П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1520/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Брижкіної І.О.,

за участю: представника апелянта - Кисельова О.М. та представника позивача - Калюжного  А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агроальянс-2007» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2018 року Приватного підприємства «Агроальянс-2007» (далі ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №475280/35462581 від 22 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №66 від 18 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №495640/35462581 від 28 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №101 від 24 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №475281/35462581 від 22 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №107 від 25 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №475279/35462581 від 22 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №133 від 31 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні ПП №66 від 18 жовтня 2017 року, №101 від 24 жовтня 2017 року, №107 від 25 жовтня 2017 року, №133 від 31 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог, на ряду з іншим, зазначалось, що рішення, якими комісія ДФС відмовила у реєстрації накладних є протиправними, оскільки ним було надано всі необхідні документи для прийняття рішення про відповідну реєстрацію.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року провадження у справі за позовом ПП до ДФС про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №475280/35462581 від 22 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №66 від 18 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №475281/35462581 від 22 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №107 від 25 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №475279/35462581 від 22 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №133 від 31 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні ПП №66 від 18 жовтня 2017 року, №107 від 25 жовтня 2017 року, №133 від 31 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних закрито в зв'язку із відмовою позивача від позову в цій частині.

В решті позовних вимог суд першої інстанції продовжив розгляд справи по суті.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року позовні вимоги було задоволено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ДФС подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Обставини справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що Між ПП та СФГ «Перлина» «С» 16 березня 2017 року укладений договір поставки №116, за умовами якого позивач зобов'язується поставити СФГ «Перлина» «С» товари та продукцію, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, приймати та оплачувати цей товар. Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до Додатку №АА-0001521 від 24 жовтня 2017 року до договору поставки №116 від 16 березня 2017 року поставці підлягають товари: Міура, КЕ (5 л) у кількості 35 л; Штефурон у кількості 4 кг.

ПП виписало СФГ «Перлина» «С» рахунок №1521 від 24 жовтня 2017 року на суму 23404,78 грн. (у тому числі ПДВ 3900,80 грн.) на оплату за товар - Міура, КЕ (5 л) у кількості 35 л; Штефурон у кількості 4 кг, який оплачений покупцем товару в той же день.

ПП відвантажило вищезазначений товар СФГ «Перлина» «С», що підтверджується товарно-транспортною накладною від 08 грудня 2017 року №Р1732, видатковою накладною №1732 від 08 грудня 2017 року та позивачем виписана на користь СФГ «Перлина» «С» податкова накладна №101 від 24 жовтня 2017 року.

При цьому, реалізований на користь СФГ «Перлина» «С» товар був придбаний позивачем у контрагента ПП «Марго» на підставі договору купівлі-продажу №03-02-1 від 02 березня 2016 року та контрагента ТОВ «Август-Україна» на підставі договору поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку №45П-01 від 24 липня 2017 року, що підтверджується зазначеними договорами, видатковою накладною №572 від 07 квітня 2016 року, видатковою накладною №2992 від 24 жовтня 2017 року, рахунком на оплату №409 від 06 квітня 2016 року, рахунком на оплату №2810 від 24 жовтня 2017 року, виписками по рахунку, документами відповідності якості товару.

ПП направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №101 від 24 жовтня 2017 року та отримало квитанцію про прийняття документа та зупинення реєстрації із зазначенням: «відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД: 3808. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем 21 грудня 2017 року направлено до ДФС в електронному вигляді повідомлення від 21 грудня 2017 року №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинена, зокрема, договір поставки №45П-01 від 24 липня 2017 року, рахунок №2810 від 24 жовтня 2017 року, видаткову накладну №2992 від 24 жовтня 2017 року, виписку банку №7150 від 24 жовтня 2017 року, договір купівлі-продажу №03-02-1 від 02 березня 2016 року, рахунок №409 від 06 квітня 2016 року, видаткову накладну №572 від 07 квітня 2016 року, виписку банку №704 від 06 квітня 2016 року, договір поставки №116 від 16 березня 2017 року з додатком до договору, рахунок на оплату №1521 від 24 жовтня 2017 року, видаткову накладну №1732 від 08 грудня 2017 року, товарно-транспортну накладну №1732 від 08 грудня 2017 року, виписку з банку №170 від 24 жовтня 2017 року, сертифікати якості від 07 жовтня 2015 року, від 20 грудня 2016 року.

Проте, рішенням комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28 грудня 2017 року №495640/35462581 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №101 від 24 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки надані платником податку документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення ДФС є протиправним, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено. Також, було зазначено, що спірне рішення ДФС, не містить конкретної інформації, щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення щодо конкретної податкової накладної чи додатково наданих позивачем документів.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України, постанові КМУ від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі Постанова) та Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі Критерії).

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС) (пункт 2 Критеріїв).

Положеннями пункту 6 Критеріїв передбачено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

З матеріалів справи (а.с.66 т.1) вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної було відповідність спірної накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, а саме - невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 38.08.

Разом з тим, зазначений критерій - невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 38.08, не передбачений пунктом 6 Критеріїв, яким визначено критерії, за якими здійснюється моніторинг ДФС податкової накладної/розрахунку коригування, а тому колегія суддів вважає, що саме зупинення реєстрації податкової накладної, як складової частини загального процесу реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, є безпідставним, в зв'язку з чим і подальша відмова в такій реєстрації та саме спірне рішення ДФС є протиправними.

За змістом частини 2 Постанови вбачається, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, на виконання вимог податкового органу, позивачем 21 грудня 2017 року направлено до ДФС в електронному вигляді повідомлення від 21 грудня 2017 року №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинена.

Рішенням комісії ДФС від 28 грудня 2017 року №495640/35462581 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №101 від 24 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки надані платником податку документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Разом з тим, ні в спірному рішенні ДФС, ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження, посадовими особами ДФС жодним чином не було зазначено, яких саме документів не вистачило для реєстрації податкової накладної (в разі наявності факту недостатності), рівно як і не було зазначено, які саме копій документів складені з порушенням законодавства (в разі наявності такої обставини), що також свідчить про безпідставність відмови ДФС в реєстрації податкової накладної № 101 від 24 жовтня 2017 року та винесення спірного рішення ДФС про таку відмову.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні до зазначених в позові, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 05 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.

Судді Семенюк Г.В. Потапчук В.О.