КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/129/2018 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Дячук С.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участі прокурора Онищенка А.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника Куща К.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. 00 коп.

Як встановив суд першої інстанції ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника начальника Управління - начальника відділу архітектури та землекористування Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Відділ), є державним службовцем категорії «Б», який згідно з правилами п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітками до ст. 172-6 КУпАП є суб'єктом декларування.

Згідно договору купівлі-продажу 8046/2017/518833 від 29 червня 2017 року транспортного засобу ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_4 придбав автомобіль «BMW520і», 1995 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, вартість якого за умовами договору становила 150 000 грн.

Разом з тим, у порушення вимог ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 несвоєчасно, а саме лише 28 листопада 2017 року, а не по 10 липня 2017 року (десятиденний строк з моменту отримання доходу) повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) про суттєві зміни у майновому стані у зв'язку з отриманням ним доходу в сумі 150 000 грн. внаслідок продажу вказаного транспортного засобу 29 червня 2017 року із внесенням цієї інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр). Дане правопорушення, пов'язане з корупцією, виявлено 22 лютого 2018 року, коли ОСОБА_2 надав відповідні пояснення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, вважаючи рішення суду незаконним та ухваленим з істотним порушенням норм закону, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, не врахував, що він не мав умислу на вчинення несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Повний розрахунок за проданий автомобіль «BMW 520і», 1995 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2 відбувся 20 листопада 2017 року, про що свідчить розписка про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_4 $5000 (п'ять тисяч) доларів США. Після цього він намагався подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, однак це не вдалося зробити у зв'язку із перешкодами у роботі Реєстру.

Фактичною датою виявлення адміністративного правопорушення, як вважає ОСОБА_2 є 08 грудня 2017 року, коли Департаменту захисту економіки Національної Поліції України стало відомо про дане правопорушення. Враховуючи дату виявлення, на його думку, стягнення мало бути накладено в термін до 08 березня 2018 року.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги з наведених у ній підстав, вислухавши заперечення прокурора, який вважав постанову судді місцевого суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-6 КУпАП неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 99 від 05 квітня 2018 року діяння ОСОБА_2 містить ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 99 від 05 квітня 2018 року, наказом № 64-к від 29 грудня 2016 року «Про призначення ОСОБА_2.», договором купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2017/518833 від 29 червня 2017 року.

Законом України «Про запобігання корупції», який введений в дію 26.04.2015 року, передбачені додаткові заходи здійснення фінансового контролю, які полягають в обов'язку суб'єкта декларування у разі суттєвої зміни у майновому стані протягом десяти днів з моменту отримання доходу або придбання майна повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції шляхом внесення інформації до Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ОСОБА_2, будучи ознайомленим із обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції» (що підтверджується пунктом 15.4 особової картки державного службовця, відповідно до якого ОСОБА_2 ознайомився та зобов'язався дотримуватися вимог і обмежень встановлених Законом України «Про запобігання корупції», маючи електронний цифровий підпис та досвід роботи у Реєстрі, оскільки 29.03.2017 року ним подано щорічну декларацію за 2016 рік) не своєчасно повідомив про суттєві зміни у майновому стані.

Саме невиконання таких обов'язків у визначений строк утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 - 6 КУпАП.

Суб'єктивною стороною правопорушення, пов'язаного з корупцією, є наявність прямого чи непрямого умислу. Тобто особа, яка є суб'єктом декларування і своєчасно не повідомила про суттєві зміни свого майнового стану, має усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, або особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо допускала їх настання.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата закінчення десятиденного терміну з моменту підписання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2017/518833 від 29 червня 2017 року ОСОБА_2 на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, тобто 09 липня 2017 року.

Фактичним моментом виявлення вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення № 99 від 05 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 на підставі зібраних матеріалів перевірки. Вищевказаний адміністративний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що повідомлення про суттєві зміни у майновому стані необхідно здійснювати протягом 10 днів, починаючи з дня повного розрахунку за автомобіль, що він і намагався зробити, але не зміг з об'єктивних причин (не працював Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), а тому у нього відсутній умисел щодо несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, - суд апеляційної інстанції вважає такими, що не узгоджуються із положеннями ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» та розцінює як спосіб захисту ОСОБА_2 з метою уникнення від адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

З огляду на викладене, суд вважає, що пояснення ОСОБА_2 і розписка від 20 листопада 2017 року про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_4 $5000 (п'ять тисяч) доларів США у даному випадку не є належними доказами.

У матеріалах справи зібрано достатньо доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки ОСОБА_2, будучи суб'єктом декларування, визначеним підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно повідомив про суттєві зміни у майновому стані, які виникли у зв'язку із продажем ним 29 червня 2017 року транспортного засобу в сумі 150 000 гривень.

При перевірці матеріалів справи про адміністративне правопорушення істотних порушень вимог закону, які перешкодили б суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. Доводи апеляційної скарги з наведеним їх обґрунтуванням не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.М. Сітайло