ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/948/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Александру М.М.,

заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону - Покори К.В.,

представника позивача-2 Шеремети І.М.,

представника позивача-1 не з'явився,

відповідача не з'явився,

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мінчуни Наталії Лаврентіївни про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач-1), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (позивач-2), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мінчуни Наталії Лаврентіївни №40458601 від 03.04.2018 р.

В підготовче засідання з'явились заступник військового прокурора та представник Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці.

Представник Міністерства оборони України в засідання не з'явився, в поданій 28.11.2018р. заяві просив провести судовий розгляд без його участі.

Відповідач в підготовче засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце судового розгляду.

У відповідності до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи заяву представника позивача, та керуючись ч.2 ст.181 КАС України суд вважає за можливе провести підготовче засідання без участі відповідача.

Згідно з п.1 ч.2 ст.173 КАС України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

На підставі наведеного, в судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників справи необхідність закриття провадження, оскільки в порядку підготовки справи до розгляду прийшов до висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Заступник військового прокурора та представник Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці залишили вирішення даного питання на розсуд суду.

Суд, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши думку учасників справи щодо наявності підстав для закриття провадження, доходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, серед яких зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" - позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і виникнення якого пов'язане з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У відповідності до ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, якщо порушення своїх прав фізична, юридична особа чи держава вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вони вважать неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення господарських правовідносин, мають майновий або пов"язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту приватних прав та інтересів.

З позовної заяви та доданих документів видно, що заступник прокурора звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці, оскільки не погоджується з рішенням державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мінчуни Наталії Лаврентіївни №40458601 від 03.04.2018 р.

З матеріалів справи видно, що відповідач прийняла оскаржуване рішення, розглянувши заяву подану представником Міністерства оборони України Гураленко А.М. про скасування запису про інше речове право за номером №26320709, згідно якого здійснено державну реєстрацію іншого речового права на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 782096373225 - земельну ділянку площею 14.5012 га, за адресою: Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Біла, вул.Центральна, земельна ділянка 4, кадастровий номер 7322580700:01:002:0094.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що державний реєстратор встановила суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. У зв'язку з цим, указаним рішенням представнику Міністерства оборони України відмовлено у скасуванні запису про інше речове право/внесенні запису про скасування державної реєстрації за №26320709 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 782096373225 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно законодавець пов'язував офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. №1952-IV).

Відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI "Про адміністративні послуги" надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах, зокрема Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності". До адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не самі по собі дії державного реєстратора з надання адміністративних послуг позивачам, а результат таких послуг - відмова у скасуванні державної реєстрації іншого речового права з підстав суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

З'ясувавши належним чином характер спірних правовідносин, суд доходить висновку про те, що спірні правовідносини стосуються права держави в особі позивачів (державних органів) на доступ до його власності, яке порушене оскаржуваним рішенням, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист такого прав, зокрема на захист його права користування власністю.

Пунктом 6 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Ураховуючи наведене, а також зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2018р. (справа №823/2042/16, провадження №11-377апп18) суд дійшов висновку, що зазначена категорія спорів підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У відповідності до п.2 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд, зокрема, постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

За таких обставин, суд вважає, що необхідно закрити провадження у даній справі.

В силу ч.2 ст.238 КАС України, вирішуючи питання про повернення судового збору з бюджету, суд доходить висновку про необхідність повернути позивачу судовий збір в розмірі 1762грн, сплаченого на підставі платіжного доручення №928 від 19.09.2018р.

З огляду на викладене та керуючись статтями 183, 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі за позовом заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мінчуни Наталії Лаврентіївни про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Повернути заступнику військового прокурора Чернівецького гарнізону судовий збір в розмірі 1762 грн, сплаченого на підставі платіжного доручення №928 від 19.09.2018р.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Ухвалу в повному обсязі складено 03 грудня 2018 р.

Суддя В.О. Кушнір