Справа № 306/1828/18

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15.11.2018 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів:

Мишинчук Н.С. (головуючої)

Гошовського Г.М., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань Чейпеш С.,

прокурора Сехіна І., захисника Козара М. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 11-кп/4806/356/18, за апеляційною скаргою прокурора Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури Логвіна Д. О. на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2018 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 09.08.2018 за №12018070150000411.

Ухвала суду мотивована тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається, що з обвинуваченим ОСОБА_7 проводився слідчий експеримент, а такий проводився з підозрюваним ОСОБА_8, якому в даному кримінальному провадженні обвинувачення не пред'являлось. Водночас суд вказав на невідповідність реєстру до матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України, що унеможливить перевірити докази здобуті під час досудового розслідування.

В апеляцйній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати, а обвинувальний акт направити до Свалявського районного суду для виконання вимог ст. ст. 314-316 КПК України. Ухвалу суду першої інстанції вважає незаконною у зв'язку з істотним порушенням судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що в обвинувальний акт в повній мірі відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому зазначено всі передбачені цією нормою дані. При цьому, стверджує, що під час підготовчого судового засідання він звертав увагу суду на допущену слідчим Цівкач В. В. технічну описку під час складання реєстру матеріалів досудового розслідування, а саме в прізвищі підозрюваного, однак, ці пояснення залишились поза увагою суду, незважаючи на те, що обвинувачений, захисник та потерпіла не заперечували щодо призначення судового розгляду обвинувального акту. Разом із тим, зазначає, що суд першої інстанції, аналізуючи об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, фактично вдався в оцінку доказів, що на даній стадії кримінального провадження є неприпустимим, оскільки фактичні обставини кримінального правопорушення підлягають встановленню виключно під час судового розгляду шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів, і при цьому, питання щодо того чи проводився під час досудового розслідування з підозрюваним ОСОБА_7 слідчий експеримент чи ні не є предметом підготовчого судового засідання і підлягає встановленню під час судового розгляду кримінального провадження. Крім того, вказує на те, що суд першої інстанції не встановив строк, який має бути достатнім для виправлення зазначених в ухвалі недоліків, що порушує загальні засади кримінального провадження, зокрема, принцип розумності строків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора в підтримання доводів апеляційної скарги та прохання про скасування ухвали суду першої інстанції, захисника Козара М.М., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вказуючи, шо обвинуваченого знає тривалий час, є його представником у цивільних провадженнях між подружжям ОСОБА_7, вступив на захист обвинуваченого під час підготовчого засідання, ознайомившись з обвинувальним актом, вважає, що такий не відображає фактичні обставини та є незрозумілим у чому саме полягають злочинні дії обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 не може бути призначеним до розгляду з підстав того, що у ньому не викладені фактичні обставини відповідно до положень ст. 91 КПК України, тобто він не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст. 291 КПК України, а окрім іншого, реєстр матеріалів досудового розслідування містить розбіжності щодо прізвища обвинуваченого.

Апеляційний суд погоджується з рішенням слідчого судді, та окрім цього констатує, що в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_7 проник до житлового будинку ОСОБА_9, однак потерпілою особою вказав ОСОБА_10

Також апеляційний суд вважає слушними і пояснення захисника Козара М.М. про те, що між подружжям є спір про поділ майна, та не виключається, що майно, яке ніби-то намагався викрасти ОСОБА_7 є предметом спору, та окрім іншого, під час досудового розслідування не було залучено захисника, і у реєстрі до матеріалів досудового розслідування не зазначено коли обвинувальний акт складений, міститься лише число місяця року, що не узгоджується з датою, зазначеною на обвинувальному акті.

Таким чином сукупність недоліків обвинувального акту, про які вказав суд та встановлені у суді апеляційної інстанції, вказують про недотримання вимог ч. 2 ст. 9 КПК України, а відтак невідповідність ст. 291 КПК України, що є перешкодою для призначення його до судового розгляду, тому апеляційний суд приходить до висновку про законність ухвали суду і підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури Логвіна Д. О. залишити без задоволення.

Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2018 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 09.08.2018 за №12018070150000411- залишити без зміни.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :