Справа № 22-ц-94 Головуючий у 1-й інстанції – Шульга В.О.
Категорія 46 Суддя-доповідач – Семеній Л.І.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
19 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючого – Шевченка В.А.,
суддів – Семеній Л.І., Кононенко О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 листопада 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3, третя особа: відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ромни Роменського управління юстиції
про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 листопада 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що з відповідачкою він познайомився лише в кінці листопада чи на початку грудня і це свідчить про те, що він не може бути батьком її дитини. Крім того, відповідачка фактично ухилилась від участі у проведенні повторної експертизи, а тому результати первинної експертизи місцевий суд безпідставно взяв до уваги як належний доказ наявності кровної спорідненості між ним та дитиною.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, який підтримав скаргу з мотивів в ній викладених, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір та відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів відсутності кровного споріднення між ним та дитиною.
Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що з 16 лютого 2008 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 народила сина ОСОБА_5. В актовому записі про його народження №258 від 25 липня 2008 року внесено запис про батька та зазначено батьком ОСОБА_2
Згідно з ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122,124, 126 та 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Як вбачається із роз'яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", предметом доказування у цій справі є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Всупереч цим вимогам позивач не надав належних та допустимих доказів, які б стверджували відсутність кровного споріднення між ним та дитиною.
Посилання апелянта на те, що він не є батьком дитини відповідачки, є необґрунтованими, оскільки з висновку судово-медичної експертизи №193, яка проводилась з 19 січня по 03 лютого 2009 року, вбачається, що молекулярно-генетичним аналізом зразків крові встановлена вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5, яка складає величину не меншу 99,99%. Таким чином згідно Hummel K at all “Biostatistische Abstammugsbegutachung mit blutgruppen befunden” Stuttgart, 1971, біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 практично доведено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали об’єктивну оцінку.
Рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. 303, п.1 ст.1 ст.307, ст.ст.308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 листопада 2009 року в залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді -