Справа №443/1840/23

Провадження №3/443/4/24

ПОСТАНОВА

іменем України

09 січня 2024 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в :

24 вересня 2023 року о 07:30 год. на автодорозі М-09 396 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz E200», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotester Drager 6810», що підтверджується тестом №3531 від 24.09.2023 року, результат огляду становить 1,15 ‰. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9«а» Правил дорожнього руху.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Веретенко Є.О. не з`явився, однак від захисника надійшло клопотання, згідно якого останній просить розглянути справу без його участі. Вимоги клопотання про закриття провадження у справі підтримує в повному обсязі, просить провадження у справі закрити.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності та його захисника.

При цьому, клопотання захисника – адвоката Веретенка Є.О. про закриття провадження у справі вмотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні у розумінні статті 251 КУпАП докази того, що 24.09.2023 року о 07 год 30 хв в Львівській області на автодорозі Н.09 (396 км.) ОСОБА_1 саме керував автомобілем Mercedes E 200, д.н.з. НОМЕР_2 . Так, 24.09.2023 року автомобіль Mercedes E200, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 рухався по території Львівської області. Сам ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні. У вказаний ж в протоколі час та місце ОСОБА_2 припаркувала автомобіль, щоб поспати, оскільки вони нещодавно повернулися з роботи, а саме здійснювали перевезення автомобільним транспортом та були дуже втомлені. ОСОБА_2 у припаркованому автомобілі заважало спати кермо, а тому вони з ОСОБА_1 помінялися місцями. В подальшому, до припаркованого автомобіля підійшов працівник поліції та попросив подружжя ОСОБА_3 перепаркувати автомобіль, повідомив про нібито виявлення ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_4 та запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а автомобіль був саме припаркований про що свідчить і той факт, що, як вбачається відеозапису, ОСОБА_1 , на відміну від ОСОБА_2 був у вкрай незручному взутті для керування авто. При цьому, жодних належних, допустимих та достатніх в своїй сукупності доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння у вказаний в протоколі час та місце, матеріали справи не містять. Наявний у справі відеозапис вказане не підтверджує та не є безперервним, а свідки, які зазначені у протоколі не бачили самого факту керування ОСОБА_5 транспортним засобом. Також на диску відсутнє відео, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, й відповідно з матеріалів справи вбачається, що притягуючи особу до адміністративної відповідальності ніяких прав поліцейські не роз`яснювали, а лише формально обмежились заповненням протоколу. Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникають у ході розгляду цієї справи мають бути витлумачені на його користь.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.

Нормами п.2.9 “а” ПДР  водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР).

Відповідно до п.6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735 (далі - Інструкція), вбачається, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, належності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведеною повністю.

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №653869 від 24.09.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомив, що спішив на автобус;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою тестування за допомогою газоаналізатора “Drager Alkotest 6810” №3531 від 24.09.2023 року,  результат проби позитивний - 1,15 ‰, з результатом якого ОСОБА_1 погодився;

-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 від 24.09.2023 року, відповідно до яких останній пояснив, що 24.09.2023 року він був присутній, як працівники поліції запропонували водію ОСОБА_7 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки на що водій погодився. Після того як водій продув, прилад показав 1,15 ‰. Від проходження огляду в медичному закладі водій відмовився;

-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_8 від 24.09.2023 року, відповідно до яких останній пояснив, що 24.09.2023 року він був присутній, як працівники поліції запропонували водію ОСОБА_7 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою Drager Alkotest на що водій погодився. Після того як водій продув, прилад показав 1,15 ‰. Від проходження огляду в медичному закладі водій відмовився;

-відеозаписом події на CD-диску.

Судом не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.

При цьому, суд зауважує, що досліджених судом відеозаписів події, яка мала місце 24.09.2023 року, вбачається, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz E200», державний номерний знак НОМЕР_1  здійснював рух по автодорозі до його зупинки та  ОСОБА_1 , після зупинки вказаного транспортного засобу, виходить з місця водія. В подальшому на пропозицію працівника поліції пройти огляд на визначення стану сп`яніння, останній пройшов такий огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора “Drager Alkotest 6810”, результат проби позитивний - 1,15 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився та відмовився від пропозиції працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Також, ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про те, що вчора випив два пива.

Натомість працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено протокол про адміністративне правпорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Більше того, під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1  жодним чином не заперечував факту керування транспортним засобомMercedes-Benz E200», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Що стосується доводів захисника про те, що  відеозапис події, яка мала місце 24.09.2023, є неналежним доказом, то суд зазначає наступне.

У п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис події був досліджений під час розгляду справи, дає можливість повно відтворити події та встановити обставини, що підлягають доказуванню, поведінка особи, яка склала протокол була спрямована на виконання свого обов`язку щодо збирання доказів, і таке джерело доказів, як показання технічного засобу, що має функції відеозапису, передбачено статтею 251 КУпАП.

Твердження захисника про те, що відеозапис не є безперервним, суд розцінює критично, оскільки відеозапис наданий суду повністю відображає відповідну процедуру проходження огляду на стан сп`яніння та повідомлення про наслідки за результами від проходження такого, зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. тобто відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ААД № 653869 від 24.09.2023 у встановленому законом порядку, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі, оскільки на даному відеозаписі зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та відмову останнього від проходження такого огляду у медичному закладі.

Щодо доводів захисника про те, що на диску відсутнє відео, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки, які передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, то такі не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення Серія ААД № 653869 від 24.09.2023, у графі «Громадянину ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП» наявний підпис ОСОБА_1 .

       Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, такі є належними та допустимими, оскільки зібрані уповноваженими на те особами у встановленому порядку та містять відомості про обставини події.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставин, що відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

При накладенні стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням особи правопорушника, та те, що останній отримував посвідчення водія, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі розмірі 605 грн. 60 коп..

Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 (шістсот п`ять ) гривень 60 копійок судового збору

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя                                                                             С.І. Сливка