Справа № 2-3865/ 2009р.            

 Р І Ш Е Н Н Я

    Іменем України

14 жовтня 2009 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:     головуючого – судді – Зємцова В.В.

                         при секретарі             -  Галайчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці об»єднані цивільні справи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,

                    В С Т А Н ОВ И В:

У липні 2009  року до суду надійшли вказані позовні заяви, в попередньому судовому засіданні вони були об»єднані в одне провадження.

Сторони вказували, що вони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 09.01.1998 року, який був укладений у Палаці шлюбів м. Кременчука, актовий запис № 18 .

У шлюбі мають двох неповнолітніх дітей доньку Тамару, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Шлюбно-сімейні відносини припинили у 2006 році по тій причині, що  мали різні погляди по багатьом принциповим питанням, різні характери. В сім”ї виникали сварки, непорозуміння, які привели до втрати почуттів любові та поваги.  Проживають окремо,  спільного господарства не ведуть.  Просили шлюб розірвати, місце проживання неповнолітніх дітей визначити з матір”ю.  

    У судовому засіданні сторони позов підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позовах.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, представника ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін та неповнолітніх дітей сторін по справі.

Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на ОСОБА_1 у вигляді необхідності сплати на користь держави мита у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.  ОСОБА_2 слід звільнити від сплати держмита.

    Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 – 59, ч. 4 ст. 130, 174, 208, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України,

                                               В И Р І Ш И В:

    Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09.01.1998  року у Центральному відділ реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького МУЮ, актовий запис за № 18 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави мито у розмірі  17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Звільнити від сплати держмита – ОСОБА_2

Місце проживання неповнолітніх дітей доньки Тамари, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 визначити з матір»ю ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: