Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року                                                             Справа№200/6061/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

                                                      У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" під час її призначення 09.07.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допризначення пенсії з 09.07.2021 року відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 09.07.2021 року йому було призначено пенсію за віком, однак під час призначення пенсії відповідачем не зараховано певні періоди до трудового стажу позивача та не враховано заробітну плати за ці періоди, внаслідок чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом (справа № 200/11745/21).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року у справі № 200/11745/21 вказаний позов було задоволено повністю.

На виконання даного рішення суду відповідачем було здійснено зарахування спірних періодів до страхового і пільгового стажу позивача, із врахуванням заробітку за ці періоди, після чого стаж роботи позивача з повним робочим днем під землею за Списком № 1 склав 18 років, однак при обчисленні розміру пенсії відповідачем не враховано вимоги статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач вважає дії відповідача щодо розрахунку розміру пенсії під час її призначення з порушенням вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на позов відповідач вказує, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року у справі № 200/11745/21 у жовтні 2022 року було здійснено перерахунок пенсії позивачу із зарахуванням до його страхового та пільгового стажу спірних періодів, а також з урахуванням заробітку за ці періоди.

За результатами проведеного перерахунку пільговий стаж позивача за Списком № 1 склав 18 років 10 місяці 15 днів, у тому числі за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 - 13 років 3 місяці 23 дні, у зв`язку з чим положення статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" не застосовано.

Отже, як зазначає відповідач, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року у справі № 200/11745/21 було виконано у межах резолютивної частини даного судового рішення та функціональних повноважень.

Серед іншого, відповідач зауважує, що фактично підставою для звернення до суду з цим позовом стала незгода позивача з діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішення суду від 15.02.2022 року у справі № 200/11745/23, тобто заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право звертатися до суду з відповідними заявами у порядку статей 382, 383 КАС України.

Відтак, на думку відповідача, оскільки заявлені вимоги вже були предметом розгляду у справі № 200/11745/21 (тобто має місце спір між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення), у даному разі є підстави для закриття провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/6061/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

09.07.2021 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою (з доданими документами) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV), за результатами розгляду якої позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 05.08.2021 року.

Як зазначається позивачем, під час призначення пенсії за віком відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача період проходження строкової військової служби з 18.10.1989 року по 29.06.1992 року, а також до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року і з 01.04.2019 року по 09.07.2021 року, що стало приводом для звернення до суду з відповідним позовом (справа № 200/11745/21).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року у справі № 200/11745/21 даний позов було задоволено повністю.

Визнано протиправними дії відповідача щодо незарахування позивачу до пільгового стажу періоду проходження позивачем строкової військової служби в лавах Збройних Сил з 18.10.1989 року по 29.06.1992 року і до загального та пільгового стажу періодів його роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2019 року по 09.07.2021 року

Зобов`язано відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу період проходження строкової військової служби в лавах Збройних Сил з 18.10.1989 року по 29.06.1992 року і до загального та пільгового стажу періоди його роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2019 року по 09.07.2021 року, з урахуванням заробітку за ці періоди.

Рішенням відповідача № 054450003107 від 03.11.2022 року, прийнятим на виконання рішення суду від 15.02.2022 року у справі № 200/11745/21, позивачу здійснено перерахунок пенсії за віком, починаючи з 24.10.2022 року, із зарахуванням до страхового та пільгового стажу позивача вказаних вище періодів, а також з урахуванням його заробітку за ці періоди.

Як видно з розрахунку стажу позивача (форма РС-право), зазначені спірні періоди були зараховані до пільгового стажу позивача за Списком № 1.

Згідно з інформацією, яка міститься у таблиці "Аналіз права", після перерахунку пенсії позивачу на виконання судового рішення його загальний пільговий стаж за Списком № 1 та постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 склав 18 років 10 місяців 15 днів, у тому числі: за Списком № 1 - 5 років 6 місяців 22 дні, за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 - 13 років 3 місяці 23 дні.

Отже, вказані вище спірні періоди зараховані до пільгового стажу позивача за Списком № 1, однак не в якості підземних робіт відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202.

Водночас, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року у справі № 200/11745/21 не містило жодних зобов`язань відповідача зарахувати дані періоди до пільгового стажу позивача як підземні роботи чи призначити пенсію з урахуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", оскільки відповідних вимог позивачем до відповідача у справі № 200/11745/21 не заявлялося.

Суд зауважує, що у справі № 200/11745/21 позивачем не заявлялося також і вимог щодо перерахунку пенсії або обчислення розміру пенсії позивачу з урахуванням положень статті 8 Закону України від 02.09.2008 року № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345-VI) та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, які заявлені позивачем у справі, що розглядається, отже, дані вимоги є новими позовними вимогами, не є тотожними та не стосуються порядку виконання рішення суду у справі № 200/11745/21.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).

До розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" зазначеної Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання відповідної заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

При цьому органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Як було встановлено судом у рішенні від 15.02.2022 року у справі № 200/11745/21 зі змісту трудової позивача та наданих ним уточнюючих довідок, у періоди з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2019 року по 09.07.2021 року позивач працював повний робочий день під землею за професіями (посадами) "прохідник підземний" та "гірник підземний" у ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля".

Згідно з положеннями частини 4 статті 78 КАС України обставини, які встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дані періоди роботи позивача у ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" підлягали зарахуванню відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 1 саме як підземні роботи (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ, Постанова КМУ № 202).

З матеріалів даної справи судом установлено, що після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 15.02.2022 року у справі № 200/11745/21 його пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи) склав 13 років 3 місяці 23 дні.

Періоди роботи позивача з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2019 року по 09.07.2021 року, що мали бути зараховані до пільгового стажу позивача за Списком № 1 як підземні роботи, за арифметичним підрахунком, налічують 2 роки 10 місяців 9 днів.

Таким чином, з урахуванням даних періодів, пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи) складає понад 15-ти років.

Положеннями статті 1 Закону № 345-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових та рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві, солі магнієві), а також озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії тим шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а так само працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної за статтею 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, однак, не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач має більше 15-ти років пільгового стажу за Списком № 1 на підземних роботах, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на визначення розміру його пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.

У позовній заяві представниця позивача просить суд, зокрема, зобов`язати відповідача допризначити позивачу пенсію з урахуванням вимог статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV з 09.07.2021 року (тобто з дати заяви про призначення пенсії), а також зазначає про те, що пенсію позивачу було призначено 09.07.2021 року.

Проте жодних доказів на підтвердження того, що позивачу було призначено пенсію 09.07.2021 року до матеріалів справи позивачем не надано

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач, згідно з його паспортом, досяг пенсійного віку 04.08.2021 року.

Судом установлено, що пенсія за віком була призначена позивачу з 05.08.2021 року (а не 09.07.2021 року), тобто з наступного дня після досягнення позивачем пенсійного віку, що підтверджується, зокрема, наданим відповідачем розрахунком стажу (форма РС-право).

Таким чином, правомірними та обґрунтованими в даному разі є позовні вимоги, щодо зобов`язання відповідача допризначити пенсію позивачу з 05.08.2021 року, з урахуванням вимог статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Аналогічним чином наведене стосується вимог щодо визнання дій протиправними.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У питанні щодо строків звернення до адміністративного суду з даним позовом суд виходить із того, що правовідносини між сторонами у даній справі є триваючими. Зокрема, у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких триваючих правовідносин є, зокрема, правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати, тощо).

Триваюче безперервне невиконання суб`єктом владних повноважень передбачених законом обов`язків є триваючим порушенням. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії або допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону.

Водночас, триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Отже, відповідачем у даному разі було допущено триваюче порушення, яке фактично позбавило позивача права на вільне володіння майном (пенсія, яка обчислена у належному розмірі, з урахуванням вимог статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV) протягом значного часу.

Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. У протилежному випадку, з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання свого обов`язку, суб`єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 24.11.2020 року у справі № 815/460/18 та інших.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858,88 грн. (квитанція № 9928-2893-6210-9754 від 26.10.2023 року).

Судовий збір сплачено позивачем із застосуванням коефіцієнта для пониження розміру ставки судового збору за подання цього позову згідно з частиною 3 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).

Судом були задоволені пов`язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання дій протиправними та про зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 858,88 грн.

Керуючись нормами Конституції України, Законами України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення" та "Про престижність шахтарської праці", постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" та "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Кодексом адміністративного судочинства України, суд

                                                           В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" під час її призначення 05.08.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), допризначення пенсії з 05.08.2021 року відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) (РНОКПП 2614810296, місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок.

Повне судове рішення складене 08 січня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                   С.І. Бабіч