Справа  № 953/8044/23

н/п 1-кс/953/198/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2024 р.                         м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, зазначене у клопотанні, що було вилучено 27.12.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

17.05.2023 до ХРУП №1 надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що невідомі особи на протязі тривалого часу, з 18.02.2023 по 03.04.2023 шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи психологічний тиск, під виглядом нібито ворожіння, а саме зняття порчі з неї та її близьких, членів осіб, виманювали грошові кошти з заявниці. В загальній сумі вони незаконно заволоділи 928531 грн.

Крім того, 03.04.2023 до ВП №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області звернулась гр-ка ОСОБА_5 , стосовно того, що група осіб шахрайським шляхом, під приводом зняття порчі та ворожіння, під виглядом нібито ворожіння, а саме зняття порчі з неї та її близьких, членів осіб заволоділа грошовими коштами останньої, у сумі 244 000 грн. Слідчим СВ ВП№2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152310000147 від 03.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. В подальшому за підслідністю дане кримінальне правопорушення було направлено до СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області та об`єднано з кримінальним провадженням №12023221130001159, у зв`язку з тим, що вказані злочину імовірно були вчинені одними і тими ж особами.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження були проведені обшуки у гр-н: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Органом досудового розслідування виявлено наступну схему за якою працювали останні, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знаходили осіб, які надавали їм банківські картки за грошову винагороду (в чому їм допоміг ОСОБА_8 ), після того як грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, надходили на знайдені банківські картки, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знімали їх з банкоматів, всі гроші перебували на зберіганні у ОСОБА_9 . ОСОБА_7 після того, як збиралась певна сума, обмінював її в пунктах обміну на доллар США та передавав їх через ОСОБА_11 . Далі безпосередньо Орхан передавав/переводив грошові кошти третій особі, яка на даний час органом досудового розслідування не встановлена.

Допитані в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснили, що вони перебували в одній компанії з ОСОБА_7 . Певний час він «фінансував» їхні зустрічі, тобто оплачував всі посиденьки, а через деякий час перестав. На питання, що трапилось, ОСОБА_7 відповів, що він займався зняттям грошових коштів з банківських карток, на які переводили гроші потерпілі від шахраїв, однак він про це дізнався лише потім, в двох його знайомих, з якими він цим займався співробітники поліції провели обшуки. ОСОБА_7 повідомив, що шахраї виманили грошові кошти у потерпілої у розмірі 600 000 грн. Його «роботодавець», особу якої в ході досудового розслідування не встановлено, сказав віддати грошові кошти, які він збирав у себе, довіреним особам, аби ті передали їх потерпілій та відшкодували їй завдану шкоду. Цими довіреними особами були ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

В ході досудового розслідування встановлено, що в СВ № 3 смт. Глибока Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12023262020002820 від 29.07.2023 за ч. 3 ст. 190 КК України за фактом шахрайських дій невстановлених осіб стосовно потерпілої ОСОБА_16 у розмірі 600 000 грн. 21.08.2023 в рамках вказаного кримінального провадження співробітниками СВ №3 Чернівецького РУП було проведено обшуки у ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

При проведенні оперативних заходів було встановлено, що гроші потерпілій ОСОБА_16 було переведено з м. Харкова 24.08.2023 в 16:45 у відділенні №99 відділення «Приватбанку» у м. Харкові, пр-т Петра Григоренка, 13 гр-ном ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає АДРЕСА_2 – 200 000 грн, 05.09.2023 о 17:57 та 12.09.2023 о 17:02 з відділення №99 у м. Харкові, пр-т Петра Григоренка, 13 – гр-ном ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає АДРЕСА_1 - по 200 000 грн відповідно.

27 грудня 2023 року, у період часу з 08.29 год. по 16.55 год., в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено та вилучено наступне:

- банківська карта Приватбанк № НОМЕР_1 , банківська карта Приватбанк № НОМЕР_2 , банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_3 , пустий лот від сім-карти НОМЕР_4 , пустий конверт з під сім-карти Водафон серійний номер НОМЕР_5 , пластиковий лот без сім-карти Водафон серійний номер НОМЕР_6 , Банківська карта приватбанк № НОМЕР_7 , сім-карта Київстар НОМЕР_8 , пластиковий лот без сім-карти Київстар НОМЕР_9 та чек, сім-карта Київстар НОМЕР_10 , зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_11 , зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_12 , зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_13 , зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_14 , банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_15 , сім-карта Київстар НОМЕР_16 , банківська карта Приватбанк № НОМЕР_17 , банківська карта Приватбанк № НОМЕР_18 , зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_19 , банківська карта Райффайзенбанк № НОМЕР_20 , зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_21 , банківська карта Райффайзенбанк № НОМЕР_22 , банківська карта Приватбанк № НОМЕР_23 , банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_24 , конверт з сім-картою Лайфселл НОМЕР_25 , банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_26 , конверт з сім-картою Лайфселл НОМЕР_27 , банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_28 , конверт без сім-карти Лайфселл НОМЕР_29 , блокнот з рукописним текстом із зазначенням сум та дат, на обкладинці якого зображена собака, конверт від сім-карти Водафон з рукописними написами, мобільний телефон ТМ «Самсунг» IMEI НОМЕР_30 , мобільний телефон ТМ «Самсунг» IMEI НОМЕР_31 , мобільний телефон ТМ «Самсунг`А71, IMEI: НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , мобільний телефон ТМ «Мейзу» у не робочому стані, мобільний телефон ТМ «Редмі» IMEI НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , мобільний телефон ТМ «Sony Exerixon» IMEI НОМЕР_36 .

ОСОБА_18 пояснив, що влітку 2023 року до нього звернулись незнайомі йому раніше особи, які запропонували йому роботу, у вигляді зняття грошових коштів з банківських карток в банкоматах м. Харкова, за кожне зняття він отримував грошові кошти у розмірі 500-700 грн.

Відповідно до положення ст.98 КПК України, вилучені речі та предмети мають ознаки речового доказу, тобто є матеріальним об`єктом, що містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, існує сукупність підстав вважати, що вищевказані речі є доказом кримінального правопорушення, оскільки відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Таким чином, з метою збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди відповідно ст.170 КПК України виникла необхідність у арешті вищенаведених речей.

Прокурор зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєних кримінального правопорушення, а також враховуючи, що вилучені предмети можуть містити сліди кримінального правопорушення та виникла необхідність у проведенні відповідних судових експертиз, що мають значення для кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку 27.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання прокурор не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_18 в судове засідання не з`явився, до матеріалів клопотання долучено заяву про розгляд клопотання без його участі, заперечує проти клопотання, просить відмовити у його задоволенні.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

Правовою підставою арешту майна є кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152310000147 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

27.12.2023 в період часу з 08:29 до 16:55 слідчим проведено обшук за адресою ОСОБА_18 : АДРЕСА_1 , в результаті якого було виявлено та вилучено речі зазначені в клопотанні.

28.12.2023 виявлені та вилучені під час обшуку речі та предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.

Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у виді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.

Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, майна, що має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Доводи прокурора щодо накладення арешту з метою конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Під час розгляду клопотання про арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, положення кримінального процесуального закону зобов`язує слідчого суддю встановити наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Даних щодо повідомлення ОСОБА_18 про підозру у даному кримінальному провадженні суду не надано, як і не надано відомостей щодо заявленого цивільного позову.

Крім того, слідча суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене 27.12.2023 в ході обшуку за адресою:  АДРЕСА_1 , майно, а саме на:

- банківська карта Приватбанк № НОМЕР_1 ;

- банківська карта Приватбанк № НОМЕР_2 ;

- банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_3 ;

пустий лот від сім-карти НОМЕР_4 ;

пустий конверт з під сім-карти Водафон серійний номер НОМЕР_5 ;

пластиковий лот без сім-карти Водафон серійний номер НОМЕР_6 ;

- банківська карта приватбанк № НОМЕР_7 ;

- сім-карта Київстар НОМЕР_8 ;

- пластиковий лот без сім-карти Київстар НОМЕР_9 та чек;

- сім-карта Київстар НОМЕР_10 ;

- зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_11 ;

- зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_12 ;

- зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_13 ;

- зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_14 ;

- банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_15 ;

- сім-карта Київстар НОМЕР_16 ;

- банківська карта Приватбанк № НОМЕР_17 ,

- банківська карта Приватбанк № НОМЕР_18 ,

- зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_19 ,

- банківська карта Райффайзенбанк № НОМЕР_20 ,

- зіп-пакет з сім-картою Київстар НОМЕР_21 ,

- банківська карта Райффайзенбанк № НОМЕР_22 ,

- банківська карта Приватбанк № НОМЕР_23 ,

- банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_24 ,

- конверт з сім-картою Лайфселл НОМЕР_25 ,

-банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_26 ,

-конверт з сім-картою Лайфселл НОМЕР_27 ,

-банківська карта Ощадбанк № НОМЕР_28 ,

-конверт без сім-карти Лайфселл НОМЕР_29 ,

-блокнот з рукописним текстом із зазначенням сум та дат, на обкладинці якого зображена собака,

- конверт від сім-карти Водафон з рукописними написами,

-мобільний телефон ТМ «Самсунг» IMEI НОМЕР_30 ,

-мобільний телефон ТМ «Самсунг» IMEI НОМЕР_31 ,

-мобільний телефон ТМ «Самсунг`А71, IMEI: НОМЕР_32 , НОМЕР_33 ,

-мобільний телефон ТМ «Мейзу» у не робочому стані,

-мобільний телефон ТМ «Редмі» IMEI НОМЕР_34 , НОМЕР_35 ,

-мобільний телефон ТМ «Sony Exerixon» IMEI НОМЕР_36 .

Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1