ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Херсон

Номер справи: 662/951/18

Номер провадження: 22-ц/819/260/18

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,

суддів: Кузнєцової О.А.

Приходько Л.А.,

секретар Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 серпня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Тимченко О.В., в справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про відшкодування матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012 року встановлено, що 15.03.2007 року касир ПАТ «Райффайзен банк Аваль» ОСОБА_3 прийняла від ОСОБА_4 25000 гривень для внесення згідно договору № 26356775128 на вклад «Вільні кошти» (з пролонгацією) на рахунок № НОМЕР_1. Про прийняття вказаних коштів підтверджуючих документів ОСОБА_4 не видала, а ввірене їй чуже майно - грошові кошти ОСОБА_4 привласнила. Питання цивільного позову, який ОСОБА_4 заявляла у кримінальній справі до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судом першої інстанції у вироку суду не було вирішено.

В березні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівниками банку. Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 травня 2015 року в справі № 662/639/15-ц в задоволенні позову відмовлено.

22 травня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Херсонської області вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року в частині цивільних позовів скасовано.

7 листопада 2017 року Новотроїцький районний суд Херсонської області в порядку перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ухвалив рішення в справі № 662/639/15-ц, яким скасував рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 травня 2015 року та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив, стягнув з ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 125125 гривень.

20 березня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 7 листопада 2017 року змінив, зменшивши суму відшкодування з 125125 гривень до 50050 гривен.

Вказане судове рішення виконане ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» добровільно 3 травня 2018 року шляхом перерахування позивачці 50050 гривен.

Таким чином, посилаючись на положення ч.2 ст.1192 ЦК України та те, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому підлягають відшкодуванню банком у розмірі втраченого нею майна - грошових коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції з моменту їх втрати, позивач вказує, що завдана їй шкода відшкодована частково.

В розрахунку розміру шкоди позивач зазначала, що інфляція з лютого 2007 року по травень 2018 року дорівнює 429,3%. Шкода, яка підлягає стягненню від знецінення 25000 гривень складає 107325 гривень, загальний розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню становить 25000+107325=132325 гривень, відшкодовано 50050 гривень, тому підлягає відшкодуванню ще 82275 гривень.

Просила стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 82277 гривень.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 серпня 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Райфайзен банк Аваль» на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 80362 гривні та понесені судові витрати в сумі 3000 гривень, стягнуто з ПАТ «Райфайзен банк Аваль» в дохід держави судовий збір в сумі 803,62 гривні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду, про що було заявлено відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції. Також вказує, на відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не зазначено правові норми які передбачають стягнення позадоговірної матеріальної шкоди з врахуванням індексу інфляції та рішенням суду вже стягнуто інфляційні втрати позивачки станом на квітень 2015 рік. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_4, вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, зазначає, що судом вірно пораховано розмір збитків завданих позивачці з врахуванням індексу інфляції починаючи з лютого 2007 року по травень 2018 року. Вважає, що строк позовної давності було перервано зверненням позивача з цивільним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в 2007 році в межах кримінальної справи. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року встановлено, що 25 січня 2007 року ОСОБА_3 прийняла від ОСОБА_4 25 000 гривень для внесення на рахунок № НОМЕР_1 на підставі договору № 26356775128, однак ввірене їй чуже майно на рахунок ОСОБА_4 не внесла, а умисно розтратила їх, спричинивши в такий спосіб матеріальну шкоду ОСОБА_4 в сумі 25 000 гривень.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 заявляла цивільний позов до ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 25000 гривень.

Згідно вироку Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 22 липня 2014 року ОСОБА_3 засуджена за скоєння злочину ч.5 ст.191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

Вказаним вироком суду стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 солідарно матеріальні збитки на користь фізичних осіб на загальну суму 510 022 гривень 30 копійок, в тому числі і на користь ОСОБА_4 25 000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2017 року вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в частині вирішення цивільних позовів фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_4, скасовано.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 пропущено строк звернення до суду, не заслуговують на увагу, оскільки пред'явлення позивачем позову в кримінальному провадженні відповідно до ч.2,3 ст. 264 ЦК України є підставою для переривання позовної давності. Вирок суду у кримінальній справі, у якій було заявлено цивільний позов ОСОБА_4 було скасовано в частині вирішення цивільних позовів фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_4, 22 травня 2017 року і тому звернувшись до суду з вказаним позовом в травні 2018 року позивач не пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно із ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи встановлені судом обставини та те, що вина працівників банку у вчиненні злочину встановлена, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь позивача матеріальну шкоду.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір збитків встановлено вироком суду у сумі 25000 гривен і такий розмір є реальною вартістю втраченого майна та не підлягає відшкодуванню з врахуванням індексу інфляції, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальна вартість втраченого позивачкою майна має бути визначена з урахуванням зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з процесом інфляції, оскільки реальна сума грошових коштів - це оцінка даної суми з врахуванням зміни купівельної спроможності внаслідок інфляції.

Судом першої інстанції у рішенні повно надано правове обґрунтування підстав задоволення вимог про стягнення шкоди з врахуванням індексу інфляції. Доводи апеляційної такі висновки суду не спростовують.

Разом з тим, суд першої інстанції при визначені розміру заподіяних збитків не перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат.

Звертаючись до суду з позовом в квітні 2015 року ОСОБА_4 було визначено знецінення її вкладу внаслідок інфляції з 2007 року по 01 квітня 2015 року на суму 25 050 гривень.

Під час перегляду справи № 662/639/15-ц за нововиявленими обставинами позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути на її користь матеріальну шкоду внаслідок знецінення 25000 гривень з квітня 2007 року по серпень 2017 року, в сумі 99125 гривень.

07 листопада 2017 року Новотроїцький районний суд Херсонської області у порядку перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ухвалив рішення в справі № 662/639/15-ц, яким скасував рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 травня 2015 року та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив, стягнув з ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 125125 гривень.

20 березня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 7 листопада 2017 року змінив, зменшивши суму відшкодування з 125125 гривень до 50050 гривен.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих позовних вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Апеляційним судом зменшено розмір стягнутої з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди до 50 050 гривень (25000 гривень внесені позивачкою в банк кошти та втрати від інфляції вказаної суми - 25050 гривень відповідно до розрахунку позивача станом на квітень 2015 року).

02 травня 2018 року ПАТ «Райффайзен банк Аваль» перераховано на користь ОСОБА_4 50050 гривень, в їх числі внесені нею в 2007 році кошти в сумі 25000 гривень та втрати від інфляції в сумі 25050 гривень.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи наведені положення закону щодо відшкодування збитків в повному обсязі, колегія суддів вважає, що стягненню підлягає сума інфляційних втрат понесених позивачем з квітня 2015 року по травень 2018 року, яка розраховуються за формулою: сукупний індекс інфляції за вказаний період 158,81 х 25000 гривен (сума боргу) / 100% - 25000 гривень (сума боргу) = 14702,50 гривень збитки від інфляційних втрат.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення стягнутої з відповідача на користь позивача суми матеріальної шкоди з 80362 гривні до 14702,50 гривень.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно частини 1 та пункту 3 частини 2 вказаної статті судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди задоволено частково, відповідно, підлягає зміні рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми понесених ним судових витрат шляхом зменшення з 3000 гривень до 549 гривень та в частині стягнення судового збору з відповідача з 803,62 гривень до 704,80 гривень.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.2 ч.1 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргуАкціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 серпня 2018 року змінити, зменшивши стягнуту з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» на користь ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди з 80362 гривні до 14702,50 гривень та суму судових витрат з 3000 гривень до 549 гривень, а також змінити в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» судового збору зменшивши стягнуту суму з 803,62 гривень до 704,80 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий І.В. Вейтас

Судді: О.А. Кузнєцова

Л.А. Приходько

Повне судове рішення складено 07 грудня 2018 року

Суддя: І.В. Вейтас