Справа № 2-а-1114/09р./1222
П О С Т А Н О В А
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2009 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Закопайло В.А.
при секретарі Діхтяренко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги, -
встановив:
Позивач є членом сім’ї загиблого учасника бойових дій, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.ст.10,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання від держави одноразової грошової допомоги в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
В поданому позові позивач посилається на те, що відповідач, порушуючи вимоги вищезазначеного Закону, у 2007-2009 роках виплатив таку одноразову грошову допомогу не в повному обсязі, сплативши лише відповідно 150 грн., 170 грн. та 180 грн. У зв’язку з чим позивач в поданому позові просить суд стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої одноразової щорічної допомоги за 2007-2009 роки у розмірі 6425 грн. з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком на момент здійснення виплати. Справу просив розглянути без його участі.
Представник відповідача відповідно до наданих заперечень (а.с.28) заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх необгрунтованість у зв’язку з тим, що виплата допомоги здійснювалась у розмірах, які були передбачені Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, а також Постановами КМУ №183 від 12.03.2008р. та №211 від 18.03.2009р. Справу просив розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним задовольнити позов в повному обсязі з наступних підстав.
Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Згідно ч.2 та ч.3 ст.22 Конституції України «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Враховуючи вищенаведені Конституційні норми, суд також зазначає, що відповідно до вимог ст.10 п.1, ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня членам сім’ї загиблих учасників бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. При цьому, відповідно до ст.17-1 цього Закону виплати такої допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення.
Із наданих позивачем письмових доказів (а.с.5-7) судом встановлено, що позивач є членом сім’ї загиблого учасника бойових дій та перебуває на обліку у відповідача. При цьому позивач скористався можливістю досудового врегулювання спірних правовідносин та звертався із заявою до відповідача про виплату йому недоплачених сум разової грошової допомоги, але відповідач своїм листом від 21.08.2009р. відмовив йому в задоволенні заяви, про що свідчить письмова відповідь на а.с.4. У зв'язку з чим та з урахуванням ч.4 ст.99 КАС України суд вважає, що в даному випадку позивач звернувся до суду в межах річного строку, встановленого для звернення до суду з адміністративним позовом.
Враховуючи вищенаведене та вирішуючи позовні вимоги в частині виплати одноразової щорічної грошової допомоги у 2007 році, судом враховується наступне.
Так, відповідно до ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія частини п’ятої ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни була зупинена на 2007 рік. При цьому, ст.29 вищезазначеного Закону був визначений розмір виплат щорічної разової грошової допомоги членам сім’ї загиблих учасників бойових дій у розмірі 150 грн.
Але, рішенням Конституційного Cуду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007р. були визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення статей 29 та 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Крім того зазначено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів , що визнані неконституційними.
У зв’язку з чим суд вважає, що в даному випадку дії відповідача дійсно є неправомірними, які порушили право позивача на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, як передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Щодо позовних вимог в частині виплати одноразової щорічної грошової допомоги у 2008 році, судом враховується наступне.
Так, відповідно до п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визначення розміру одноразової щорічної грошової допомоги, відповідно до яких розмір цієї допомоги визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. При цьому відповідно до п.1 Постанови КМУ від 12.03.2008р. №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» розмір виплат щорічної разової грошової допомоги членам сім’ї загиблих учасників бойових дій був встановлений у розмірі 170 грн.
Але, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». А відповідно до п.п.6-7 резолютивної частини цього рішення – «Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Разом з тим, судом враховується, що Постанова КМУ від 12.03.2008р. №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом 2008 року також була чинною.
При цьому, порівнюючи вищенаведені чинні нормативно-правові акти, а саме – Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанову КМУ №183, які регулюють порядок обчислення та виплати щорічної разової грошової допомоги членам сім’ї загиблих учасників бойових дій, суд зазначає, що в данному випадку існує суперечливість законодавства. При цьому судом враховується, що відповідно до ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що для врегульовання спірних правовідносин у 2008 року підлягає застосуванню ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не Постанова КМУ №183 від 12.03.2008р.
Щодо позовних вимог в частині виплати одноразової щорічної грошової допомоги у 2008 році, судом враховується наступне.
Так, у 2009 році був прийнятий Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», статтею 71 якого встановлено, що Кабінету Міністрів України у 2009 році було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. При цьому постановою Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009р. «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» розмір виплат щорічної разової грошової допомоги членам сім’ї загиблого учасника бойових дій був встановлений у розмірі 180 грн.
При цьому, порівнюючи вищенаведені чинні нормативно-правові акти, а саме – Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанову КМУ №211 від 18.03.2009р., які регулюють порядок обчислення та виплати щорічної разової грошової допомоги членам сім’ї загиблих учасників бойових дій, суд зазначає, що в данному випадку існує суперечливість законодавства. При цьому судом враховується, що відповідно до ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що для врегульовання спірних правовідносин у 2009 року підлягає застосуванню ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не Постанова КМУ №211 від 18.03.2009р.
У зв’язку з чим суд вважає, що в даному випадку дії відповідача дійсно є неправомірними, які порушили право позивача на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, як передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому судом враховується те, що розмір мінімальної пенсії за віком у 2007-2009 роках на день виплати позивачу щорічної одноразової грошової допомоги складав:
- 406 грн. - відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»;
- 481 грн. – відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»;
- 498 грн. - відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
А тому сума недоплати складає:
- у 2007 році – 406х5 – 150 = 1880 грн.;
- у 2008 році – 481х5 – 170 = 2235 грн.;
- у 2009 році – 498х5 – 498 = 2310 грн.
Таким чином загальний розмір суми, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 1880+2235+2310 = 6425 грн.
Вирішуючи позов таким чином суд враховує, що відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито» сторони звільнені від сплати судового збору, у зв’язку з чим суд вважає необхідним судові витрати, понесені по справі, віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, ст.ст.3,8,19,22,64 Конституції України, ст.ст.10,15,17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993р., керуючись ст.ст.71,86,158-163,186 КАС України, суд –
Постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги як члену сім’ї загиблих учасників бойових дій у 2007-2009 роках.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2007-2009 роки у розмірі 6425 грн.
На постанову може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.
Суддя: