ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 року Справа № 912/1104/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

Учасники справи

позивач - Приватне підприємство "Юліус", м. Кропивницький

представник: Карпов В.Ю., довіреність №б/н від 01.12.2018, адвокат

відповідач -1 - Приватне підприємство "Цитрус Лайм", м. Кропивницький

представник: представник не з'явився

відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк", м. Київ

представник: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 у справі №912/1104/18 (суддя Вавренюк Л.С., повне рішення складено 03.09.2018)

про визнання недійсним договору, виключення записів з Державного реєстру

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У травні 2018 року ПП "Юліус" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просило визнати недійсним іпотечний договір, укладений 14.03.2008 між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ПП "Цитрус Лайм", посвідчений 14.03.2008 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №644 про передачу в іпотеку вбудовано - прибудованого нежитлового приміщення загальною площею 121,7 кв.м., що знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Леніна, під номером 22а. Також просило виключити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку, зареєстрований 14.03.2008 за №8163999 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження, зареєстрований 14.03.2008 за №8164015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду у справі №912/2365/16, яке набрало законної сили, визнаний недійсним договір купівлі - продажу нежитлового приміщення, що є предметом іпотеки, укладений між Позивачем та Відповідачем. Тому, відповідно, Відповідач-1 не набув права власності на предмет іпотеки, а укладений 14.03.2008 договір іпотеки суперечить нормам ст. ст. 576, 583 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 у справі №912/1104/18 (суддя Вавренюк Л.С.) позов задоволено частково. Визнано недійсним іпотечний договір, укладений 14.03.2008 між відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та приватним підприємством "Цитрус Лайм", посвідчений 14.03.2008 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 644 про передачу в іпотеку вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення загальною площею 121,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 22а (зі всіма змінами та доповненнями).

Стягнуто з Приватного підприємства "Цитрус Лайм" на користь Приватного підприємства "Юліус" витрати зі сплати судового збору в сумі 881,00 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь Приватного підприємства "Юліус" витрати зі сплати судового збору в сумі 881,00 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що Відповідач-1, передаючи в іпотеку Відповідачу-2 нежитлове приміщення, фактично розпорядився майном, власником якого з огляду на визнаний судом недійсним договір купівлі - продажу від 12.10.2007 він не був, що суперечить вимогам ст. ст. 576,583 Цивільного кодексу України , ч. 3 ст. 11 Закону України «Про заставу», ст. 5 Закону України «Про іпотеку». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено з огляду на не визначення Позивачем належного відповідача, до якого мали бути заявлені позовні вимоги, пов'язані з державною реєстрацією речових прав.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк", в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просило скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд повинен оцінювати договір на момент укладання, всі умови щодо дійсності договору на момент його вчинення сторонами були дотримані, однак суд не врахував вказані положення закону;

- суд не врахував положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», згідно яких у разі переходу права власності на предмет іпотеки іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна; ця особа набуває статус іпотекодавця і несе всі обов'язки за іпотечним договором, тому суд невірно застосував положення ст. ст. 203, 205-210, 215, 572, 575 ЦК України;

- суд безпідставно не застосував позовну давність, про сплив якої було заявлено банком, та не врахував позицію Верховного Суду у справі №522/15385/14ц від 26.06.2018 про те, що заява про позовну давність може подаватися і в усній формі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2018 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Широбокової Л.П., суддів: Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 у справі №912/1104/18. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні з викликом сторін на 05.12.2018.

13.11.2018 від Відповідача-2 та 20.11.2018 від Позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заяви про проведення судового засідання, призначеного на 05.12.2018, в режимі відеоконференції. У задоволенні обох клопотань апеляційним судом було відмовлено з огляду на відсутність технічної можливості проведення відеоконференції, про що прийнято ухвали від 19.11.2018 та 21.11.2018.

Під час підготовки справи до судового розгляду апеляційним судом встановлено, що від Позивача 13.11.2018 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що внаслідок недійсності договору купівлі - продажу нежитлового приміщення, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1, останній не набув права власності на предмет іпотеки і згідно приписів ч.1 ст. 317 ЦК України не мав права розпоряджатися ним, в тому числі шляхом передачі майна в іпотеки банку.

Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У судовому засіданні 05.12.2018 повноважний представник Позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі-1, 2 явку повноважних представників в судове засідання 05.12.2018 не забезпечили, причин неявки не повідомили, не зважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 4900067293636, 4900067688126, 4900067292915, 4900066750260, 4900066750251, 4900067687090.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників учасників справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

14.03.2008 між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", правонаступником якого є ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - Іпотекодержатель, Відповідач-2) та ПП "Цитрус Лайм" (далі - Іпотекодавець, Відповідач-1) був укладений іпотечний договір (далі - Договір), відповідно умов до якого Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання боржника - Крившенко В.В., що випливають з кредитного договору від 14.03.2008 №117/200/СІ, передав, а Іпотекодержатель прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно, а саме: вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення загальною площею 121,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 22а (далі - предмет іпотеки або нежитлове приміщення). Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17451172 від 22.01.2008 зазначене нежитлове приміщення складається з: І поверх: тамбуру 2,3 кв.м., залу 45,5 кв.м., санвузлів 2,7 кв.м., 2,7 кв.м., коридорів 4,0 кв.м., 5,5 кв.м., мийки 4,2 кв.м., кухні 22,3 кв.м., підсобного 7,8 кв.м, котельної 4,3 кв.м.; ІІ поверх: підсобного 14,2 кв.м., санвузла 1,4 кв.м., кабінету 4,8 кв.м.; нежитлове вбудоване приміщення знаходиться в будинку, що є пам'яткою архітектури. майно зареєстровано у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності. Майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями (п.п. 1.1., 2.1. Оспорюваного договору).

Згідно п. 2.2. Договору нежитлове приміщення, що зазначене в п. 2.1. цього договору, набуте Відповідачем-1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу, укладеного 12.10.2007 між Відповідачем-1 та ПП "Юліус" (надалі - Позивач) та посвідченого 12.10.2007 Літвіновою Л.В., приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за реєстровим №3106, зареєстрованого нею ж в Державному реєстрі правочинів 12.10.2007 за № 4767248. Право власності на нежитлове приміщення зареєстроване 25.10.2007 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", номер запису 576 в книзі 4, реєстраційний номер 11674730, згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16412043 від 25.10.2007, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких Іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки.

Пунктом 10.1. Оспорюваного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення його печаткою Іпотекодержателя та його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Боржником/Іпотекодавцем зобов'язань по кредитному договору та за цим договором.

Сторонами також погоджено інші істотні умови Оспорюваного договору.

Договір підписаний Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, скріплений круглими печатками сторін та 14.03.2008 посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 644.

У зв'язку з посвідченням Оспорюваного договору, 14.03.2008 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. накладена заборона відчуження зазначеного в договорі нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Кіровограді, вул. Леніна, 22а, яке належить ПП "Цитрус Лайм", зареєстровано в реєстрі за № 645.

01.09.2008 Іпотекодержателем та Іпотекодавцем внесено зміни до Договору шляхом підписання Договору про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору (а.с. 109-110), який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 2385.

Так, за взаємною згодою сторін Договору ними доповнено умови договору п. 2.13. наступного змісту: "2.13. Сторони погодили, що протягом дії цього договору у випадку зміни (збільшення/зменшення) розміру зобов'язань (в тому числі, але не обмежуючись цим, процентної ставки, комісій тощо) та/або зміни термінів виконання зобов'язань, якщо такі зміни вчинені відповідно до умов Кредитного договору, що обумовлює такі зобов'язання, відповідні зміни будуть вноситися лише в Кредитний договір та не потребують їх внесення в цей договір. При цьому іпотека, встановлена цим договором, в повному обсязі буде забезпечувати новий розмір зобов'язань Боржника за Кредитним договором"; у зв'язку з додаванням п. 2.13. до Оспорюваного договору, п. 4.4.12 Договору сторони погодили вилучити; всі інші умови Договору залишено без змін.

Згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2017 у справі №912/2365/16, яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 та набрало чинності, судом визнано недійсним з моменту вчинення запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна (Дворцова), 22а, загальною площею 121,7 кв.м. за ПП "Юліус"; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу, укладений 12.10.2007 між ПП "Юліус" та ПП "Цитрус Лайм" щодо купівлі-продажу вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення, що розташоване в м. Кіровограді по вул. Леніна (Дворцова), 22а, посвідченого 12.10.2007 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3106.

Позивач вважає, що внаслідок недійсності договору купівлі - продажу з відстрочкою платежу від 12.10.2007, що був укладений між ним та Відповідачем-1, останній не набув права власності на предмет іпотеки і згідно приписів ч. 1 ст. 317 ЦК України не мав права розпоряджатись ним, в тому числі шляхом передачі майна в іпотеку банку. Внаслідок наведеного порушено право власності Позивача на розпорядження своєю власністю.

Вказане стало підставою для звернення із даним позовом.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Спірні відносини є відносинами іпотеки, тому регулюються як нормами ЦК України, так і нормами спеціального нормативно - правового акту (Законом України «Про іпотеку», в редакції, чинній на момент укладення Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 1 ст. 576 Цивільного кодексу передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Статтею 583 Цивільного кодексу передбачено, що заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно (ч. 3 ст. 11 Закону України "Про заставу").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Разом з тим, як зазначалось, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2017 у справі №912/2365/16, яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 та Верховного Суду від 17.04.2018, набрало чинності, судом визнано недійсним з моменту вчинення запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна (Дворцова), 22а, загальною площею 121,7 кв.м. за ПП "Юліус"; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу, укладений 12.10.2007 між ПП "Юліус" та ПП "Цитрус Лайм" щодо купівлі-продажу вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення, що розташоване в м. Кіровограді по вул. Леніна (Дворцова), 22а, посвідченого 12.10.2007 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3106.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, договір купівлі - продажу від 12.10.2007 не створював правових наслідків, Відповідач -1 не набув право власності за ним та не міг розпоряджатися майном, зокрема, шляхом укладення Договору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Таким чином, оскільки Договір не відповідає вимогам чинного законодавства та його укладення порушує права позивача, як особи, яка зацікавлена привести сторони Договору до того стану, який ці сторони мали до вчинення правочину (продавця за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу від 12.10.2007, визнаного недійсним в судовому порядку), судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги в частині визнання недійсним іпотечного договір, укладеного 14.03.2008 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Згідно ст. 45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами у судовому процесі є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Оскільки позовна вимога про виключення записів про обтяження майна за змістом позовної заяви пред'явлена позивачем до ПП "Цитрус Лайм" та до ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", жоден з яких не є суб'єктом державної реєстрації прав в силу зазначених вище вимог чинного законодавства, в задоволенні позовних вимог в цій частині судом першої інстанцій правомірно відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, представником Відповідача-2 у судовому засіданні 27.08.2018 на стадії судових дебатів було зазначено про пропуск Позивачем строку позовної давності, у зв'язку з чим він просив відмовити у задоволенні позову (зазначено у мотивувальній частині рішення, а.с. 166).

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.

Таким чином, заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.08.2017 №6-2667цс16).

З огляду на викладене, сторона має право заявити усно про сплив позовної давності, втім вказана заява повинна бути подана з дотриманням вимог ст.ст. 161, 165, 169, 170 ГПК України щодо форми, змісту і строків подання такої заяви.

Відповідно до ст. 257, ч. ст. 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки підставою для звернення із позовом у цій справі стало визнання недійсним судом договору купівлі - продажу від 12.10.2007, строк позовної давності починає свій перебіг з дня набрання чинності рішенням суду у справі №912/2365/17, тобто з 23.10.2017 - дня ухвалення Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови. Відповідно, строк позовної давності не пропущений та підстави для відмови у задоволенні позову з цієї причини відсутні.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Водночас, як було зазначено судом, іпотекодавець не набув право власності на предмет іпотеки, переходу права власності від нього до іншої особи на предмет іпотеки не відбулось, тому підстави для застосування норми ст. 23 Закону України «Про іпотеку» відсутні.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Відповідачем-2 судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 у справі №912/1104/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 у справі №912/1104/18 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 10.12.2018.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна