ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2195/18 Справа № 199/3519/17 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л.Г. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Деркач Н.М.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Ткаченко І.Ю.,

при секретарі - Лященко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17 липня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 та ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілія Вячеславівна, про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_9, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі, на нерухоме майно, яке складається з торгового павільйону літ.А-1, прибудови літ.А1-1, загальною площею 48,4 кв.м., що розташоване по вулиці АДРЕСА_2 що належало ОСОБА_5 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.09.2008 року, що набрало чинності 30.09.2008 року.

У межах шестимісячного строку після смерті матері позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом та за законом після смерті матері.

Інші спадкоємці першої черги за законом, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які є синами померлої ОСОБА_5, відмовились від спадщини за законом на користь позивачки ОСОБА_1

Постановою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. від 29.12.2016 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно, яке складається з торгового павільйону літ.А-1, прибудови літ.А1-1, загальною площею 48,4 кв.м., що розташоване по вулиці АДРЕСА_3, через відсутність реєстрації в органі державної реєстрації прав власності на нерухоме майно за спадкодавицею ОСОБА_5 права власності на вказане нерухоме майно.

Оскільки позивачка у передбаченому законом порядку прийняла спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 06.06.2016 року, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості, тому просила суд визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке складається з торгового павільйону літ.А-1, прибудови літ.А1-1, загальною площею 48,4 кв.м., що розташоване по вулиці АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17 липня 2017 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на торговий павільйон літ.А-1 та прибудову літ.А1-1, загальною площею 48,4 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_4, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 06.06.2016 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне спадкове майно належало спадкодавиці на підставі рішення суду від 18.09.2008 року, яке ніким не оскаржувалось та набрало чинності. Зважаючи на те, що позивачка прийняла спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5, у позасудовому порядку вирішити спір неможливо, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції про визнання права власності на нерухоме майно вирішено питання про права та обов'язки Дніпровської міської ради, оскільки відповідно до вимог ст.83 ЗК України останній належить право власності на земельні ділянки на території міста Дніпра. В той час, як об'єкт нерухомості, який є предметом даного спору, побудований без відповідних дозвільних документів на земельній ділянці, яка належить Дніпровській міській раді та віднесена до земель комунальної власності. А у зв'язку з визнанням оскаржуваним рішенням суду за позивачкою права власності в порядку спадкування за законом на торговий павільйон, земельна ділянка, на якій він розташований, вибула з користування Дніпровської міської ради поза її волею.

Крім того апелянт зазначає, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.09.2008 року було визнано право власності на торговий павільйон літ.А-1 та прибудову літ.А1-1, загальною площею 48,4 кв.м., які розташовані за адресою: місто АДРЕСА_5, за ОСОБА_5, однак остання своє право у встановленому законом порядку у реєстрі прав власності на нерухоме майно не зареєструвала. На підставі зазначених обставин, на думку апелянта, у спадкодавиці ОСОБА_5 за життя право власності на спірне нерухоме майно не виникло, у зв'язку з чим воно не може бути визнано за позивачкою в порядку спадкування за законом. Також апелянт посилається на те, що ОСОБА_5 не було дотримано порядку введення в експлуатацію спірного торгового павільйону.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд, який забезпечує здійснення правосуддя на відповідній території.

03 жовтня 2018 року дану цивільну справу передано до Дніпровського апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Так, судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.09.2008 року визнано за ОСОБА_5 право власності на торговий павільйон літ.А-1, прибудова літ.А1-1, загальною площею 48,4 кв.м., що розташований по АДРЕСА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла, актовий запис №667.

Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі, на нерухоме майно, яке складається з торгового павільйону літ.А-1, прибудови літ.А1-1, загальною площею 48,4 кв.м., що розташоване по вулиці АДРЕСА_3 (Дніпропетровську).

Згідно спадкової справи № 32/2016, заведеної після смерті 06.06.2016 року ОСОБА_5, у встановлений законом 6-ти місячний строк до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася позивачка ОСОБА_1, інші спадкоємці першої черги за законом - сини померлої ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відповідачі у справі, відмовились від спадщини за законом на користь позивачки ОСОБА_1

Постановою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. від 29.12.2016 року спадкоємиці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, яке складається з торгового павільйону літ.А-1, прибудови літ.А1-1, загальною площею 48,4 кв.м., що розташоване по вулиці АДРЕСА_2 у зв'язку з відсутністю реєстрації за ОСОБА_5 права власності на майно, що належало їй на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.09.2008 року, що набрало чинності 30.09.2008 року, в органі державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спадкове майно належало спадкодавиці на підставі рішення суду від 18.09.2008 року, яке ніким не оскаржувалося та набрало законної сили, у позасудовому порядку вирішити спір неможливо, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 право власності на спірне нерухоме майно.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача з цієї підстави і не повинен робити інших висновків щодо обставин справи не пов'язаних із встановленням належності відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою нотаріуса від 29.12.2016 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно після смерті матері, яке складається з торгового павільйону літ.А-1, прибудови літ.А1-1, загальною площею 48,4 кв.м., що розташоване по вулиці АДРЕСА_3, через відсутність реєстрації в органі державної реєстрації прав власності на нерухоме майно за спадкодавицею ОСОБА_5 права власності на вказане нерухоме майно, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При цьому, відповідачами у справі є ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Однак, при ухваленні рішення судом першої інстанції не було взято до уваги положення ст.122 ЗК України, згідно яких міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Крім того, статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний об"єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці комунальної власності, спадкоємицею ОСОБА_5 своє право власності на нього у встановленому законом порядку не було зареєстровано, тому доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваним рішенням суду порушено права Дніпровської міської ради підтверджуються матеріалами справи.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що, не залучивши до участі у справі належних відповідачів, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про обґрунтованість заявлених вимог, а тому ухвалене в справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі ст.141 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь Дніпровської міської ради підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 960 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8 та ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілія Вячеславівна, про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 960 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Н.М. Деркач

Судді: Л.О.Каратаєва

І.Ю.Ткаченко