ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року                                 Справа №918/181/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя                     Саврій В.А.,

суддя                     Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача:     ОСОБА_1 (довіреність   №14-136 від 20.07.18р.);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність   №007.2/Др-18-05/8 від 24.05.18р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області від 23 липня 2018 суддя Войтюком В.Р. у м. Рівне, повний текст складено 02 серпня 2018 року, у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут"

про стягнення в сумі 13 901 046,14 грн.

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК України. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2018 року, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Рівнегаз збут" 10  818  381,17 грн. - пені, 843  638,84 грн. - 3% річних та 2  239  026,13 грн. - інфляційних втрат, що виникли внаслідок прострочення оплати вартості переданого природного газу згідно Договору на купівлю-продаж природного газу №16-174-Н від 30 грудня 2015 року, з тих підстав, що відповідач неналежним чином виконував умови зазначеного Договору, а саме - несвоєчасно здійснював оплату за отриманий природній газ, в порушенням п.6.1. умови Договору.

23 липня 2018 року, рішенням господарського суду Рівненської області було відмовлено у задоволенні позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Рівнегаз збут" про стягнення 13 901 046,14 грн.

17 серпня 2018 року, не погоджуючись з ухваленим рішенням, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити його позовні вимоги, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних здійснено у періоди прострочень оплат та на суми заборгованості, які не відшкодовувались спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків.

ТОВ "Рівнегаз Збут" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає, що дане рішення прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що спільними протокольними рішеннями, укладеними на виконання умов Договору №16-174-Н та положень Постанови Кабінету Міністрів України №20 і Наказу Міненерго України №493/688, було погоджено, що залишок оплати за послуги з транспортування газу по Договору підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення, де день проведення таких розрахунків був одночасно і днем погашення заборгованості за поставлений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ, а тому вважає, що відсутні підстави для нарахування та стягнення штрафу, пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, оскільки уклавши спільні протокольні рішення, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за Договором,

Вважає, що для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, необхідно, щоб оплата за надані послуги була здійснена відповідачем поза межами порядку та строків, встановлених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ, а оскільки таких порушень відповідачем допущено не було, то правові підстави для задоволення позову відсутні.

23 жовтня 2018 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 28 листопада 2018 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі і відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

30 грудня 2015 року, між ПАТ "НАК" "Нафтогаз України", як продавцем, та ТОВ "Рівнегаз Збут", як покупцем, було укладено Договір №16-174-Н на купівлю-продаж природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця з 01 січня по 31 березня 2016 року природний газ в кількості 129  000,000 тис. м3 по ціні: - за обсяги до 1200 м3 по 3600,00 грн. за 1000 м3, а за обсяги понад 1200 м3 по ціні 7188,00 грн. за 1000 м3, що складає загальну суму у 357 673 050,00грн. без ПДВ, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити вказану суму. (т.1 а.с.26-30)

У п.1.2 Договору №16-174-Н сторони встановили, що газ який продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.

За п.3.2 Договору №16-174-Н, приймання передача газу переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.п.3.3.,3.4. Договору №16-174-Н, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивувальну відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Корегування планових обсягів газу оформляється покупцем у вигляді заявки.

Відповідно до п.6.1. Договору оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Згідно з пунктом 6.2 Договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. За наявності заборгованості за попередні періоди відповідач перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

Додатковими угодами №1 від 31 січня 2016 року, №2 від 29 лютого 2016 року, №3 від 31 березня 2016 року та №4 від 30 квітня 2016 року  вносились зміни до Договору №16-174-Н, щодо обсягів поставки газу та його вартості. (т.1 а.с.31-36)

Крім того, додатковою угодою №3 до Договору №16-174-Н змінено п.3.3, відповідно до якого не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою. У разі не підписання продавцем акту приймання-передачі газу, продавець письмово повідомляє покупця про причини не підписання акта. У разі, якщо покупець до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не подає продавцю акти приймання-передачі природного газу, такі дії (бездіяльність) з боку покупця вважаються односторонньою відмовою покупця від поставки природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період. При цьому покупець не має право заперечувати проти не поставки продавцем природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період.

Також, Додатковою угодою №3, сторони виклали п.6.1, яким оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.

На підставі зазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу природній газ за актами приймання передачі газу, складеними між сторонами, від:

- 31 січня 2016 року на суму 222  819  852,17 грн.;

- 29 лютого 2016 року на суму 182  872251,19 грн.;

- 31 березня 2016 року на суму 209  175  956,94 грн. .;

- 30 квітня 2016 року на суму 108  637  691,53 грн..;

- 31 травня 2016 року на суму 49  425  542,34 грн.;

- 30 червня 2016 року на суму 35  690  003,88 грн.;

- 31 липня 2016 року на суму 33  325  704,46 грн.;

- 31 серпня 2016 року на суму 32  226  227,98 грн.;

- 30 вересня 2016 року на суму 30  739  072,66 грн., а всього передано та прийнято природній газ на загальну суму 904  912  303,15 грн. (т.1 а.с.37-45)

В свою чергу, відповідач в рахунок оплати отриманого згідно Договору №16-174-Н природного газу з поточного рахунку із спеціальним режимом використання, у січні-жовтні 2016 року, перерахував відповідачу 233  761  004,52 грн. (т.1 а.с.207-214)

19 лютого 2016 року, між ГУ Державної казначейської служби України у Рівненській області, як стороною №1, Департаментом фінансів Рівненської обласної держадміністрації, як стороною №2, ТОВ "Рівнегаз збут", як стороною №3, ПАТ "НАК "Нафтогаз", як стороною останньою, було укладено Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №632 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, за умовами яких, у відповідності до "Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №20 від 11 січня 2005 року, узгоджено порядок проведення розрахунків, за яким Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні №1 у сумі 16 958 994,80 грн., яка в свою чергу перераховує дані кошти стороні №2, а та - стороні №3, для розрахунку зі стороною останньою за природній газ 2016 року згідно Договору від 30 грудня 2015 року №16-174-Н з таким записом в графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11 січня 2005 року №20, за природний газ 2016 року для населення, договір від 30 грудня 2015 року №16-174-Н в т.ч. ПДВ 2 826 490,80 грн." Сторона остання кошти в сумі 16 958 994,80 грн. до загального фонду державного бюджету України у вигляді податків. (т.1 а.с.66-68)

Спільне протокольне рішення набрало чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діяло до повного виконання сторонами зобов'язань за цим рішенням.

Спільні протокольні рішення аналогічного змісту були укладені:

- 19 лютого 2016 року №633 на суму 158  353  231,66 грн.;

- 22 липня 2016 року №1945 на суму 12  168 844,31 грн.;

- 22 липня 2016 року №2020 на суму 16  773  758,57 грн.;

- 19 серпня 2016 року №2200 на суму 22 991 567,59 грн.;

- 16 вересня 2016 року №2342 на суму 24  590  412,02 грн.;

- 19 жовтня 2016 року №2553 на суму 20  304  291,27 грн.;

- 19 жовтня 2016 року №2552 на суму 874  138,30 грн.;

- 30 січня 2017 року №650 на суму 100  000  000,00 грн.;

- 30 січня 2017 року №652 на суму 100  000  000,00 грн.;

- 30 січня 2017 року №651 на суму 98  136  060,11 грн.;

- 01 березня 2017 року №649 на суму 100  000  000,00 грн. (т.1 а.с.70-124)

На виконання Договору №16-174-Н та відповідних спільних протокольних рішень, відповідачем було перераховано позивачу платіжними дорученнями: 671 151 298,63 грн.: №24 від 29 лютого 2016 року на суму 16  958  994,80 грн.; №28 від 29 березня 2016 року на суму 158  353  231,66 грн.; №38 від 27 липня 2016 року на суму 12 168  844,31 грн.; №40 від 28 липня 2016 року на суму 16  773  758,57 грн.; №41 від 22 серпня 2016 року на суму 22  991  567,59 грн.; №45 від 19 вересня 2016 року на суму 24  590  412,02 грн.; №51 від 24 жовтня 2016 року на суму 20  304  291,27 грн.; №52 від 24 жовтня 2016 року на суму 874  138,30 грн.; №6 від 01 березня 2017 року на суму 100  000  000,00 грн.; №7 від 01 березня 2017 року на суму 98  136  060,11 грн.; №8 від 01 березня 2017 року на суму 10  000  000,00 грн.; №9 від 01 березня 2017 року на суму 100  000  000,00 грн. (т.1 а.с.125-136)

22 березня 2018 року, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", вважаючи, що відповідачем були порушені умови оплати за переданий газ, звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ТОВ "Рівнегаз збут" 10  818  381,17 грн. - пені, 843  638,84 грн. - 3% річних та 2  239  026,13 грн. - інфляційних втрат. (т.1 а.с.3-7)

23 липня 2018 року, рішенням господарського суду Рівненської області було відмовлено у задоволенні позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Рівнегаз збут" про стягнення 13 901 046,14 грн. (т.1 а.с.227-231)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з огляду на наступне.

Згідно    ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у  ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до  ст. 655 ЦК України  за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи встановлено, що 30 грудня 2015 року, між ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" та ТОВ "Рівнегаз Збут було укладено Договір №16-174-Н на купівлю-продаж природного газу, за яким продавець зобов'язався передає у власність покупця з 01 січня по 31 березня 2016 року природний газ в кількості 129  000,000 тис. м3 по ціні: - за обсяги до 1200 м3 по 3600,00 грн. за 1000 м3, а за обсяги понад 1200 м3 по ціні 7188,00 грн. за 1000 м3, що на загальну вартість 357 673 050,00грн. без ПДВ, а покупець зобов'язувався прийняти зазначену кількість газу та оплатити вказаний обсяг газу. (т.1 а.с.26-30)

Згідно з пунктом 6.2 Договору №16-174-Н оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. За наявності заборгованості за попередні періоди відповідач перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

Додатковою угодою №3 від 31 березня 2016 року сторони виклали п.6.1 в    новій редакції: оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.

Позивач, свої зобов'язання за Договором №16-174-Н виконав у повному обсязі та надав відповідачу природного газу, за актами від:

- 31 січня 2016 року на суму 222  819  852,17 грн.;

- 29 лютого 2016 року на суму 182  872251,19 грн.;

- 31 березня 2016 року на суму 209  175  956,94 грн. .;

- 30 квітня 2016 року на суму 108  637  691,53 грн..;

- 31 травня 2016 року на суму 49  425  542,34 грн.;

- 30 червня 2016 року на суму 35  690  003,88 грн.;

- 31 липня 2016 року на суму 33  325  704,46 грн.;

- 31 серпня 2016 року на суму 32  226  227,98 грн.;

- 30 вересня 2016 року на суму 30  739  072,66 грн., а всього передано та прийнято природній газ на загальну суму 904  912  303,15 грн. (т.1 а.с.37-45)

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи умови договору відповідач, за взятими на себе зобов’язаннями, повинний був розрахуватись за газ отриманий по акту приймання-передачі природного газу: - від 31 січня 2016 року на суму 222  819  852,17 грн. у строк до 25 лютого 2016 року; - від 29 лютого 2016 року на суму 182  872  251,19 грн. до 25 березня 2016 року; - від 31 березня 2016 року на суму 209  175  956,94 грн. включно по 25 квітня 2016 року; - від 30 квітня 2016 року на суму 108  637  691,53 грн. включно по 25 травня 2016 року; - від 31 травня 2016 року на суму 49  425  542,34 грн. включно по 25 червня 2016 року; - від 30 червня 2016 року на суму 35  690  003,88 грн.  включно по 25 липня 2016 року; - від 31 липня 2016 року на суму 33  325  704,46 грн.  включно по 25 серпня 2016 року; - від 31 серпня 2016 року на суму 32 226    227,98 грн.  включно по 25 вересня 2016 року та від 30 вересня 2016 року на суму 30  739  072,66 грн.  включно по 25 жовтня 2016 року.

У січні-жовтні 2016 року, на виконання Договору №16-174-Н, відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 233  761 004,52 грн. за рахунок оплати та з поточного рахунку із спеціальним режимом використання та 671 151 298,63 грн., відповідно до спільних протокольних рішень.

Позивач, не заперечуючи відсутності основної заборгованості, стверджує, що відповідач проводив оплату за отриманий газ несвоєчасно, з порушення п.6.1 Договору №16-174-Н, допускаючи прострочення платежів, на які останнім здійснено нарахування пені в сумі 10  818  381,17 грн., 843  638,84 грн. - 3% річних та 2  239  026,13 грн. - інфляційних втрат.

Статтями  525,  526 ЦК України,  ст. 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.7.2. Договору №16-174-Н, у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1 Договору він  зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За приписами ч.2  ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2  ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, частину коштів за отриманий природній газ ТОВ "Рівнегаз Збут" повернуло позивачу помісячно в загальній сумі 233  761  004,52 грн., інша сума у розмірі 671 151 298,63 грн. була відшкодована ПАТ "НАК "Нафтогаз Укрвїни" на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків з поточного рахунку відповідача із спеціальним режимом використання, що в загальному складає 904  912  303,15 грн.

Пунктом 1.2. "Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію", затвердженого спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерством фінансів України №493/688 від 03 серпня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за  №1007/27452  від 19 серпня 2015 року, розрахунки між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, НАК "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, за формою №1 у додатку, спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за формою №2 у додатку.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.3. "Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію", постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів.

Пунктом 2.7 зазначеного "Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію", визначено процедуру і алгоритм проведення цих розрахунків.

Як було встановлено вході розгляду справи, з лютого по жовтень 2016 року, відповідно до "Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій" прийнятих  постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року  та вже вказаного "Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію", між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області, Департаментом фінансів Рівненської обласної держадміністрації, ТОВ "Рівнегаз збут", та НАК "Нафтогаз України" було укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України:

- 19 лютого 2016 року №633 на суму 158  353  231,66 грн.;

- 22 липня 2016 року №1945 на суму 12  168 844,31 грн.;

- 22 липня 2016 року №2020 на суму 16  773  758,57 грн.;

- 19 серпня 2016 року №2200 на суму 22 991 567,59 грн.;

- 16 вересня 2016 року №2342 на суму 24  590  412,02 грн.;

- 19 жовтня 2016 року №2553 на суму 20  304  291,27 грн.;

- 19 жовтня 2016 року №2552 на суму 874  138,30 грн.;

- 30 січня 2017 року №650 на суму 100  000  000,00 грн.;

- 30 січня 2017 року №652 на суму 100  000  000,00 грн.;

- 30 січня 2017 року №651 на суму 98  136  060,11 грн.;

- 01 березня 2017 року №649 на суму 100  000  000,00 грн. (т.1 а.с.70-124)

В розділі 4 зазначених спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, сторони, передбачили і відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільним протокольними рішеннями та за недотримання вимог  постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року. 

Таким чином, укладаючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, сторони по справі фактично погодились, що залишок оплати наданих послуг по Договору №16-174-Н, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного такого спільного протокольного рішення, тобто тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за поставлений природний газ за цим Договором, а також і відповідальність за порушення цих строків.

Тобто, нарахування пені, інфляційних втрат та річних відбуваеться у разі порушення стороною умов та обов'язків спільних протокольних рішень, укладених на виконання Договору №16-174-Н, оскільки даними протокольними рішеннями змінюється порядок та строки проведення розрахунків за надані за даним Договором послуги.

Крім того, з огляду на особливості здійснення господарської діяльності між підприємствами ПЕК та законодавчо-обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що проводять господарську діяльність в енергетичній галузі, вбачається, що ТОВ "Рівнегаз збут" було позбавлено можливості самостійно впливати на своєчасність надходження коштів на його рахунок із спеціальним режимом використання, які надходили на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ, що вказує про відсутність вини відповідача у простроченні платежів, а відтак виключає застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання.

Оскільки відповідачем чітко виконувались положення вищезазначених спільних протокольних рішень, то відсутні будь-які правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені та передбачених ч.2    ст. 625 ЦК України, 3% річних та інфляційних витрат, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ в частині їх стягнення не підлягають до задоволення.

Критично відноситься судова колегія до посилань апелянта на те, що 3% річних інфляційні втрати і пеня нараховувались ним на заборгованість, яка не покривалась ні спільними протокольними рішеннями, ані позивачем самостійно з рахунку із спеціальним режимом, та відхиляє їх як безпідставні, підтримуючи позицію суду першої інстанції, що сторони одні і ті ж суми зараховують в оплату вартості спожитого природного газу в різний період споживання.

Так, як вбачається із поданого позивачем розрахунку, останній проводить зарахування коштів які надійшли від відповідача із поточного рахунку із спеціальним режимом використання в погашення заборгованості за спожитий природний газ яка охоплена спільними протокольними рішеннями, і якими відповідно змінено порядок та строки оплати, а отже проводить зменшення боргу відповідача без урахування призначення платежу (періодів), зазначених у спільних протоколах.

За таких обставин, позивач зменшує заборгованість відповідача за спожити природний газ у пізніший строк без урахування, що за спільними протокольними рішеннями відбувається погашення заборгованості починаючи з січня 2016 року, що суперечить умовам спільних протокольних рішень та призводить до штучного створення заборгованості відповідача, і як наслідок - нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що кожне спільне протокольне рішення і платіжні доручення про перерахування відповідачем позивачу отриманих по ланцюгу коштів, як вартість пільг та субсидій населенню, вказують, що такі розрахунки між сторонами здійснюються в межах Договору №16-174-Н на купівлю-продаж природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем та є одночасно процедурою погашення зобов'язань ТОВ "Рівнегаз Збут" з остаточної оплати вартості поставленого природного газу у визначеному періоді в розмірі отриманих по спільному протокольному рішенню сум пільг і субсидій населенню, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст.  74,  77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм  ст. 234 ГПК України  з всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням  норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст.  129,  282 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.  129,  269-275,  276,  281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 23 липня 2018 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/181/18 повернути  господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "03" грудня 2018 р.

Головуючий  суддя                                                                      Дужич С.П.

Суддя                                                                                              Саврій В.А.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.