Справа № 307/5478/23

                                                        Провадження № 2/307/998/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       18 січня 2024 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді                                                                        Гримут В.І.

за участі секретаря судового засідання                                                Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 всіх видів заробітку, щомісячно, до закінчення навчання. Посилається на те, що рішенням Тячівського районного суду від 31.10.2008 з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в розмірі по 350 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. На даний час обоє доньок досягли повноліття і виплату аліментів відповідач припинив. Однак, молодша донька ОСОБА_5 продовжує навчатися на денній формі навчання в ТОВ «Столична професійна художня школа м. Прага 4», навчання в якій є платним. Їй одній важко утримувати дитину та оплачувати навчання. Відповідач сам не переймається тим як живе його дитина та не надає матеріальної допомоги. Просить розглянути справу у її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні позивачки.

Відповідно до довідки про навчання, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у шкільному році 2023/2024 є ученицею ІІІ класу ТОВ «Столична професійна художня середня школа м. Прага 4», за денною формою навчання.

Відповідно договору, укладеного між ТОВ «Столична професійна художня середня школа м. Прага 4» та законним представником ОСОБА_7 , ОСОБА_3 буде проходити навчання з 01.09.2021 по 31.08.2025 року за спеціальністю «Косметичні послуги». Законний представник (повнолітній учень) зобов`язується сплатити за навчання учня такі витрати: 1 рік безкоштовний, ІІ рік 19200 крон, за ІІІ рік 19200 крон та за ІV рік 19200 крон банківським переказом.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дочки, сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Суд встановив, що ОСОБА_3 є донькою відповідача, на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання на платній основі, не працює, навчання на денній формі позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення;наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, виходячи з рівності обов`язку батьків утримувати дитину, оцінюючи в сукупності зібрані докази, з урахуванням матеріального становища сторін, зокрема суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, потребу в матеріальній допомозі повнолітньої доньки, яка продовжує навчання на денній формі, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 листопада 2023 року і до закінчення дочкою навчання, тобто до 31.08.2025 року, що буде належним захистом прав О.І. Місарош.

          Крім того, у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1073.60 гривень.

 За таких обставин, керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, стст. 182, 199, 200 СК України суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , (інші відомості відсутні), аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 листопада 2023 року і до закінчення навчання, тобто до 31.08. 2025 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Сягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України 1073 (тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

       Головуючий                                                                                В.І. Гримут