Справа №22ц-93, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Стамбула М.І.
Категорія: 5 Доповідач – Пузанова Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року січня місяця “19” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Пузанової Л.В.
Суддів: Стародубця М.П.
Закарян К.Г.
при секретарі Костеннікові Д.В.
з участю прокурора Павленко І.В.
адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами заступника прокурора Херсонської області, діючого від імені держави в особі Херсонської міської ради та ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 вересня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Херсонської міської ради про визнання права власності,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Херсонської міської ради про визнання права власності на квартиру, зазначаючи, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного та посвідченого нотаріально 07 травня 2008 року їй на праві власності належить квартира НОМЕР_1, розташована по АДРЕСА_1.
Після придбання квартири вона провела її реконструкцію та здійснила до неї прибудову, в результаті якої збільшилася загальна та підсобна площа квартири.
Оскільки вказані будівельні роботи здійснені без належного дозволу компетентних органів, їй відмовлено у складанні акту робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта та у прийнятті його до експлуатації.
Посилаючись на те, що відповідно до ст.ст.332,876 ЦК України у неї виникло право власності на спірну квартиру, як на перероблену річ, позивачка просила визнати за нею право власності на квартиру НОМЕР_1, розташовану в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 104,4кв.м, в тому числі жилою площею 60,6кв.м, підсобною – 43,8кв.м.
Рішенням суду від 29 вересня 2008 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Херсонської області, діючи в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що при вирішенні даної справи суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, не перевірив, чи дотримані позивачкою при здійсненні реконструкції спірної квартири та прибудови до неї вимоги Законів України «Про планування і забудову територій» та «Про основи містобудування», не встановив, чи виділялась ОСОБА_5 в установленому порядку земельна ділянка, на якій нею здійснено самочинне будівництво та не залучив до участі в справі інших власників квартир за вказаною адресою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на те, що рішенням суду порушуються його права, як власника напівпідвальних приміщень, розташованих в будинку АДРЕСА_1, просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до Суворовського районного суду м. Херсона за підсудністю.
У письмових запереченнях на апеляційні скарги ОСОБА_5 їх доводи не визнала, а рішення суду вважає правильним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Херсонської області, діючого від імені держави в особі Херсонської міської ради, підлягає частковому задоволенню, а скарга ОСОБА_4 задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що здійснивши реконструкцію належної їй квартири, яка не порушує права інших осіб, позивачка відповідно до ст.ст.332,876 ЦК України набула право власності на неї, як на перероблену річ, а тому за нею можна визнати це право в порядку встановленому ст.376 ЦК України.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки суд прийшов до нього, порушивши норми матеріального та процесуального права.
Так, із матеріалів справи вбачається, що квартира щодо якої виник спір розташована по АДРЕСА_1, яка за адміністративно-територіальним поділом віднесена до Суворовського району міста Херсона.
Відповідно до вимог ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
З наведених обставин справи та вимог цивільного процесуального законодавства слідує, що спір з приводу зазначеної квартири за правилом виключної підсудності підлягає вирішенню в Суворовському районному суді міста Херсона.
Таким чином, прийнявши до свого провадження та розглянувши по суті заяву ОСОБА_5, Дніпровський районний суд м. Херсона порушив правило виключної підсудності, що відповідно до п.6 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування ухваленого в справі рішення з передачею справи на новий розгляд до Суворовського районного суду міста Херсона, якому вона підсудна.
Скасовуючи рішення з наведених підстав, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки суду про те, що право власності на реконструйовану квартиру із прибудовою до неї, як на об’єкт завершеного будівництва, набуто позивачкою на законних підставах, не обґрунтований належними доказами та нормами матеріального права, а обставини, які мають значення для такого висновку судом не досліджувалися і не встановлювалися.
Так, встановивши, що в результаті прибудови збільшилася загальна площа спірної квартири в межах 20кв.м, суд не з’ясував, чи відводилася ОСОБА_5 в установленому порядку земельна ділянка, в тому числі і під уже збудоване нерухоме майно, в той час, як відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Суду належало з’ясувати особу землекористувача чи землевласника ділянки, на якій позивачкою здійснено самочинне будівництво і у випадку, якщо нею є інша, ніж відповідач, особа, залучити її до участі у справі.
Крім того, враховуючи вимоги ст.376 ЦК України, яка зазначена позивачкою як підстава заявлених нею вимог і регулює спірні правовідносини, суду належало перевірити загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об’єкта нерухомості: наявність затвердженої в установленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме: документ, виданий позивачці органами місцевого самоврядування, що посвідчує її право здійснити забудову земельної ділянки та реконструкцію квартири, якщо вона виходить за межі ремонтних робіт; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших правил, нормативів; дотримання прав та законних інтересів інших власників квартир та нежитлових приміщень, що розташовані в будинку АДРЕСА_1.
При новому розгляді справи суду слід врахувати висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і залежно від встановленого відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307, п.6 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області, діючого від імені держави в особі Херсонської міської ради, задовольнити частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 вересня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Суворовського районного суду м. Херсона за підсудністю.
Ухвала набирає чинності негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна:
Суддя Л.В.Пузанова