Справа № 461/529/24

Провадження № 1-кс/461/302/24

УХВАЛА

про арешт майна

17.01.2024                                                                                        м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗУД слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и в :

16.01.2024 старший слідчий в ОВС ВРЗУД слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області  ОСОБА_3  звернулася до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Львівської обласної прокуратури  ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучено 10.01.2024 під час затримання ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone 12 pro», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою із абонентським номером НОМЕР_3 .

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що слідчим управління ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000001193 від 20.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.146, ч.4 ст.189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.01.2024 приблизно о 19 год. 40 хв. неповнолітній ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 здійснили вимагання грошей у сумі 2500 доларів США у потерпілого ОСОБА_9 та в подальшому здійснили незаконне позбавлення волі потерпілого і під час руху автомобілем «MAZDA CX-5», р.н. НОМЕР_4 , усіх учасників було зупинено працівниками поліції.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (надалі - Указ Президента), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан в Україні.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пунктом 3 Указу Президента України визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

10.01.2024, в порядку ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України.

Під час затримання ОСОБА_5 останній добровільно надав мобільний телефон марки «Iphone 12 pro», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою із абонентським номером НОМЕР_3 , який був вилучений.

11.01.2024 вилучені речі визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Арешт на перелічене майно, що було вилучено за результатами проведення огляду місця події та протоколу огляду речей, просить накласти з метою забезпечення його збереження, як речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отримання неправомірної вигоди, та проведення відповідної транспортно-товарознавчої експертизи.

       Разом з тим, розгляд клопотання просить здійснювати без участі слідчого та прокурора, які підтримують таке в повному обсязі.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя, згідно вимог ч.2 ст.172 КПК України, вважає за доцільне здійснювати розгляд клопотання без повідомлення власника майна.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 20.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000001193, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.146, ч.4 ст.189 КК України.

Як вбачається із долученого до клопотання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.01.2024, старший слідчий в ОВС СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_10 , перебуваючи поблизу АЗС «ЧІПО», що за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 330б, о 23 год. 04 хв. 10.01.2024 затримав підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_5 , який на вимогу слідчого добровільно надав мобільний телефон марки «Iphone 12 pro», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою із абонентським номером НОМЕР_3 , який був вилучений.

Постановою старшого слідчого в ОВС ВРЗУД слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 від 11.01.2024 мобільний телефон марки «Iphone 12 pro», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою із абонентським номером НОМЕР_3 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому законом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10  ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За приписами ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone 12 pro», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою із абонентським номером НОМЕР_3 , оскільки таке майно відповідає критеріям, наведеним у ст.98 КПК України, має ознаки зазначені у п.1 ч.2 ст.167 КПК України, а саме як засіб вчинення злочину та предмет, який зберіг на собі сліди правопорушення, тобто має значення речових доказів у кримінальному провадженні, а тому, з метою збереження, підлягають арешту.

Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а тому слідчий суддя вважає, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту в даному випадку відповідає вимогам розумності та співрозмірності втручання у мирне володіння майном по відношенню до завдань кримінального провадження.

Даний захід забезпечення кримінального провадження є співмірним та пропорційним переслідуваній меті, втручання у власність буде виправданим за вказаних умов, таким, що здійснено в порядку передбаченому законом, а відтак не буде свавільним.

Керуючись ст.ст.2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗУД слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно – задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 10.01.2024 під час затримання ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone 12 pro», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою із абонентським номером НОМЕР_3 .

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали: фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів . У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути скасованою в порядку, що передбачений ст.174 КПК України.

Повний текст ухвали складено 19.01.2024.

Слідчий суддя                                                 ОСОБА_1