П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 657/2174/18

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Максимович І.В.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора роти № 3 батальйону в Херсонській області лейтенанта поліції Риндя Сергія Вікторовича про скасування постанови НК № 360348, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними і неправомірними дії відповідача по винесенню постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за статтею 122 частини 2 КУпАП та скасувати постанову НК № 360348 від 08.09.2018 р. про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 08.09.2018 р. близько 12-30 год. він, керуючи автомобілем ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1, рухався по автодорозі Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч, під'їхавши до перехрестя, зупинився перед дорожнім знаком пріоритету 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», після чого став рухатись праворуч. При цьому розмітки 1.12 (стоп-лінія) була відсутня. Вважав, що за вказаних обставин в його діях відсутні ознаки будь-якого правопорушення.

Але він був зупинений інспектором роти № 3 батальйону в Херсонській області лейтенантом поліції Риндя С. В., котрим на місті винесено постанову НК № 360348 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП.

Позивач вважав, що дана постанова винесена безпідставно та підлягає скасуванню, оскільки дії працівника поліції були не законними. Зокрема, йому, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності не були роз'яснені та забезпечені права, передбачені статтею 368 КУпАП, не були реалізовані вимоги статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.

Також вказував, що в частині першій статті 222 КУпАП за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою 122 цього Кодексу, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання. Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, розглядаються працівниками відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання. Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначенні статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення відповідно до статті 276 КУпАП. Отже, на справи про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП, дія положень статті 258 КУпАП не поширюється.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2018 року визнано незаконними дії інспектора поліції поліцейської роти № 3 батальйону УПП у Херсонській області ДПП Риндя Сергія Вікторовича по винесенню постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 08.09.2018 р. відносно ОСОБА_2 за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Скасовано постанову НК № 360348 винесену інспектором поліції поліцейської роти № 3 батальйону УПП у Херсонській області ДПП у Херсонській області Риндя Сергіем Вікторовичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 08.09.2018 року відносно ОСОБА_2 за частиною 2 статті 122 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_2 закрито, за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Стягнуто з Управління патрульної поліції в Херсонській області на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що 08.09.2018 року відповідачем по справі складено відносно позивача постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 08.09.2018 року за частиною 2 статті 122 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в сумі 255,00 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві відповідачем не надані.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними по суті і такими, що узгоджуються з вимогами статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, КУпАП, ПДР України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі статті 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Статтею 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до статті 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначається місце час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

На підставі статті 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності притягаються власники (співвласники) транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За змістом статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 222 Кодексу України про адміністративне правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 1-3 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

За змістом статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

На підставі статті 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За правилами статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення; у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Згідно пунктів 1 та 2 розділу III Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до статті 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.

Отже, в даному випадку візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції не може бути доказом у справі.

Посилання відповідача на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 73700340.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції по суті, що відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування своїх заперечень, а відтак рішення суду про наявність правових підстав для скасування оспорюваного рішення є правильним по суті.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апелянта щодо виявлення порушення не сприймаються апеляційним судом, адже як було зазначене вище саме по собі візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції не може бути доказом у справі.

Водночас доводи апелянта, що спірна постанова складена відповідачем у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а не за фактичним місцем знаходження (адресою) Управління патрульної поліції є доречними, але ці доводи самі по собі не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги щодо звільнення від сплати судового збору враховані судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2018 року у справі № 657/2174/18 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк