ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16-15

м. Київ

03 грудня 2018 року № 640/20001/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Шевченко Н.М.,

за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

за участі учасників справи:

представника позивача - Чміль А.А.,

представників відповідача - Байди В.В.,Федоренко К.В.,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою (поданням) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» (надалі по тексту також - ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ») про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Подана заява обґрунтовується необхідністю перевірки обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ», застосованого на підставі рішення начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 111777 від 28.11.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2018 відкрито провадження за заявою та призначено до розгляду на 03.12.2018 о 13:00.

У судовому засіданні представник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, підтвердивши обгрунтованість умовного адміністративного арешту майна, застосованого рішенням контролюючого органу.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви, про що надали суду відзив.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» зареєстровано в органах державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності та є платником податків.

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.11.2018 № 16910, відповідно до п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.

З метою вручення копії вказаного наказу та ознайомлення з направленням від 27.11.2018 № 1890/26-15-14-02-01 про проведення перевірки, 27.11.2018 здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ», а саме: 04211, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд.2-д, кв. 707.

Прибувши на місце за вищевказаною адресою, після отримання копії наказу від 16.11.2018 № 16910, генеральним директором ОСОБА_4 було відмовлено у допуску посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до проведення документальної планової виїзної перевірки, з огляду на що складено акт відмови від допуску до перевірки від 27.11.2018.

Відповідно до п. п. 94.6.1. п. 94.6 ст. 94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

На виконання вимог податкового законодавства, керівником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято рішення про застосування адміністративного арешту, яке надіслано на адресу відповідача рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення.

Ураховуючи вищевикладене та зважаючи на приписи ПК України, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до суду із заявою про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Вирішуючи заяву (подання) по суті, суд звертає увагу на таке.

Приписами ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено ст. 283 КАС України. Відповідно до п. 2 ч. 1 цієї статті передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до положень п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Так, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. (п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України)

Згідно з п. 94.3 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. (п. 94.5 ст. 94 ПК України)

Положеннями п. 94.6 ст. 94 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. (п. 94.10 ПК України)

Отже, нормами ПК України передбачено право керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу приймати рішення про застосування умовного адміністративного арешту до майна платника податків у випадку якщо такий платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України)

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Як убачається з доданих до заяви (подання) документів, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на адресу товариства направлено рекомендованим з повідомленням листом повідомлення про проведення перевірки від 16.11.2018 № 104273/10/26-15-14-02-01, засвідчену копію наказу від 16.11.2018 № 16910.

Також, з наданих суду копій направлень на перевірку вбачається, що генеральному директору ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» ОСОБА_4 пред'явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки, вручено копію наказу про її проведення під підпис.

Після відмови у допуску посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до проведення документальної планової виїзної перевірки було складено акт відмови від допуску до перевірки від 27.11.2018, який також підписано генеральним директором товариства ОСОБА_4

Надалі, керівником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято рішення № 111777 від 28.11.2018 про застосування умовного адміністративного арешту.

Суд зазначає, що з програми «Діловодство спеціалізованого суду» убачається, що 28.11.2018 ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.11.2018 № 16910 про проведення документальної планової виїзної перевірки. Крім того, у відзиві на заяву представником відповідача надано копію позовної заяви із відміткою Окружного адміністративного суду м. Києва про оскарження наказу про проведення перевірки.

Щодо тверджень відповідача про відсутність законних підстав для проведення перевірки суд враховує, що ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» оскаржило наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.11.2018 № 16910 про проведення перевірки, разом з тим, суд вважає, що дана обставина не спростовує наявності права у контролюючого органу на застосування арешту майна, з огляду на те, що п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України передбачає, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З матеріалів справи убачається, що товариство відмовилось від проведення документальної планової виїзної перевірки про, про що свідчить акт про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, у зв'язку з чим, у податкового органу була правова підстава, передбачена приписами ПК України для застосування арешту майна.

Слід зазначити, що в акті про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки № 1734/26-15-14-02-01 від 27.11.2018 представником товариства зазначено в якості підстави для відмови порушення податковим органом п. 77. 1, п. 77.4 , ст. 77 ПК України.

Суд наголошує на тому, що вищевказані підстави для відмови в допуску до перевірки не передбачені положеннями п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Варто зазначити, що спір про право має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, під спором про право необхідно розуміти оскарження до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України), оскарження податкового повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що обумовило звернення податкового органу з поданням у порядку особливого провадження тощо.

Оскарження наказу про проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням, не є спором про право, а отже і підставою для закриття провадження.

Дана правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі № 804/19780/14.

Крім того, у судовому засіданні сторонами не наголошувалось на тому, що у даній справі наявний спір про право.

На думку суду, у податкового органу була правова підстава, передбачена п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України для застосування арешту майна, яка жодним чином не пов'язана із оскарженням законності проведення перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ».

Згідно з ч. 8 ст. 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 9, 72 - 79, 241 - 246, 250, 255, 283, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1.Заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» (ЄДРПОУ 34880036, проспект Героїв Сталінграда, 2-д, прим. 707, м. Київ, 04211) про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків задовольнити.

2.Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ», застосованого рішенням начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 28.11.2018 № 111777.

3. Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Окружний адміністративний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.М. Шевченко