ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2742/18 Справа № 201/15802/17 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С.С. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славкіна Марина Анатоліївна, на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 червня 2018 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славкіна Марина Анатоліївна, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2017 року ПАТ "ЗЛАТОБАНК", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славкіна М.А. до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Вказували, що на підставі постанови Правління Національного банку України ПАТ «ЗЛАТОБАНК» віднесений до категорії неплатоспроможних та відкликано банківську ліцензію. 30 жовтня 2014 року на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва в рамках кримінального провадження слідчим ОВС ГСУ МВС України проведений обшук у відділенні «Дніпропетровська РД» ПАТ «ЗЛАТОБАНК» у м.Дніпропетровську по вул.Гоголя,1. В ході обшуку вилучили комп'ютерну техніку, яка належить банку. Оціночна вартість вилученої техніки становить 16.888 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою про оціночну вартість. У травні 2015 року досудове розслідування передане слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області разом з речовими доказами та іншим майном. У повідомленні ГУ МВС України в Дніпропетровській області 16 червня 2015 року майно, вилучене в рамках кримінального провадження у Дніпропетровському відділенні ПАТ «ЗЛАТОБАНК» повернуто захиснику ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_3 з 27 лютого 2015 року не перебував у трудових відносинах з АТ «ЗЛАТОБАНК». Зазначені факти встановлені прокуратурою Дніпропетровської області та зафіксовані у постанові від 19 серпня 2017 року про закриття кримінального провадження, яка скасована ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська 18 вересня 2017 року. Кримінальне провадження було відкрите та внесене до ЄРДР 23 грудня 2016 року за фактом службової недбалості слідчих СУ ГУНП України в Дніпропетровській області, внаслідок дій яких речові докази були повернуті особам, які не мали повноважень на отримання вилученого в ході обшуків майна, що призвело до втрати речових доказів.

У зв'язку з вказаними обставинами позивач, посилаючись на завдані збитки, просив стягнути з Державного бюджету України грошові кошти у розмірі оціночної вартості втраченого майна 16.888 грн.80 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 червня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "ЗЛАТОБАНК", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славкіна М.А., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно послався на норми Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", оскільки в даній справі позивачем є юридична особа.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати та провадження у справі закрити, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною 1 ст.19 ЦПК передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 15 ч.1 ст.20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи, з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулося ПАТ "ЗЛАТОБАНК", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славкіна М.А.

За ч.ч.1,2 ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

У відповідності до п.15 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду (ч.2 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Таким чином, до суду з позовом до юридичної особи - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулося ПАТ "ЗЛАТОБАНК", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славкіна М.А., що, відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є юридичною особою публічного права і здійснює ліквідацію через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу.

Враховуючи суб'єктний склад учасників спору та ту обставину, що позовна заява подана з підстав відшкодування шкоди, заявлених позивачем на підставі ст.ст.1172,1173,1176 ЦК України суд першої інстанції помилково розглянув позов за правилами ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ст.ст.19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів наголошує на тому, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Підставами для закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу (п.п.1,2,5 ст.255 ЦПК України); неможливість його подальшого продовження (п.п.6,7 ст.255 ЦПК України); недоцільність його продовження (п.п.3,4 ст.255 ЦПК України).

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 передбачено, що суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст.205 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

На підставі викладеного, у даному конкретному випадку провадження у справі підлягає закриттю відповідно до положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Враховуючи, що рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 червня 2018 року не узгоджується з даними, отриманими апеляційним судом при перевірці доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із наступним закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст.367,374,377,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славкіна Марина Анатоліївна, задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 червня 2018 року скасувати та провадження по справі закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2018 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.