ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року Чернігів Справа № 2540/3246/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Д'якова В.І.,

за участю секретаря Федорок К.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Черевко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправним та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці в Чернігівській області від 13.09.2018 № 25-03-012/0556/243.

В обґрунтування вимоги позивач вказав на недоведеність висновків відповідача про порушення позивачем норм трудового законодавства.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, призначене судове засідання.

У відзиві на позовну заяву Управління, з посиланням на результати інспекційного відвідування, зазначило, що позивач, для здійснення підприємницької діяльності використовував працю найманого працівника без належного оформлення трудових відносин, що стало підставою для притягнення позивача до відповідальності за нормами Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, надав пояснення, аналогічні, викладеним у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справа, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ФОП ОСОБА_1, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є фізичною особою - підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1, здійснює діяльність згідно: Код КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (а.с.20).

20.08.2018, враховуючи інформацію службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Луцишиної В.М., відповідно до окремого доручення Голови Держпраці від 24.07.2018 №173/4.1-18, начальником Управління Дорошенком С.В. прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (а.с.36).

На підставі наказу Управління від 20.08.2018 № 238 та направлення на перевірку від 20.08.2018 № 958, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно- правових актів Антоненко Олені Петрівні доручено провести інспекційне відвідування позивача на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (а.с.37, 38).

З 22 по 23 серпня 2018 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Антоненко О.П., за участю інспектора праці Прокопенка М.І. було проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 За результатом встановлено порушення частини 3 статті 24 КЗпП України, про що складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 23.08.2018 № 25-03- 012/0556 (а.с.39-42).

В ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 22.08.2018 близько 14.00 години встановлено, що автотранспортним засобом, номер НОМЕР_1, на маршруті загального користування автобусу № 16, що здійснює пасажирські перевезення від зупинки «БАМ» до зупинки «273 кв військове містечко № 12» м. Прилуки Чернігівської області, трудову функцію водія здійснював ОСОБА_8.

Зауваження (заперечення) щодо проведеного інспекційного відвідування від позивача не надходили. Складений за його результатами акт підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень.

23.08.2018 ФОП ОСОБА_1 надав трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_8 від 22 серпня 2018 року. Згідно п. 1,2 трудового договору ОСОБА_8 прийнятий на роботу водієм автранспортних засобів з 22 серпня 2018 року.

Повідомлення про прийняття працівника (ОСОБА_8.) на роботу подано ФОП ОСОБА_1 до ДФС України 22.08.2018 о 16 год. 25 хв., про що свідчить квитанція № 2 за результатами обробки документа, який доставлено до Прилуцької ОД1И ГУ ДФС у Чернігівській області (а.с.18 на звороті).

Начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенком С.В. 13.09.2018 розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 23.08.2018 № 25-03-012/0556 та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника ОСОБА_8 до роботи без оформлення трудового договору (ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України) винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-03-012/0556/243 від 13.09.2018 на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 111690 грн. (а.с.46).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно частини 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю).

У відповідності до частини 5 статті 2 вищевказаного Закону зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно частини 3 статті 6 вищевказаного Закону суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно зі статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі ст. 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (далі органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2, 4 - 7 цього пункту.

Тобто, при здійсненні інспекційного відвідування відповідач діяв у межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Згідно із нормами пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складають акт, і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пунктом 20 Порядку № 295 визначено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об'єкта відвідування.

Пункт 21 Порядку № 295 передбачує, що у разі, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Форма акта інспекційного відвідування затверджена наказом Міністерства соціальної політики України 18.08.2017 №1338. Форма акта містить зміст положення пункту 21 Порядку № 295 щодо строків подання зауважень до акту (не пізніше трьох робочих днів з дати його підписання), а також вказівку на те, що зауваження подаються окремо.

Пункт 27 Порядку № 295 вказує, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 підписав акт інспекційного відвідування юридичної особи - (фізичної особи), яка використовує найману працю від 23.08.2018 № 25-03-012/0556 без зауважень, що свідчить про згоду позивача з викладеною в акті інформацією.

Стосовно суті викладених в акті порушень суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 22.08.2018 близько 14:00 години встановлено, що автотранспортним засобом, номер НОМЕР_1, на маршруті загального користування автобусу № 16, що здійснює пасажирські перевезення від зупинки «БАМ» до зупинки «273 кв військове містечко № 12» м. Прилуки Чернігівської області, трудову функцію водія здійснював ОСОБА_8.

На запитання інспекторів праці Антоненко О.П. та Прокопенка М.І. щодо оформлення трудового договору, особисто водій ОСОБА_8 повідомив, що працює на підміні водіїв, а саме: «22.08.2018 року працює на підміні водія ОСОБА_9, з 06 години 30 хвилин знаходиться на маршруті, а також працював на підміні на 21 маршруті та на 10 маршруті, трудові відносини до початку роботи не оформлялись, трудовий договір у письмовій формі до початку роботи не укладався». Вказані обставини підтвердив ФОП ОСОБА_1, про що свідчить його письмове пояснення від 22.08.2018, в якому він зазначив наступне: « 22.08 2018 року на маршруті №16 знаходився водій автобуса ОСОБА_8, якій був на підміні водія ОСОБА_9, який повинен був вийти на роботу 22.08.2018, але з поважних причин не вийшов і тому попросив вийти ОСОБА_8 попрацювати водієм один день, а саме: 22.08.2018 на маршруті (БАМ-273 кв. 12 В.М)».

Лише 23.08.2018 ФОП ОСОБА_1 надав трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_8 від 22.08.2018. Згідно пункту 1, 2 трудового договору ОСОБА_8 прийнятий на роботу водієм автранспортних засобів з 22.08.2018 (а.с.17).

Повідомлення про прийняття працівника (ОСОБА_8.) на роботу подано ФОП ОСОБА_1 до ДФС України 22.08.2018 лише о 16 год. 25 хв., про що свідчить квитанція № 2 за результатами обробки документа, який доставлено до Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області (а.с.18 на звороті).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Вищезазначене дає підстави зробити висновок, що ОСОБА_8 був допущений ФОП ОСОБА_1 до роботи 22.08.2018 з 06 години 30 хвилин без укладення трудового договору, без оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням частини статті 24 Кодексу законів про працю України, а оформлення трудових відносин та повідомлення про прийняття працівника на роботу ФОП ОСОБА_1 почав здійснювати лише після виявлення порушення інспекторами праці.

Відповідно до пункту 4 Положення про Управління Держпраці у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84 Управління відповідно до покладених на нього завдань: накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 із змінами (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Справа про накладення штрафу розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4). Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу приймається уповноваженою особою не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акту про виявлені порушення (п.3).

31.08.2018 начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенком С.В. прийнято рішення №214 щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с.43).

Пунктом 6 вищевказаного Порядку передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.

З матеріалів справи слідує, що повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 04.09.2018 за вих. № 10-04/5074 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 14 год. 30 хв. 13.09.2018 направлено рекомендованим листом 05.09.2018 та вручено позивачу 06.09.2018. Розгляд справи проводився в присутності уповноваженого представника позивача (а.с.44).

На підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника ОСОБА_8 до роботи без оформлення трудового договору (ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України) винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-03-012/0556/243 від 13.09.2018 на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 111690 грн. Постанова про накладення штрафу вручена уповноваженому представнику позивача 13.09.2018 (а.с.46).

Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положеннями статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, суд зазначає, що ОСОБА_8 з 06 год. 30 хв. 22.08.2018 перебував в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та був допущений до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Повідомлення про прийняття на роботу працівника було подано лише о 16 годин 25 хвилин 22.08.2018, після виявлення порушення.

Також в позовній заяві позивач зазначає, що у зв'язку з виниклою необхідністю, а саме погіршення стану здоров'я водія на маршруті №16, на його заміну допущено водія ОСОБА_8 з 12 год. 00 хв., чим підтверджує фактичний допуск ОСОБА_8 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення до ДФС України про прийняття працівника на роботу, яке було подано 22.08.2018 о 16 год. 25 хв.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Відповідно до частини 3 статті 217 Господарського кодексу України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Згідно із частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Слід зазначити, що підставою адміністративно господарської відповідальності є вчинене ним правопорушення, а його склад є загальним, тобто складається з: наявності факту адміністративно-господарського правопорушення; протиправність дії правопорушника (фізична, юридична особа); причинний зв'язок між протиправною дією і порушенням; вина правопорушника.

При цьому, обов'язок доведення всіх вище перелічених умов як об'єктивних так і суб'єктивних покладається на суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку відповідач довів вину позивача щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) до Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238) про визнання протиправним та скасування постанови відмовити повністю.Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06 грудня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков