Судове рішення #7555766

                                                                                               Справа № 1-57/2010р.

                                                    В И Р О К

                                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 січня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

                           головуючого    - судді  Бобкової Н.В.

                 при секретарі   -  Єрмійчук А.В.

за участю           прокурора        -  Савченка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, прож. в ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 32, раніше судимого:  27.05.2009 р. Білоцерківським міськрайонним судом Київ за ст. 185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік,-

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,

                                               в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), за наступних обставин.

Згідно з рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 03 вересня 2008 р. ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з  12 серпня 2008 р. і до повноліття дитини.

Після винесення судом рішення ОСОБА_1 аліментів взагалі не сплачував, злісно ухилявся від їх сплати – не працював, на облік до центру зайнятості не став. Маючи дохід від неофіційних заробітків, добровільно матеріальної допомоги дитині не давав, продуктами харчування та одягом не забезпечував.

Станом на 01.06.2009 р. заборгованість по аліментах становила 3439 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і суду показав, що дійсно ухилявся від сплати аліментів, але зробив належні висновки, частково погасив заборгованість по аліментах в сумі 1000 грн.,  має намір  офіційно працевлаштуватися та зобов’язується сплачувати аліменти.

Визнаючи себе повністю винним, підсудний просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі досудовим слідством і після роз’яснення положень ст. 299 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Таким чином суд вважає, що вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена, а його дії вірно кваліфіковані за ст. 164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд враховує його щире каяття та часткове погашення заборгованості по аліментах.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

За місцем проживання підсудний характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

Підсудний не відбув покарання за вироком суду від 27.05.2009 р., тому міру покарання йому слід призначити за правилами ст. 71 КК України.

Враховуючи думку прокурора, суд вважає, що виправлення підсудного є можливим без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд

                                             

                                           З а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2009 року і остаточно призначити покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, зобов’язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Білоцерківського МВВС.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

        Суддя -                                            Н.В.БОБКОВА

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація