Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 511/3534/23

Номер провадження: 1-кп/511/111/24

23 січня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого -   ОСОБА_4

захисника – адвоката ОСОБА_5

представника служби у справах дітей – ОСОБА_6

представника ювенальної превенції – ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Захарівка (Фрунзівка) Одеської області, громадянина України, студента 1 курсу ДНЗ «Лиманський професійний аграрний ліцей», спеціальність тракторист, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №1202316239000649 від 12.10.2023 року,-      

В С Т А Н О В И В:

Таким чином,  ОСОБА_4  обвинувачуються у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікованому, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно вкрав мобільний телефон у ОСОБА_8 , коли 27.09.2023р. у вечірній час біля 22год, знаходячись в старому приміщенні сільради з друзями в тому числі з ОСОБА_9 , вони грали в карти, при цьому ОСОБА_10 використовував телефон в якості ліхтарика. Коли вони всі пішли до магазину, а ОСОБА_11 забув про телефон та залишив його у вказаному приміщенні, він трохи запізнився, повернувся сам до приміщення та забрав вказаний телефон, а після виявлення факту його пропажі, шукав його разом зі всіма, при цьому не сказавши що він його забрав. По дорозі додому, він витягнув карточку, а матері вдома сказав що телефон купив. В подальшому телефон він повернув, після того як до нього приїхали співробітники поліції. У скоєному щиро кається.

При цьому, суд вважає, що покази обвинуваченого ОСОБА_4   є достовірними та узгоджуються з усіма матеріалами кримінального провадження та фактичними обставинами справи.

Окрім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина в інкримінованому злочині підтверджується документами, долученими до матеріалів кримінального провадження, дослідженими у судовому засіданні, в яких викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, а саме:

- витягом з ЄРДР №1202316239000649 від 12.10.2023 року за ч.4 ст.185 КК України та заявою законного представника потерпілого ОСОБА_12 у відповідності до яких 12.10.2023 р. до Роздільнянського РВП надійшла заява від ОСОБА_12 про те, що 27.09.2023 року о невстановлена особа шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, таємно викрала належний її неповнолітньому сину ОСОБА_13 , який перебував за адресою: АДРЕСА_2 мобільний телефон марки «Realme» C25Y сірого кольору, чим заподіяли матеріальну шкоду;

- протоколом огляду місця події від 12.10.2023р. з фототаблицею, відповідно до якого проведено огляд за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходиться приміщення минулої Степанівської сільради, де сталася крадіжка, під час огляду нічого не вилучалося;

- протоколом огляду речових доказів (речей) від 13.10.2023 року з фототаблицею, у відповідності до якого старший слідчий СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 оглянув коробку від мобільного телефону марки «Realme» C25Y, наданою гр. ОСОБА_12 »;

- заявою ОСОБА_4 , відповідно до якої останній добровільно видає слідчому мобільний телефон марки «Realme» C25Y сірого кольору;

- протоколом огляду речових доказів (речей) від 16.10.2023 року з фототаблицею, у відповідності до якого старший слідчий СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 оглянув мобільний телефон марки «Realme» C25Y сірого кольору, виданий ОСОБА_4 ;

- звітом експерта №4930/23 від 17.10.2023 відповідно до якого ринкова вартість телефону марки «Realme» C25Y бувшого у використанні станом на 27.09.2023 становила – 4300,10 грн.;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.10.2023 р., проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_4 , захисника, законного представника та понятих, у відповідності до якого ОСОБА_4 на місці події розповів та показав обставини вчинення злочину, надав пояснення аналогічного змісту;

- зберігальними розписками ОСОБА_12 , відповідно до якої остання отримала від слідчого коробку від мобільного телефону марки «Realme» C25Y та мобільний телефон марки «Realme» C25Y, які буде її зберігати за місцем мешкання;

- постановою про залучення речовим доказом від 13.10.2023 року коробку від мобільного телефону марки «Realme» C25Y;

- постановою про залучення речовим доказом від 16.10.2023 року мобільного телефону марки «Realme» C25Y;

- ухвалою слідчого судді від 18.10.2023 р., згідно якої накладено арешт на тимчасово вилучене майно – мобільний телефон марки «Realme» C25Y.

У суду немає підстав для визнання недопустимими всіх вищезазначених доказів, наданих стороною обвинувачення, оскільки їх збір та фіксація відповідають нормам КПК України, всі наявні докази узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, відповідають показам обвинуваченого та є такими, що повністю доводять вину ОСОБА_4 в скоєнні вказаного злочину.

Тому, з урахуванням вищенаведеного, дослідивши та оцінивши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини  ОСОБА_4 y вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України кваліфікованого як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.65-67,103 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки злочину, умови життя та виховання неповнолітнього,  вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Відповідно до ст.37 Конвенції ООН про права дитини 1989 року арешт, затримання чи тюремне ув`язнення  дитини здійснюється згідно з законом  та використовується лише, як крайній захід і протягом якомога більш короткого відповідного часу. Згідно ст.17.1 Мінімальних стандартів правил ООН, які стосуються  відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»), прийнятті ООН 29.11.1985 року,   визначено ключові засади, якими повинен керуватися суд при обранні покарання стосовно неповнолітніх, а саме: міри впливу повинні бути завжди співрозмірними не тільки з обставинами і тяжкістю правопорушення, а і з становищем і потребами  неповнолітнього, а також з потребами суспільства.

Суд вважає, що при призначенні покарання  ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню необхідно врахувати наступні обставини.

Так, судом відносно ОСОБА_4 враховується, що останній вчинив злочин будучи неповнолітнім, щиро розкаявся та активно сприяв в розкритті злочину, що є обставинами, які пом`якшують його покарання.

Обтяжуючих обставин судом не встановлено.

Також судом враховується, що ОСОБА_4 вважається раніше не судимою особою в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставин у службі у справах дітей у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Окрім того, перевіряючи умови життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_4 , судом були опитані представник ювенальної превенції та служби у справах дітей, досліджені матеріали справи.

Так, судом встановлено, що  ОСОБА_4 , згідно Акту обстеження умов проживання, проживав разом з мамою ОСОБА_15 та братом ОСОБА_16 , у будинку за місцем мешкання родини за адресою: АДРЕСА_1 для дитини не створені належні умови для проживання, навчання та виховання дитини; мати ухиляється від виконання батьківських обов`язком; ОСОБА_17 тимчасово влаштований проживати до бабусі; відносно матері ОСОБА_15 наявна цивільна справа про позбавлення її батьківських прав відносно доньки. Під час перебування ОСОБА_17 на обліку він поводив себе добре, навчався, порушень не припускав, працював неофіційно; будь-який супровід родини ОСОБА_18 не здійснювався; законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_15 продовжу не виконувати свої обовязки.

Варто також зазначити, що згідно наданої суду досудової доповіді органу пробації стосовно неповнолітнього обвинуваченого  ОСОБА_4 визначено, що останньому можливо призначення покарання без ізоляції від суспільства, з призначенням пробаційної програми та мотивування до самореалізації.

Підсумовуючи дані характеризуючи матеріали, суд приходить до висновку, що неповнолітній обвинувачений при наявності відповідного контролю з боку законних представників та органу пробації, превенції, служби у справах дітей та навчального закладу, а також  проведенні систематичної виховної роботи, в своєму віці може змінити поведінку та стати на шлях виправлення. Підстав для призначення покарання з урахуванням ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого – вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, та відсутність обтяжуючих обставин, а також приймаючи до уваги, що викрадене майно повернуто потерпілім, враховуючи досудову доповідь про можливість виправлення ОСОБА_4 без обмеження та позбавлення волі, суд вважає необхідним обрати останньому міру покарання передбачену санкцією вказаної статті у виді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75, 76, 104 КК України з іспитовим строком та покладенням обов`язків, що буде достатньо для їх виправлення.

Суд вважає, що арешт, накладений на тимчасове вилучене майно  підлягає скасуванню. Цивільний позов по справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався. Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Таким чином, з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 260,00 грн., за проведення судової товарознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 100, 104, 124, 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75, 104 КК України  ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 місяців.

Відповідно до ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК  України та п.3 ч.4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду від 18.10.2023 р. на тимчасове вилучене майно.

Речові докази по справі після набранням вироком законної сили, а саме: - мобільний телефон марки «Realme» C25Y та коробку до нього - вважати повернутою власнику ОСОБА_12 .

Стягнути з  законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в дохід держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судової експертизи у загальному розмірі 260 гривень.

Цивільний позов не заявлявся.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд до Одеського апеляційного суду  протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя:                         ОСОБА_1