ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2018 року м. Кропивницький

справа № 2-964/11

провадження № 22-ц/4809/462/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л. В.,

суддів Письменного О. А., Черненка В. В.

секретар Бодопрост М. М.,

учасники справи :

заявник - ОСОБА_1,

представник заявника - адвокат ОСОБА_2,

заінтересовані особи:

стягувач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,

представник за довіреністю - Івженко Ольга Юріївна,

Фортечний відділ Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 жовтня 2018 року у складі судді Куценка О.В. у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Фортечний відділ Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Зазначав, що постановою Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 11 березня 2013 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-964, виданим 20 квітня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з нього на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованості в сумі 2 263 528,85 грн., судового збору в сумі 1 700 грн., витрат на ІТЗ в сумі 250 грн.. У постанові державного виконавця вказано, що рішення суду набрало законної сили 15 лютого 2012 року, на примусове виконання подано 28 лютого 2013 року. Вважає, що виконавчий документ подано стягувачем до ВДВС після закінчення встановленого законом строку пред?явлення до виконання, тому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-964 від 20 квітня 2012 року, виданий Кіровським районним судом м. Кіровограда (т.1, а.с.180-181).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 20 квітня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда у цивільній справі № 2-964/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості, судових витрат.

Суд дійшов висновку, що банк пропустив строк пред?явлення виконавчого документа до виконання, з заявою про поновлення цього строку до суду не звертався (т.1, а.с. 190-192).

В апеляційній скарзі ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права. Посилається на те, що суд визнав явку представника стягувача обов?язковою, проте банк не був повідомлений завчасно про дату, час і місце судового засідання. Суд розглянув заяву боржника без підтвердження належного повідомлення банку про дату, час і місце розгляду справи. У зв?язку з цим банк, як стягувач, був позбавлений можливості надати докази для повного і всебічного з?ясування обставин справи. Зазначає, що рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2011 року, яким з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість на користь банку і яке було скасовано рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області, залишено без змін Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 15 лютого 2012 року. 20 квітня 2012 року було видано новий виконавчий лист для примусового виконання рішення суду і 11 травня 2012 року він пред?явлений банком до ДВС для виконання. Суд не врахував, що строк пред?явлення виконавчого документа до виконання переривався, тому висновки суду щодо наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, необґрунтовані (т.1,а.с.201-205).

ОСОБА_1 та Фортечний відділ Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, відзив на апеляційну скаргу не надали.

01 листопада 2018 року справу за апеляційною скаргою банку розподілено судді - доповідачу, ухвалою від 05 листопада апеляційна скарга залишена без руху (а.с.227,228). 09 листопада 2018 року відкрито апеляційне провадження, 12 листопада 2018 року визначено склад колегії суддів для розгляду справи (т.1,а.с.233,236). 16 листопада 2018 року справу призначено до розгляду з повідомленням учасників справи на 05 грудня 2018 року , 26 листопада 2018 року за клопотанням банку призначено судове засідання в режимі відеоконференції (т.1, а.с.248, т.2 а.с.23).

В судовому засіданні апеляційного суду представник банку підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив ухвалу суду залишити без змін.

Представник Фортечного відділу Державної виконавчої служби міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (т.2, а.с.36), в судове засідання не прибув, надав письмове клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника стягувача, представника ОСОБА_1, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов?язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов?язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може, зокрема, за заявою боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною третьою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до змісту ч.1 ст.128 ЦПК України, якщо суд визнає явку учасників справи обов?язковою , він викликає їх у судове засідання.

Частиною п?ятою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п?ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Матеріалами справи підтверджується, що заява боржника ОСОБА_1, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, була призначена судом до розгляду на 08 жовтня 2018 року. Суд визнав явку учасників справи обов?язковою (т.1, а.с.187).

Судова повістка-виклик з рекомендованим повідомленням направлена судом на адресу банка 02 жовтня 2018 року (т.1, а.с.187) та отримана банком 08 жовтня 2018 року. Зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду 18 жовтня 2018 року (т.1 а.с.196).

За таких обставин обґрунтованими є доводи апеляційної скарги банку про те, що судом не були дотримані вимоги ч.5 ст.128 ЦПК України, розглянуто заяву боржника за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки.

Вказане порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, оскільки суд неповно з?ясував обставини, що мають значення для вирішення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, висновки суду не відповідають дійсним обставинам.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом ( ч.2 статті 18 ЦПК України).

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2011 року задоволено позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 2 263528 грн.85 коп. боргу за кредитним договором № 105 від 04 вересня 2007 року, 1700 грн. сплаченого судового збору і 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (т.1,а.с.92-93).

15 червня 2011 року за заявою банку судом видано виконавчий лист № 2-964, який 05 липня 2011 року було пред?явлено стягувачем до виконання (т.1,а.с.135).

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2011 року скасовано рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2011 року, в позові ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 відмовлено (т.1,а.с.149-152).

У зв?язку з цим, 10 листопада 2011 року Кіровський відділ ДВС Кіровоградського МУЮ виніс постанову про закінчення виконавчого провадження та направив виконавчий лист № 2-964/11 від 15 червня 2011 року до Кіровського районного суду м. Кіровограда (т.1, а.с.206).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2011 року скасовано, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2011 року залишено без змін (т.1,а.с.172-176).

Отже рішення суду, яким з боржника ОСОБА_1 стягнуто заборгованість на користь банку, набрало законної сили 15 лютого 2012 року.

27 березня 2012 року банк звернувся до суду першої інстанції з заявою про видачу виконавчого листа.

20 квітня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист у справі № 2-964/11(т.1 а.с.207), який Банк отримав 07 травня 2012 року (т.1,а.с.178).

За змістом положень частин першої, другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час видачі виконавчого документа) виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Отже, строк пред?явлення виконавчого листа до виконання до 15 лютого 2013 року.

Заява Банком про примусове виконання подана 15 травня 2012 року, постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ виконавче провадження за виконавчим листом № 2-964, виданим 20 квітня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда, відкрито 21 травня 2012 року (т.1,а.с.208).

22 лютого 2013 року у зв?язку з тим, що прилюдні торги з продажу майна боржника не відбулись, постановою державного виконавця виконавчий лист було повернуто стягувачу, в якому зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред?явлений для виконання в строк до 22 лютого 2014 року (т.1,а.с.209). Виконавчий документ отримано банком 22 лютого 2013 року (т.1,а.с.210).

Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на час видачі та повернення виконавчого документа стягувачу, передбачалось, що строки пред?явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред?явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред?явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв?язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред?явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч.3 ст.23 Закону).

Наданими банком доказами підтверджується, що стягувач повторно подав виконавчий лист на примусове виконання ВДВС 28 лютого 2013 року, за його заявою постановою державного виконавця від 11 березня 2013 року відкрито виконавче провадження, яке триває до теперішнього часу (т.1,а.с. 213).

Вказаним спростовуються доводи заяви боржника та висновок суду першої інстанції про те, що стягувач не пред?явив виконавчий лист до виконання у строк до 15 лютого 2013 року, пропустив строк пред?явлення виконавчого документа до виконання.

У зв?язку з тим, що суд першої інстанції при розгляді заяви допустив порушення норм матеріального і процесуального права, неповно з?ясував обставини, що мають значення для розгляду заяви, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви боржника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.268, п.2 ч.1ст. ст.376, 381-383 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 жовтня 2018 року скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 2-964 від 20 квітня 2012 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Промислово-інвестиційний банк» заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2018 року.

Головуюча суддя Л. В. Суровицька

Судді О. А. Письменний

В. В. Черненко