщення.

Ухвалою Ленінського районного суду Миколаївської області від 07. 02. 2007 р постановлено про задоволення заяви та накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, як представник ОСОБА_3, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на її невідповідність вимогам процесуального закону.

Апеляційна скарга не піддягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду від 25. 07. 2006 p., яке набрало законної сили, за ОСОБА_3 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Зазначене рішення ґрунтувалось на юридичному факті, який встановлено рішенням того ж місцевого суду від 20. 04. 2006 р., про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

На даний час, рішення Ленінського районного суду від 20. 04. 2006 р. скасоване рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 29. 11. 2006 р.

18. 12. 2006 р. ОСОБА_1 звернулась до того ж місцевого суду з заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду від 25. 07. 2006 р. за нововиявленими обставинами.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи.

Перегляд справи за нововиявленими обставинами, відповідно до положень Розділу V ЦПК України є однією з стадій судового розгляду на якій, суд, згідно з правилами ч. 1 ст. 152 ЦПК України, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може накласти арешт на майно, що є предметом спору.

Встановивши зазначені обставини та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суддя обґрунтовано ухвалив про накладення арешту на спірну квартиру, постановивши ухвалу, яка відповідає нормам цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги про те, що квартира на даний час відчужена третім особам, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ця обставина не впливає на вирішення питання про перегляд судового рішення та не позбавляє відповідну сторону ставити питання про залучення цих осіб до участі у справі з відповідним процесуальним статусом.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України, судова колегія

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду Миколаївської області від 07. 02. 2007 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженні у справі.