ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року м. Дніпро Справа № 904/1643/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2018, ухвалене суддею Кеся Н.Б., повний текст складено 23.08.2018, у справі №904/1643/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК"

про стягнення 842 800, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК" про стягнення з останнього на свою користь (з урахуваннях заяви про зміну розміру позовних вимог від 21.06.2018) заборгованості за поставлений товар в сумі 756 828, 42 грн.; пені за прострочення оплати в сумі 67 780, 92 грн.; суми боргу згідно встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 6 678, 49 грн.; 3% річних від простроченої суми, а саме 5 980, 65 грн. та сплаченої суми судового збору в розмірі 12 642, 02 грн., а також сплаченої суми за надання правової допомоги в розмірі 100 080, 00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2018 у справі № 904/1643/18 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група Флагман" заборгованість за поставлений товар в сумі 726 828, 35 грн., пеню за прострочення оплати в сумі 66 905, 04 грн., суму боргу згідно встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 6 678, 49 грн., три проценти річних від простроченої суми, а саме 5 906, 48 грн., сплачену суму судового збору в розмірі 12 094, 78 грн. та сплачену суму за надання правової допомоги в розмірі 15 215, 94 грн.; закрито провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 30 000, 00 грн.; в решті позовних вимог відмовлено; в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду відмовлено; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова Група Флагман" судовий збір у розмірі 532, 97 грн. у зв'язку зі зменшенням суми позовних вимог та частковим закриттям провадження у справі, за зверненням останнього.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 0111/2 від 01.11.2016 щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, наявності боргу відповідача за отриманий товар. В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 30 000, 00 грн., місцевий господарський суд закрив провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після відкриття провадження, відповідач здійснив часткове погашення основного боргу на цю суму. Інфляційні втрати задоволені судом на підставі ст. 625 ЦК України, а пеня на підставі умов Договору.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК" подало апеляційну скаргу про скасування цього рішення та прийняття нового рішення в частині: стягнення пені за прострочення оплати в сумі 66 905,04 грн., суми боргу згідно встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 6 678, 49 грн., 3% річних від простроченої суми у сумі 5 906, 48 грн.; просить розстрочити виконання рішення суду на суму основного боргу 726 828, 35 грн. на вісім місяців та затвердити графік погашення заборгованості, а саме:

- до 30.10.2018 - 90 853, 54 грн.

- до 30.11.2018 - 90 853, 54 грн.

- до 30.12.2018 - 90 853, 54 грн.

- до 30.01.2019 - 90 853, 54 грн.

- до 30.02.2019 - 90 853, 54 грн.

- до 30.03.2019 - 90 853, 54 грн.

- до 30.04.2019 - 90 853, 54 грн.

- до 30.05.2019 - 90 853, 54 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на ті обставини, що договір підписали та контролювали його виконання пов'язані особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, а саме чоловік та дружина. Cудом першої інстанції не взято до уваги положення ст. 616 ЦК України, відповідно до яких, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника; суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Також, відповідач подавав письмові клопотання про направлення запиту до Державної прикордонної служби, заяву про зупинення провадження у справі та клопотання про зменшення суми боргу та надання розстрочки виконання зобов'язання.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що апеляційна скарга не містить посилань на порушення допущені судом першої інстанції при прийнятті рішення. Позивач зазначає, що відповідач основний борг визнає та лише безпідставно просить скасувати рішення в частині стягнення штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення без наведення підстав для такого розстрочення. Також, позивач зазначає, що дії відповідача у справі направлені на затягування слухання справи та виконання судового рішення.

07.11.2018 від відповідача надійшли заперечення на відзив, в яких відповідач посилається на відсутність у особи, яка підписала відзив позивача, відповідних повноважень; наводить обставини, аналогічні змісту апеляційної скарги, та зазначає, що станом на 30.10.2018 відповідачем сплачено 90 863, 54 грн. на користь позивача згідно графіку, вказаного в апеляційній скарзі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - ОСОБА_2, суддів Кощеєва І.М., Антоніка С.Г., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у справі; судове засідання призначено на 14.11.2018.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційний перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2018 у справі №904/1643/18 не закінчив прийняттям за результатами апеляційного перегляду судового рішення.

03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Справа №904/1643/18 передана з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду та ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2018, постановленою колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Пархоменко Н.В., Чередка А.Є., справа №904/1643/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2018 прийнята до свого провадження; розгляд скарги призначено у судове засідання на 26.11.2018.

У судовому засіданні 26.11.2018 оголошено перерву на 03.12.2018.

У судовому засіданні 03.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступи представників позивача та відповідача у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група Флагман" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" (покупець) укладено Договір поставки №0111/2 (далі-Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати: полімерну сировину та полімерні плівки (далі-Товар), за умовами, наведеними у договорі та узгодженими сторонами (п. 1.1 Договору).

Ціна та вартість товару поряд з іншими умовами узгоджується сторонами в порядку, визначеному у Договорі. Оплата товару виконується шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника 100% суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до Договору в термін до 30 календарних днів з дати постачання товару. Датою постачання вважається дата, вказана у відповідній видатковій накладній. Оплата товару, здійснена з порушенням п. 3.2 Договору, не вважається належною (п.п. 3.1-3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору товар постачається шляхом самовивезення товару транспортом покупця (умова FCA правил "Інкотермс-2010"). За домовленістю сторін можлива доставка товару в пункт призначення вказаний покупцем (умова СРТ правил "Інкотермс-2010").

Моментом постачання вважається передача товару на користь Покупця згідно з пунктом 4.1 Договору. Передача підтверджується підписом представника Покупця (п. 4.2 Договору).

Договір щодо загальних умов взаємовідносин сторін набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017. Якщо жодна із сторін за місяць не підтвердить про припинення договору у вищезазначений термін, дія договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 7.1 Договору).

На виконання умов Договору, протягом листопада 2016 року - березня 2018 року позивачем було поставлено відповідачу Товар - полімерну сировину та полімерні плівки на загальну суму 1 921 188, 65 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, копіями довіреностей на отримання ТМЦ (а.с. 199-250, т. 1, а.с. 1-41, т. 2), а також актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 28-32, т. 1), який підписано з боку постачальника та покупця.

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого Товару здійснив частково. Станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача складала 823 455, 57 грн. На момент прийняття рішення у справі заборгованість відповідача складала 726 828, 35 грн.

За положеннями п. 7.2 Договору за порушення терміну оплати товару покупець сплачує штрафні санкції, що нараховуються за весь період прострочення та можуть застосовуватися постачальником як разом так й окремо, а саме: штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням оплати поставленого товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 67 780, 92 грн., яка нарахована за період з 09.03.2018 по 26.06.2018.

Також на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних за період з 09.03.2018 по 26.06.2018 у сумі 5 980, 65 грн. та інфляційні втрати за період з березня по квітень 2018 року у сумі 6 678, 49 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідач здійснив часткову оплату за поставку товару в сумі 61 627, 15 грн. - 07.06.2018 та 5 000, 00 грн. - 02.05.2018, які враховані позивачем і зменшено суму позовних вимог в частині основного боргу до 756 828, 42 грн. Водночас, позивачем не враховано при зменшенні суми позову сплачені відповідачем 30 000, 00 грн. за платіжним дорученням № 899 від 30.05.2018 (а.с. 161, т. 1).

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи встановлені обставини справи, умови Договору щодо строку здійснення розрахунку за поставлений товар, а також факт отримання товару відповідачем, строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару на підставі Договору за видатковими накладними на дату звернення з позовом до місцевого господарського суду є таким, що настав.

У зв'язку з чим, місцевий господарський суд підставно стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 726 828, 35 грн. та закрив провадження у справі відносно суми 30 000, 00 грн., яка сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Частина перша статті 199 Господарського кодексу України передбачає, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідальність у вигляді пені за прострочення терміну оплати товару передбачена п. 7.2 Договору

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом обставин прострочення оплати поставленого позивачем відповідачу товару, суд першої інстанції, здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій, задовольнив їх частково, а саме пеню у сумі 66 905, 04 грн., 3% річних у сумі 5 906, 48 грн. та інфляційні втрати у повному обсязі у сумі 6 678, 49 грн.

Відповідач зазначає, що спірний договір підписали та контролювали його виконання пов'язані особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, а саме чоловік та дружина, а тому з посиланням на ст.ст. 551, 616 ЦК України просить скасувати рішення в частині стягнення штрафних санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Проте, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зменшення суми заявлених позивачем штрафних санкцій у зв'язку з обставинами, викладеними відповідачем в апеляційній скарзі.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому, суд не наділено правом зменшення заявлених інфляційних втрат та 3% річних.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на обставинах родинних зав'язків посадових осіб сторін договору та пов'язаності осіб, судом відхиляються, оскільки зазначені обставини не спростовують чинність договору поставки, а також заборгованість відповідача за поставлений товар.

З обставин, які, на думку відповідача, сприяли виникненню заборгованості, не вбачається відсутність його вини, як підприємства, яке самостійно відповідає за наслідки своєї діяльності та діяльності його посадових осіб. Порядок відшкодування збитків посадовими особами господарського товариства передбачений ст. 89 ГК України. Належних доказів введення відповідача в оману при укладенні договору не надано, окрім того спір у справі не є спором про недійсність спірного договору. Не доведено відповідачем і факту порушення ним зобов'язання саме з вини кредитора (позивача).

Також, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, з приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд має право розстрочення виконання судового рішення лише в тому випадку, коли виконання рішення є ускладненим або неможливим.

Відповідач не навів жодної обставини, яка істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, як того вимагають положення ч. 3 ст. 331 ГПК України. Окрім того, як зазначено судом вище, відсутні підстави стверджувати про відсутність вини відповідача у виникненні боргу.

За викладеного, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, як такі, що спростовуються вищевикладеним.

Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про направлення запиту до Державної прикордонної служби України для підтвердження перебування за кордоном директора ОСОБА_4 та виконання у зазначений період ОСОБА_5 його обов'язків. Встановлення вказаних обставин не стосується безпосередньо предмету спору, яким є виключно наявність заборгованості відповідача за договором.

Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення спору у справі № 904/4967/18 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК" про визнання недійсним договору поставки № 0111/2 від 01.11.2016, оскільки відповідачем лише надано копію поданого зустрічного позову, однак не надано доказів відкриття судом провадження за вказаним зустрічним позовом.

Не підлягає задоволенню клопотання про зменшення суми боргу та розстрочку виконання рішення від 30.12.2018. У клопотанні відповідач посилається на обставини зменшення суми боргу станом на 30.11.2018 на суму 181 707, 08 грн. у зв'язку з його оплатою. Проте, сплата боргу після прийняття судом першої інстанції рішення не є підставою для скасування такого рішення чи його зміни. Сплачені відповідачем суми можуть бути враховані при примусовому виконанні даного рішення виконавчою службою.

Клопотання ж про розстрочення виконання рішення фактично дублює вимоги апеляційної скарги, що вище відхилено судом.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2018 у справі №904/1643/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 15.08.2018 у справі №904/1643/18 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 10.12.2018

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко