справа №1-14/10

В  И  Р  О  К

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    28 січня 2010 року                                                       Знам’янський міськрайонний суд

Кіровоградської області в складі :

    головуючого судді                                                                  Проценко О.М.

    при секретарі                                                                           Тумановій С.В.

    з участю прокурора                                                                 Устянцева С.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам’янка Кіровоградської області кримінальну справу по обвинуваченню

                                ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,українець,громадянин України,ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений,утриманців не має,не працює,зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий:30 листопада 1998 року Знам”янським міським судом Кіровоградської області за ч.4  ст. 81, ч.2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;18 червня 2001 року Знам”янським міським судом Кіровоградської області  за  ч.1 ст. 229-6 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;10 квітня 2004 року Знам”янським міським судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 395 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 10 жовтня 2006 року,-

                                                 за ч.1 ст. 122 КК України,-

                      В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_1 скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, тобто злочин передбачений ч.1 ст. 122 КК України,за наступних обставинах.

    26 грудня 2007 року,приблизно о 9 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, проходячи по пішохідному залізничному мосту, розташованому в м. Знам”янка Кіровоградської області між вулицею Осадчого та вулицею Свердлова, зустрів ОСОБА_2, який йшов йому на зустріч. Порівнявшись з ОСОБА_2, ОСОБА_1 запитав у останнього цигарок, на що отримав від ОСОБА_2 негативну відповідь, що цигарок у нього немає. Ця відповідь розлютила ОСОБА_1 і він, маючи умисел на заподіяння умисного тілесного ушкодження та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи навмисно і цілеспрямовано, наніс ОСОБА_2 удар кулаком правої руки у щелепу зліва і лівою ногою по правій нозі. Від ударів ОСОБА_2 упав, після чого  ОСОБА_1 ногами наніс ОСОБА_2 близько 4 ударів по тулубу, після чого припинив заподіяння тілесних ушкоджень і зник з місця злочину. Тим самим, від сукупності локальних травматичних впливів ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 умисне тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглобу, травматичної ампутації 3  зубу зліва зверху, яке, згідно висновку експерта №320 від 14 жовтня 2008 року, по тяжкості відноситься до категорії середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині визнав частково і суду пояснив,що що 26 грудня 2007 року,приблизно о

2

10 годині він,разом з дружиною,йшов по залізничному мосту,який розташований в місті Знам»янка. Назустріч йому йшов потерпілий і він попросив у ОСОБА_2 цигарку,на що останній почав висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою,він зробив на це потерпілому зауваження,після чого Гришин вдарив його ногою в область внутрішньої поверхні лівого стегна,на що він вдарив кулаком правої руки по обличчю потерпілого,після чого разом із дружиною пішов до себе до дому.

    Підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України визнає частково,однак його вина в скоєнні вказаного злочину в повному обсягу пред»явленого обвинувачення встановлена судом і підтверджується поясненнями потерпілого,свідків,допитаними в судовому засіданні,а також матеріалами кримінальної справи,дослідженими судом в судовому засіданні.

    Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив,що 26 грудня 2007 року,приблизно о 9 годині 30 хвилин він повертався з Локомотивного депо,де перебував у своїх справах. Піднявшись на пішохідний мост,він попрямував до себе до дому. Коли він проходив по мосту,назустріч йому йшов підсудний з молодою дівчиною. Порівнявшись з ним,підсудний запитав у нього чи є закурити,а також чи є лишні гроші,на що він відповів,що не має,після чого підсудний наніс йому удар ногою по його правій нозі і один удар по обличчю,кулаком правої руки,внаслідок чого він впав і,коли він впав,то ОСОБА_1 наніс йому ще 4 удари ногою невеликої сили по тулубу,після чого підсудний з місця конфлікту втік,він звернувся за допомогою до охоронців залізничної дороги,а через 30-40 хвилин звернувся за медичною допомогою до Знам»янської ЦРЛ,куди був доставлений каретою «швидкої допомоги»

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила,що підсудний приходиться їй чоловіком. В грудні 2007 року,точну дату вона не пам»ятає,вона,разом з ОСОБА_3 переходили залізничний міст,який розташований в місті Знам»Янка. Коли вони проходили по мосту,то назустріч їм йшов Гришин і її чоловік попросив у останнього сигарету,на що Гришин нецензурною лайкою відповів йому,що не має. ЇЇ чоловік зробив потерпілому зауваження з цього приводу,у відповідь на що,Гришин наніс ОСОБА_3 удар ногою в область паха. Її чоловік наніс кулаком правої руки удар потерпілому по обличчю,після чого пішли до себе до дому.

.     Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив,що в грудні 2007 року він приїхав до себе на роботу в Локомотивне депо і побачив потерпілого ОСОБА_2,в якого була розбита губа,яка саме він не пам»ятає,з губи йшла кров і потерпілий хромав на одну ногу.

    Вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується також матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом в судовому засіданні, а саме: рапортом помічника оперативного чергового Знам»янського МРВ УМВС про те, що 26 грудня 2007 року від чергової медсестри Знам»янської ЦРЛ надійшло повідомлення про те, що на приймальний покій був доставлений ОСОБА_2 з діагнозом закритий перелом правого голеностопного суглоба (а.с.3),довідкою Знам»янської ЦРЛ (а.с.4),заявою ОСОБА_2 до Знам»янського МРВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с.9-10),висновком експерта №320 від 7 жовтня 2008 року,у відповідності з яким у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішньої лодижки правого голеностопного суглоба, травматична ампутація 3 зуба зліва зверху, вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, по давності утворення можуть відноситися до строку 26 грудня 2007 року і по тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров»я, утворення вищевказаних тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту з послідуючим ударом об предмети оточуючої обстановки не виключається (а.с.29,30),постановою від 17 грудня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (а.с.33),протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18 грудня 2008 року (а.с.46-48),протоколом пред»явлення фотознімків для впізнання (а.с.49),відповідно до якого під знімком №3 потерпілий впізнав молодого хлопця, який 26 грудня 2007 року на залізничному мосту

3

спричинив йому тілесні ушкодження, протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю підсудного та потерпілого від 17 листопада 2009 року, відповідно до яких останні вказали, хто, як і куди наносив тілесні ушкодження (а.с. 146-149),висновком експерта №463 від 27 листопада 2009 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішньої лодижки правого голеностопного суглоба, травматична ампутація 3 зуба зліва зверху, вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, по давності утворення можуть відноситися до строку 26 грудня 2007 року і по тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров»я, утворення вищевказаних тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту з послідуючим ударом об предмети оточуючої обстановки не виключається, вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах, на які вказує потерпілий ОСОБА_2 при проведенні відтворення з його участю 27 листопада 2009 року (а.с.150-151).

    Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази по даній кримінальній справі,суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винен в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто в заподіянні умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров”я, тобто злочин передбачений ч.1 ст. 122 КК України і органом досудового слідства дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України кваліфіковані вірно.

    Суд не приймає до уваги пояснення підсудного ОСОБА_1 в тій частині, що потерпілий перший наніс йому удар в область паха, що останній висловлювався на його адресу нецензурною лайкою і що він, підсудний, наніс лише один удар кулаком по обличчю ОСОБА_2, оскільки пояснення підсудного в цій частині нічим об»активно не підтверджуються, а навпаки, спростовуються поясненнями потерпілого, свідка ОСОБА_4, а також матеріалами справи, які були досліджені в судовому засіданні, а тому суд розціню ці пояснення підсудного як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєний ним злочин.

    Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_3, яка вказала, що потерпілий перший спричинив тілесне ушкодження ОСОБА_1 і що останній наніс ОСОБА_2 лише один удар кулаком по обличчю останнього, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що даний свідок являється дружиною підсудного і, даючи такі покази ОСОБА_3 намагається пом»ягшити відповідальність підсудного за скоєний ним злочин.

    При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного підсудним умисного злочину, який закон класифікує як злочини середньої тяжкості, особу ОСОБА_1, що він раніше  притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно,не займається суспільно-корисною працею.

    Обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.

    Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1, особу підсудного, відсутність обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, застосувавши до нього положення ст.75 КК України.

    По даній кримінальній справі, Знам»янським міжрайонним прокурором, в інтересах держави в особі Знам»янської центральної районної лікарні, до підсудного ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного на користь Знам»янської ЦРЛ 388 грн. 60 коп. за проведення лікування потерпілого ОСОБА_2 і, враховуючи, що витрати на лікування потерпілого підтверджується матеріалами справи (а.с.82,83),суд вважає за необхідне вказаний позов задовольнити в повному обсягу.

    Крім того, потерпілим ОСОБА_2 до підсудного ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення з останнього 10000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди і, з урахуванням моральних страждань, які переніс

4

потерпілий ОСОБА_2 внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень зі сторони ОСОБА_5, що потерпілий тривалий час перебував на лікарняному, був позбавлений можливості вести нормальний образ життя, з урахуванням майнового стану підсудного ОСОБА_1, що останній не працєю,суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

    Керуючись ст.ст.323-324 КПК України,суд,

                                               З А С У Д И В :

         ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання у виді 2 років обмеження волі.

        У відповідності зі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

    Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

    Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в закону силу.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Знам»янської центральної районної лікарні 388 грн. 60 коп.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1500 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

    На вирок може бути подано апеляцію протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області,шляхом подачі апеляційної скарги через Знам»янський міськрайонний суд.

    Суддя – підпис.

    З оригіналом згідно:

Суддя Знам’янського міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                                       ОСОБА_6