Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #755630892

УХВАЛА

25 грудня2023 року

м. Київ

справа № 741/168/22

провадження № 51 - 3872 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського районного суду м. Чернігова від 1 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 1 листопада 2023 року щодо нього,

встановив:

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року касаційну скаргу засудженого через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Також засудженому було роз`яснено, що у разі неусунення вказаних недоліків у встановлений строк касаційну скаргу буде йому повернуто.

В ухвалі, серед іншого, було зазначено, що посилаючись на незаконність судових рішень засуджений мав вказати на конкретні порушення закону, передбачені

ст. 438 КПК, що є підставами для скасування чи зміни таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

У межах наданого строку засуджений надіслав на адресу Верховного Суду нову касаційну скаргу, однак вказаних недоліків не усунув.

Згідно приписам ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги і при цьому уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Разом із цим, засуджений у касаційній скарзі знову не зазначає конкретної підстави, передбаченої ст. 438 КПК, для скасування оскаржуваних судових рішень судом касаційної інстанції.

Крім того, обґрунтовуючи доводи своєї касаційної скарги засуджений, серед іншого, висловлює незгоду з оцінкою доказів наданою судами першої та апеляційної інстанцій, яким дає власну оцінку, відмінну від тієї, що дали ці суди,

і при цьому вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПКне є предметом перевірки судом касаційної інстанції.

До того ж, ставлячи вимогу про скасування ухвали апеляційного суду засуджений

не зазначає, які саме норми кримінального процесуального закону були порушені цим судом під час перегляду вироку місцевого суду за апеляційними сторони захисту.

Таким чином, у наданий строк засуджений недоліки касаційної скарги не усунув, а тому відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК ця скарга підлягає поверненню.

Разом із тим, колегія суддів роз`яснює засудженому, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК, у межах строку на касаційне оскарження.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського районного суду м. Чернігова від 1 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 1 листопада 2023 року щодо нього разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація