Єдиний унікальний номер 235/6429/17 Номер провадження 22-ц/4804/256/18

Суддя-доповідач: Никифоряк Л.П

Головуючий у 1 інстанції: Величко О.В.

Категорія 39

П О С Т А Н О В А

Іменем У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 року Донецький апеляційний суд колегією в складі:

головуючого судді-доповідача Никифоряка Л.П.

суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.

за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б.

розглянувши відкрито в залі судових засідань Донецького апеляційного суду в м.Бахмут цивільну справу що виникла із правовідносин щодо спадкування за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області, за участі третіх осіб: відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради Донецької області та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання права власності на спадкове майно, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області /далі Сергіївська сільська рада/ про визнання в порядку спадкування за ними як спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину, права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1, а також права власності на кафе «Світанок» АДРЕСА_2 в рівних частках по ? частці.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на кафе «Світанок», розташоване по вулиці Поштова в селі Сергіївка Красноармійського району Донецької області. Суд вважав, що параметри самої будівлі не змінились та самовільно зведені прибудови не змінюють технічні характеристики самої будівлі та є окремими спорудами, що відокремлені від будівлі кафе.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційному порядку судове рішення оскаржив позивач, який просив рішення скасувати в частині вимог в задоволенні яких суд відмовив та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування скарги заявник посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права, чинних на час виникнення спірних правовідносин, за змістом яких підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування будинку з додержанням вимог цих актів законодавства. Також заявник зазначав про те, що не відповідає дійсності висновок суду про неприйняття до експлуатації житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1, вказуючи що в суді першої інстанції взагалі це питання не з'ясовувалось.

Переглядаючи справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК України/ суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Будинок по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 /довідка Сергіївської сільської ради від 11 жовтня 2017 року а.с. 13/.

ОСОБА_5 був власником земельної ділянки площею 0,2500га. розташованої по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд /Державний акт на право власності на земельну ділянку а.с. 20/.

Згідно інформації наданої комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» до 01 січня 2013 року будинок АДРЕСА_1 в КП «БТІ» не зареєстрований. Також зазначено, що загальна площа будинку змінена через самочинно збудовані прибудова а2-1, сарай Л-1 та сарай О-1 /а.с. 22/.

За даними технічного паспорту на одноквартирний (садибний) житловий будинок виготовленого на замовлення ОСОБА_2 25 серпня 2017 року прибудова а2-1 самочинно збудована в 2008 році, сарай Л-1 самочинно збудований в 2003 році та сарай О-1 самочинно збудований 1995 року /а.с. 23-26/.

Інший об'єкт нерухомості з приводу якого виник спір кафе «Світанок» АДРЕСА_2 згідно інформації наданої комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» до 01 січня 2013 року належав ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу. Також зазначено, що загальна площа будинку змінена через самочинно збудований сарай Б-1 /а.с. 27/.

ОСОБА_5 був власником кафе «Світанок» АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу ВВМ №776296 від 11 жовтня 2004 року /копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно а.с. 33-35/.

За даними технічного паспорту на громадський будинок кафе «Світанок» виготовленого на замовлення ОСОБА_2 15 серпня 2017 року власником було самовільно збудовано в 2010 році не тільки сарай Б-1 площею 11,8 м2, а й прибудову а2-1 площею 2,2 м2 внаслідок чого змінена загальна площа будинку становила 150,5м2 замість 140,5 м2/а.с. 28-31/.

Землекористувачем земельної ділянки в селі Сергіївка Покровського району Донецької області площею 0,0476га. з цільовим призначенням для обслуговування кафе «Світанок» на підставі договору оренди від 20 грудня 2005 року та додаткової угоди про поновлення договору оренди від 03 березня 2016 року зазначено ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_5 /свідоцтво про смерть а.с. 16/.

Спадкоємець ОСОБА_6 відмовилася від прийняття спадщини /заява від 13 березня 2017 року а.с. 65/.

Іншими спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його діти ОСОБА_2 та ОСОБА_7 /копії свідоцтв про народження а.с. 17, 18 та копія свідоцтва про укладення шлюбу а.с. 19/.

За змістом заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли /а.с. 68, 72/.

08 листопада 2017 року до другої покровської державної нотаріальної контори Донецької області надійшла заява «Про розподіл спадкового майна та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом», яка ґрунтується на договорі про розподіл спадкового майна /а.с. 84,90/.

Постановою від 11 жовтня 2017 року нотаріусом відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та кафе «Світанок», після смерті ОСОБА_5. Підставу такої відмови нотаріус вбачав у тому, що в 2008 році здійснена самочинна прибудова до будинку по АДРЕСА_3 у зв'язку з чим змінена загальна площа будинку з 53,3м2 до 98,2м2 , також самочинно збудовані сарай «Л» та сарай «О» в результаті чого змінились технічні характеристики будинку. Щодо іншого об'єкту нерухомості кафе «Світанок» АДРЕСА_4 в 2010 році внаслідок самочинно збудованої прибудови а2-1 змінена загальна площа будинку з 140,5м2 до 150,5м2 , також самочинно збудований сарай «Б1» в результаті чого змінились технічні характеристики будинку /а.с. 41/.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні підтверджені обставини з приводу того, що позивачі звернулися з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на об'єкти нерухомості що являються самочинним будівництвом. При цьому згідно висновків суду позивач не підтвердив обставин прийняття будинку по АДРЕСА_1 до експлуатації. Разом з тим, згідно висновків суду кафе «Світанок» АДРЕСА_2 та відповідні самочинно збудовані прибудова а2-1 та самочинно збудований сарай «Б1» являються окремими об'єктами нерухомості, які не вплинули на технічні характеристики будівлі кафе «Світанок», з огляду на що, суд зробив висновок про наявність підстав для визнання права власності на кафе за позивачем ОСОБА_2 відповідно до умов заяви «Про розподіл спадкового майна та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом» визначивши тим, самим частки спадкоємців в спадковому майні.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам у справі є не обґрунтованими та при цьому судом неправильно застосовані норми матеріального права.

Аналіз норм цивільного права вказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

За обставинами справи спір виник щодо двох об'єктів нерухомості право власності на які не було зареєстроване за спадкодавцем ОСОБА_5 та спадкоємці першої черги при спадкуванні за законом відповідно до положень статті 1261 ЦК України, які згідно статті 1268 ЦК України прийняли спадщину внаслідок смерті ОСОБА_5, просили визнати право власності за ними на два об'єкти нерухомого майна в порядку спадкування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

За обставинами встановленими в ході судового розгляду спадкодавцем самочинно без відповідних документів, які би давали право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту в період часу 2008 -2010 років було здійснено прибудови до об'єктів нерухомості в результаті яких змінилась площа будівель та їх технічні характеристики, про що свідчать письмові докази долучені до справи.

Також не спростовано обставин з приводу того, що жоден із спірних об'єктів нерухомого майна не прийнятий до експлуатації та не здійснена державна реєстрація права власності на них. Фактично спадкодавець здійснив самочинне будівництво.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає що узгоджуються із вимогами законодавства, що діяло на час коли спадкодавець розпочав будівництво будинку, висновки суду першої інстанції відповідно до яких у спадкодавця не виникло право власності, оскільки сторонами не підтверджено наявності акту державної комісії про прийняття збудованого громадянином житлового будинку у 1963 році затвердженого виконавчим комітетом місцевої (сільської) ради народних депутатів.

Позивач ОСОБА_2, заявник апеляційної скарги, в апеляційному суді оспорював обставини щодо прийняття до експлуатації житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на період 1963 року на підставі довідки Сергіївської сільської ради № 629 від 20 липня 2018 року, яка не була предметом перевірки в суді першої інстанції та долучена до апеляційної скарги без дотримання вимог чинних норм процесуального права.

Однак такі твердження позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки як з'ясовано в ході судового розгляду площа житлового будинку та його технічні характеристики змінились саме в результаті самочинної прибудови що здійснена, не на час початку будівництва, а в 2008 році.

У той же час, спростовані належними та допустимими письмовими доказами, зокрема технічним паспортом, договором купівлі-продажу та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, які мають вирішальне значення для вирішення даного спору, висновки суду першої інстанції про те, що самочинно збудовані прибудова а2-1 та самочинно збудований сарай «Б1» не вплинули на технічні характеристики будівлі кафе «Світанок» та являються окремими об'єктами нерухомості.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена зокрема статтею 376 ЦК України, якою передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо зокрема вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил та визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, установивши, що позивач здійснив самочинне будівництво, дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання за ним права власності на будівлю кафе «Світанок» відповідно до положень статті 376 ЦК України.

Суд не звернув уваги на те, що спадкодавець ОСОБА_5, здійснивши самочинне будівництво, до компетентних державних органів щодо прийняття забудови до експлуатації та оформлення права власності не звертався, також цього не зробили позивачі у справі як спадкоємці.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Суд першої інстанції, порушуючи вимоги законодавства замінив собою органи державної влади, що уповноважені на здійснення оформлення права власності на нерухоме майно та визнав на нього право власності за позивачем за відсутності між сторонами спору про право цивільне, оскільки не можна вважати, що у цій справі суд діяв відповідно до завдань цивільного судочинства, а тому судове рішення в частині задоволених позовних вимог не можна визнати законним.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність рішення суду та саме неправильне застосування норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції не обмежуватися доводами та вимогами апеляційної скарги та відповідно до статей 367 та 376 ЦПК України частково задовольнивши апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та в цій частині в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2018 року скасувати в частині задоволених вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання права власності.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 права власності на кафе «Світанок», розташоване по АДРЕСА_5, яке складається із будівлі кафе літ А-1 та ганку а-1.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2018 року.

Судді: