ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.05.2007 | Справа №2-27/4608-2007А |
За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвест», м. Ялта, Приморський парк ім.. Гагаріна, б. 4.
До відповідача – ДПІ в м. Ялта, м. Ялта, вул.. Васильєва, 16.
Про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача – Ресницький, дор. у справі.
Від відповідача – Ніконорова В. М., дор. у справі; Герсименко Н. А., дор. у справі; Фунтіков. Дор. у справі; Мокрицькі, дор. у справі; Філімонова, дор. у справі; Плягіка, дор. у справі.
Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвест» звернулося з позовом до Державної Податкової Інспекції у м. Ялта про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень ДПІ у м. Ялта №0000152301/1 від 27.03.07року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на прибуток» - 2506315грн; податкового повідомлення - рішення №0000802301/1 від 27.03.07року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на прибуток» - 6769433грн; податкового повідомлення - рішення №0000162301/1 від 27.03.07року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість» - 2282258грн; податкового повідомлення - рішення №0000812301/1 від 27.03.07року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість» - 5417076грн; податкового повідомлення - рішення №0000182301/1 від 27.03.07 року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкових зобов'язань із урахуванням фінансових санкцій за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» - 12541,89грн; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000012303 від 26.02.07року, яким до ТОВ «Центрінвест» застосовані штрафні санкції в розмірі 172260,70грн; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001022303 від 26.02.07року, яким до ТОВ «Центрінвест» застосовані штрафні санкції в розмірі 8859,30грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неправильно застосував правові норми при визначенні податкових зобов'язань, перевищив свої повноваження, передбачені законодавством і безпідставно нарахував:
- податок на прибуток та застосував штрафні санкції, усього на суму 9275748грн;
- податок на додану вартість та застосував штрафні санкції, усього на суму 7699334грн;
- збір за забруднення навколишнього природного середовища та застосував штрафні санкції, усього на суму 12541,89грн;
- застосував штрафні санкції за порушення п.1, п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 181120грн.
Податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкція винесені ДПІ в м. Ялта з порушенням чинного законодавства, що ущемляє права та охоронювані законом інтереси підприємства.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Позивач заявою від 26.04.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати нечинним рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій від 12.01.2007 р. №0000012303, яким до позивача було застосовані штрафні санкції у розмірі 172260,70 грн. по обставинам, викладеним у позовної заяві. Вказане обґрунтовує тим, що після подачі позовної заяви відповідач своїм листом від 04.04.2007 р. вих.. №5301/10/23-3 відізвав рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій від 26.02.2007 р. №0000012303 на суму 172260,70 грн. та самостійно визначив його нечинним. Однак залишилося чинним рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій від 12.01.2007 р. №000001203 ДПІ в м. Ялта аналогічного змісту.
Суд прийняв до уваги вказане уточнення позивача. Відповідач з вказаним уточненням був ознайомлений в судовому засіданні.
Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що проти позовних вимог заперечує та у запереченні на позовну заяву пояснив, що порушення відображені у акті перевірки фактично мали місце, тому податкові зобов'язання донараховані правильно, а штрафні санкції застосовані правомірно.
Відповідач у запереченнях до уточнень до позовних вимог повідомив про те, що за результатами акту перевірки та рішення ДПА в АР Крим про результати розгляду скарги, були прийняті податкові повідомлення – рішення ДПІ в м. Ялта від 27.03.2007 р. №0000152301/1; №0000802301/1; №0000162301/1; №0000812301/1; №0000182301/1 та рішення про застосування штрафних санкцій №000012303 від 12.01.2007 р., №0001022303 від 26.02.2007 р. в загальній сумі 17168743,89 грн., які винесені відповідно до вимог чинного законодавства України та є правомірними.
На підставі викладеного просить у позові відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
З 13.11.2006р. по 15.12.06р. посадовими особами ДПІ у м. Ялта була проведена планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Центрінвест» за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р.
У ході перевірки виявлені порушення вимог:
- пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у частині продажу апартаментів фізичним особам за цінами, які не відповідають рівню справедливих ринкових цін;
- пп.3.1.1, п.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» у частині заниження бази оподатковування при продажу апартаментів;
- вимоги пп.8.1.2 Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» у частині нарахування амортизації на об'єкти основних фондів, які не використовувались у господарській діяльності підприємства;
- пп.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» у частині включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених при придбанні товарів, не використовуваних у господарській діяльності платника податку;
- вимоги пп.2, 3, 4, 5, 6, 7 «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», у частині несплати збору за розміщення на території підприємства 56 використаних люмінесцентних ламп.
- вимоги п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» у частині не проведення розрахункової операції з продажу основних фондів через реєстратор розрахункових операцій.
За результатами перевірки складений акт від 22.12.2006року №3133/230/31067919 ( 23-2/31067919/202), що покладений в основу спірних податкових повідомлень - рішень:
- №0000152301/0 від 12.01.07року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на прибуток» - 2506315грн;
- №0000162301/0 від 12.01.07року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість» - 2282258грн;
- № 0000182301/0 від 12.01.07 року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкових зобов'язань із урахуванням фінансових санкцій за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» - 12541,89грн.
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000012303 від 12.01.07 року, яким до ТОВ «Центрінвест» застосовані штрафні санкції в розмірі 172260,70грн;
Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Центрінвест» звернулося з апеляційними скаргами:
- на податкові повідомлення-рішення №0000152301/0 від 12.01.07року, №0000162301/0 від 12.01.07року, №0000182301/0 від 12.01.07року до Державній податковій інспекції у м. Ялта;
- на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000012303 від 26.02.07року до Державній податкової адміністрації в АР Крим.
Державною податковою інспекцією у м. Ялта прийнято рішення про результати розгляду скарги від 20.03.07р. №4536/10/250, Державною податковою адміністрацією в АР Крим прийнято рішення про результати розгляду скарги від 13.02.07р. № 331110125-021.
Згідно Рішень про результати розгляду скарг, податкові повідомлення-рішення №0000152301/0 від 12.01.07року, №0000162301/0 від 12.01.07року, №0000182301/0 від 12.01.07 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000012303 від 12.01.07року залишені без змін. Винесено податкові повідомлення-рішення №0000802301/1 від 27.03.07року, №0000812301/1 від 27.03.07року, №0000152301/1 від 27.03.07року, №0000162301/1 від 27.03.07року, №0000182301/1 від 27.03.07року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001022303 від 26.02.07 року, №000012303 від 26.02.07року.
Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
У періоді що перевірявся, позивачем здійснювалася реалізація апартаментів, що знаходяться у будинку, розташованому за адресою: м. Ялта, Приморський парк ім. Гагаріна, буд.№4. Апартаменти реалізовувались як фізичним так і юридичним особам. При визначенні податкових зобов'язань позивача, відповідач виходив з того, що ціна реалізації апартаментів фізичним особам не відповідає рівню справедливих ринкових цін. Такі висновки зроблені відповідачем на підставі того, що продажна вартість апартаментів у договорах з фізичними особами нижче вартості продажу апартаментів, реалізованих юридичній особі. Крім того, у висновках акту перевірки відповідач посилався на довідку агентства нерухомості про середній рівень цін на об'єкти житлової нерухомості в Приморському парку ім. Гагаріна м. Ялта.
Згідно п.1.20.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом у результаті визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленої законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.
Відповідно до пп.4.3.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцем знаходження платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту.
Державною податковою інспекцією у м.Ялта (податковий орган за місцем перебування ТОВ «Центрінвест») не приймалося рішення про застосування порядку визначення звичайної ціни до вартості об'єктів нерухомості, реалізованих ТОВ «Центрінвест».
Визначаючи податкові зобов'язання платника, на підставі висновків про різницю між продажною договірною ціною та звичайною ціною об'єктів нерухомості, реалізованих ТОВ «Центрінвест» без відповідного рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта, співробітники Державної податкової служби допустили порушення вимог п.1.20.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.4.3.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Процедура нарахування податкових зобов'язань непрямими методами була встановлена Постановою Кабінету Міністрів України №697 від 27 травня 2002р. Постанова втратила чинність 20 серпня 2005 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №788.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень і способами, які передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що відповідач, донараховуючи податкові зобов'язання позивача шляхом визначення звичайних цін, перевищив рамки своїх повноважень, порушив вимоги Конституції України та ущемив права і охоронювані законом інтереси підприємства, оскільки процедура донарахування податкових зобов'язань платника в результаті визначення звичайних цін (непрямими методами) чинним законодавством України не передбачена.
Думка відповідача про невідповідність ціни реалізації апартаментів фізичним особам рівню справедливих ринкових цін судом вважається помилковою і не випливає з обставин справи, оскільки підпунктом 1.20.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну.
Між фізичними особами - покупцями апартаментів і ТОВ «Центрінвест» до початку будівництва або на його початкових етапах, в 2003 р. були укладені попередні договори на продаж апартаментів або протоколи про наміри. Згідно умов договорів (протоколів про наміри) фізичні особи брали на себе зобов'язання придбати товар у майбутньому за фіксованою ціною. Ціна на товар (апартаменти) визначалася виходячи з рівня цін на житло існуючих на момент підписання таких договорів (протоколів про наміри), з урахуванням ризиків, покупців що зобов'язалися придбати об'єкти нерухомого майна, які тільки передбачалося побудувати, по фіксованій «ціні на сьогодні».
З юридичною особою ТОВ «Агентство інвестиційного менеджменту» договір купівлі-продажу був укладений уже після введення будинку в експлуатацію (23.12.05р.). Істотна відмінність умов такого договору від договорів з фізичними особами полягає в тому, що покупець здобував вже готовий об'єкт нерухомості на при кінці 2005 р. з розвинутою інфраструктурою, відповідно і вартість такого об'єкта визначалася виходячи з рівня цін на зведені об'єкти.
Крім того апартаменти №37, реалізовані позивачем ТОВ «Агентство інвестиційного менеджменту» відрізнялися від інших апартаментів більше вигідним розміщенням (видові апартаменти, що перебувають у центрі будинки та віддалені від ліфтів, що забезпечує їх підвищену шумо – і теплоізоляцію).
Суд вважає, що у розглянутій ситуації умови договорів на поставку товарів фізичним особам і ТОВ «Агентство інвестиційного менеджменту» не можна назвати порівнянними, оскільки договори відрізняються по строках їх укладення, рівню цін на товари, що існували на момент укладення, умовам поставки товару, споживчих якостей самих товарів.
У такій ситуації позивач зобов'язаний був керуватися нормами підпункту 1.20.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого у випадку, коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у випадку їхньої відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їхню ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.
Таки висновки суду підтверджуються нормами пп.1.20.1 та пп.1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пп.1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Підпунктом 1.20.8 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду скарги позивача не представлено об'єктивних доказів того, що ціна договорів з фізичними особами не відповідає рівню звичайної ціни.
Посилання відповідача на довідку агентства нерухомості «Ренесанс» (вих..№ 041 від 29.01.07р.) і довідку агентства нерухомості « СТД-Центр» - представництва «Української риэлтерской групи» стосовно рівня цін на об'єкти нерухомості в Приморському парку ім. Гагаріна м.Ялта не можуть бути прийняті судом до увагі, оскільки рівень цін у зазначених довідках наведений станом на 2006 рік.
При цьому, як уже було сказано вище, між позивачем і фізичними особами, правови відносини з питань придбання апартаментів виникли у 2003 році. Рівень цін у договорах з продажу апартаментів між фізичними особами та ТОВ «Центринвест» відповідає рівню середніх цін, що зложилися у 2003 році на аналогічні об'єкти нерухомості, що підтверджується довідкою агентства нерухомості «Ренесанс» (вих. №042 від 29.01.07р.).
Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що завданнями торгово-промислових палат є: сприяння розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, експорту українських товарів і послуг, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва;
організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин з державою в особі її органів;
надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством.
Відповідно до п.1 ст.11 Закону торгово-промислові палати мають право:
проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців;
надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов'язані з захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України;
проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;
Відповідно до прав, наданих Законом, торгово-промисловою палатою Криму був зроблений висновок стосовно рівня цін на нерухомість у районі Приморського парку м.Ялта в 2003р. (вих.№924/ 08-12 від 08.05.07р.). Згідно висновку, рівень цін становив 400-600 доларів США за 1 квадратний метр, що відповідає цінам, вказаним у договорах ТОВ «Центринвест» з фізичними особами.
Підпунктом 8.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що під терміном основні фонди слід розуміти матеріальні цінності, які призначаються платником податку для використання у господарській діяльності.
Згідно пункту 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на одержання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у випадку коли особиста участь такої особи в організації такої діяльності є регулярної, постійної та істотної.
Відповідно до підпункту 8.1.2 Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання...
В акті перевірки (аркуш 40-41) зроблений висновок про те, що ТОВ «Центрінвест» необґрунтовано амортизувалися наступні основні фонди (які не використовувались у господарській діяльності):
- елінг літ. Р на території пляжу «Сонячний»;
- човен моторний надувний «Бриг»;
- будинки та спорудження курортного залу «Ялта»;
- пасажирський автомобіль для гольфа.
Такі висновки відповідача судом вважаються помилковими та не випливають з положень Закону, оскільки згідно договору від 07.02.02р., укладеного з ГП «Кримське протизсувне управавління» позивач використовує протизсувні берегоукріплювальні та пляжні спорудження м. Ялта на ділянці між буной №7 і буной №6.
Для забезпечення функціонування пляжу та безпеки громадян, ТОВ «Центрінвест» зобов'язано забезпечити наявність на пляжі рятувальних плавальних засобів. Зазначена вимога є обов'язковою, що підтверджується приписом Кримської Республіканської рятувально-водолазної служби від 14.03.2005р.
Моторний надувний човен «Бриг» використовується як такій плавальній засіб. Згідно правил експлуатації моторного надувного човна «Бриг», зберігання човна та мотора повинне відбуватися у закритому приміщенні. Для цього на території пляжу «Сонячний» використовується елінг Літ. Р. Таким чином зазначені основні засоби були необхідною умовою функціонування пляжу, використовуваного у господарської діяльності ТОВ «Центрінвест», а відповідно у позивача були правові підстави амортизувати витрати по їхньому придбанню.
З аналогічних причин у відповідача були відсутні правові підстави виключати зі складу основних виробничих фондів будинку та спорудження курортного залу «Ялта», використовувані позивачем як складські приміщення.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
З урахуванням зазначеної норми Закону вбачається, що однією з умов включення витрат підприємства до складу валових видатків є мета їхнього здійснення. При цьому відповідно до норми п.5.10 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено необхідності доведення платником податку безпосереднього зв'язка здійснених їм витрат саме з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Тобто наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язаними з такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). На це вказує пункт 5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначене, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що визначено в цьому Законі не дозволяється.
Як видно з матеріалів справи позивачем був придбаний электроавтомобиль, технічні можливості якого дозволяють підвозити клієнтів ТОВ «Центрінвест» з обмеженими фізичними можливостями від автомобільної дороги до офісу, оскільки територія, що прилягає до офісу позивача є закритою пішохідною зоною.
Обов'язок позивача забезпечити доступ до своїх офісних будинків людей з обмеженим фізичними можливостями прямо випливає з норм статті 26 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» відповідно до якої органи державної влади, підприємства (об'єднання), установи та організації (незалежно від форм власності та ведення господарства) зобов'язані створювати умови для безперешкодного доступу інвалідів до населених, суспільних та виробничим будинків, споруджень.
Однією з умов здійснення господарської діяльності є дотримання законів України, на що прямо вказує ст.68 Конституції України, п.3 ст.5 ГКУ, ст.49 ГКУ.
Чинним законодавством на позивача був покладений обов'язок забезпечити виконання норм Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» при ведення господарської діяльності. Виконання законів є обов'язковою умовою для здійснення господарської діяльності.
Виходячи з вищевикладеного, думка відповідача про те, що электроавтомобиль не бере участь у господарській діяльності позивача судом вважається безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Центрінвест» необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ вартість матеріалів, використаних при мощенні брущаткою пальмової алеї Приморського парку.
Згідно рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №256 від 09 лютого 2006 року (п.2.3), однією з обов'язкових умов видачі дозволу ТОВ «Центрінвест» на виробництво будівельних протизсувних робіт для будівництва курортного готелю « Парк-Готель «Приморський парк» у Приморському парку у м.Ялта є мощення брущаткою Пальмової алеї Приморського парку.
Відповідно до пп.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (оплачених) платником податків по ставці, встановленої пунктом 6.1 статті 6 і статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних коштів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів і незакінчених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їхньому імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у границях господарської діяльності платника податків.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі товари (послуги) та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у границях господарської діяльності платника податків протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податків оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Суд вважає, що суми податку, сплачені ТОВ «Центрінвест» при мощенні брущаткою алеї Приморського парку сплачені у зв'язку зі спорудженням об'єкта основних фондів і відповідно можуть бути віднесені до складу податкового кредиту позивача. Така думка суду заснована на тім, що мощення брущаткою Пальмової алеї Приморського парку було обов'язковою умовою будівництва курортного готелю « Парк-Готель «Приморський парк», на що прямо вказує рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради.
Судом встановлено, що позивач по справі укладав договори №04 – 25/3 від 25.04.2006 р., № б\н від 01.09.2006 р., №6/15 від 01.06.2005 р., №239 від 15.06.2005 р. зі спеціалізованими організаціями за вивіз і утилізацію сміття. Вказані організації мали відповідні ліцензії на здійснення таких видів діяльності.
Відповідно до наданої позивачем довідки вих.. №102 від 14.03.2007 р. вбачається, що в 2005 р. і 2006 р. утилізація люмінесцентних, відроблених ламп підприємством не проводилися в зв’язку з відсутністю на підприємстві відроблених ( непридатний до використання ) люмінесцентних ламп. Заміна вказаних ламп на нові дійсно здійснювалася підприємством у вказаний період, але замінені лампи залишилися придатними для їх експлуатації підприємством, і з цієї причини, їх утилізація не проводилася.
У відповідності зі ст.1 Закону України «Про відходи», відходи - будь-які речовини, матеріали та предмети, які утворюються в процесі людської діяльності та не можуть надалі використовуватися по місцю утворення або виявлення, і від яких їхній власник повинен позбутися шляхом утилізації або знищення.
Пунктом 2.3.2 «Порядки оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок за питаннями дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» передбачено, що в акті перевірки повинні бути зазначені первинні документи, що вірогідно підтверджують наявність факту порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, у спеціалізованих складських приміщеннях ТОВ «Центрінвест» дійсно зберігалися люмінесцентні лампи, які призначалися для використання у споруджуваних об'єктах підприємства. В акті перевірки відповідачем не зазначено, які первинні документи або висновки експертів доводять, що дані лампи непридатні для подальшого використання та відповідно є відходами.
Як на доказ вчинення позивачем вказаного порушення, відповідач посилається на журнал прибутку та витрати люмінесцентних ламп позивача, однак у вказаному журналі вказано тільки те, що відбувалася заміна вказаних ламп у приміщеннях позивача, але не міститься жодних відомостей про те, що вони є відходами та були утилізовані.
При розрахунку податкового зобов'язання, застосований підвищувальний коефіцієнт 3 таблиці 2.5 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору. Даний коефіцієнт застосовується при розміщенні відходів на смітниках, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.
Суд вважає безпідставним застосування даного коефіцієнта, оскільки всі лампи, що зберігаються на складах, упаковані в картонні коробки та складировани у залізні ящики, які забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення (про це свідчить Наказ по ТОВ «Центрінвест»).
ТОВ «Центрінвест» у березні 2006 року реалізовані основні фонди. Вартість реалізованих основних фондів, з урахуванням витрат на їхній монтаж склала 36224грн. Кошти внесені покупцем у касу ТОВ «Центрінвест» і оприбутковані у касі прибутковим касовим ордером №53 від 02.03.06р.
Факт реалізації основних фондів і оприбуткування коштів у касі підприємства прибутковим касовим ордером підтверджується актом перевірки.
Відповідно до ч. «г» пп.4.4.2. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органа на запити зацікавлених осіб з питань оподатковування.
Частиною «г» пп.4.4.2. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підлеглих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органа має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.
Відповідно до ч. «е» пп.4.4.2. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право безкоштовно одержати будь-яке податкове роз'яснення, у тому числі надане іншому платникові податків по питанню, що розглядається (з дотриманням правил комерційної або банківської таємниці), у строки, передбачені для надання відповіді на звернення громадян до органів державної влади, установлені законом.
При проведенні операції по реалізації основних фондів ТОВ «Центрінвест» керувалося роз'ясненням Державної податкової адміністрації України, викладеному в листі від 18.11.2004р. №10413/5/ 23-2119. Згідно даного роз'яснення чинність Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на операції з продажу основних фондів не поширюється.
Частиною «д» пп.4.4.2. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. встановлено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, що діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.
При таких обставинах позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було представлено достатніх доказів щодо правомірності винесених ним рішень.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі зачіпає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не вбачає ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 13,60 грн. підлягає поверненню з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.
Вступну і резолютивну частини постанови проголошено 17.05.2007 р.
Постанову у повному обсязі складено 21.05.2007 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення державної податкової інспекції в м. Ялта №0000152301/1 від 27.03.07року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на прибуток» - 2506315грн; №0000802301/1 від 27.03.07року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на прибуток» - 6769433грн; №0000162301/1 від 27.03.07року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість» - 2282258грн; №0000812301/1 від 27.03.07 року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість» - 5417076грн; №0000182301/1 від 27.03.07 року, яким ТОВ «Центрінвест», визначена сума податкових зобов'язань із урахуванням фінансових санкцій за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» - 12541,89грн.
3. Визнати нечинними рішення про застосування фінансових санкцій державної податкової інспекції в м. Ялта №000012303 від 26.02.07 року, яким до ТОВ «Центрінвест» застосовані штрафні санкції у розмірі 172260,70грн; №0001022303 від 26.02.07 року, яким до ТОВ «Центрінвест» застосовані штрафні санкції у розмірі 8859,30грн;
4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвест», м. Ялта, Приморський парк ім.. Гагаріна, б. 4, ( ЄДРПОУ 31067919, банківські реквізити не відомі ) 3,40 грн. державного мита.
5. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвест», м. Ялта, Приморський парк ім.. Гагаріна, б. 4, ( ЄДРПОУ 31067919, банківські реквізити не відомі ) зайво сплачену суму судового збору у розмірі 13,60 грн.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.