Справа № 22-ц-91/2010р. Головуючий по 1-ій інстанції: Бойко В.Б.
Категорія: 27 Суддя-доповідач: Гагін М.В.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого: Смирнової Т.В.
суддів: Гагіна М.В., Ільченко О.Ю.
з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі – представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4, представника позивача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Коноваленко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 листопада 2009 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 02 листопада 2009 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6 у солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у сумі 21032 грн. 17 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6 у дольовому порядку на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» по 125 грн. з кожного у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по 105 грн. 16 коп. з кожного в рахунок відшкодування судового збору.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення в частині стягнення пені.
При цьому зазначає, що розмір пені повинен бути зменшений, з огляду на положення п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме: пеня за прострочення погашення кредиту повинна стягуватися у розмірі 439 грн. 82 коп., пеня за прострочення погашення комісійної винагороди - 9 грн. 17 коп., пеня за прострочення погашення процентів - 26 грн. 52 коп.
Вважає, що розмір пені повинен бути зменшений, оскільки він складає 56% від суми основного боргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника позивача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Коноваленко О.С., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 червня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №11/Мс-042-08-ФО.
Відповідно до даного договору відповідачу було видано кредит у розмірі 25000 грн., зі сплатою 25% річних, у строк до 26 червня 2009 року.
26 червня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6 і ОСОБА_3 було укладено договір поруки №11/Мс-042/1-08-ІІ, відповідно до умов якого поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язань за кредитним договором №11/Мс-042-08-ФО.
Відповідачем умови кредитного договору щодо щомісячного повернення кредиту, сплати відсотків за його користування й комісійної винагороди з січня 2009 року не виконується і станом на 18 травня 2009 року утворилася заборгованість у сумі 13780 грн. 31 коп., з яких 12919 грн. 08 коп. за кредитом, 611 грн. 23 коп. відсотків за його користування, 250 грн. комісійної винагороди, у зв’язку з чим за період з 21 січня по 18 травня 2009 року нарахована пеня у розмірі 1% від суми заборгованості на суму 7251 грн. 86 коп., а всього 21032 грн. 17 коп.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, а тому вимога позивача про солідарну відповідальність відповідачів ґрунтується на положеннях ст.ст.525, 226, 530, 1050 ЦК України та умовах договорів кредиту та поруки.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно з’ясував обставини справи, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував відповідні їм норми матеріального права..
Відповідно до положень ст.ст.207, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Як вірно встановлено місцевим судом і сторонами не оспорюється, що відповідно до умов кредитного договору від 26 червня 2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 25000 грн. зі сплатою щомісячно за його користування 25%річних.
Повернення кредиту, відсотків за його користування та комісійних повинно було здійснюватися відповідачем з першого по десяте число кожного місяця, а у разі невиконання зазначеного обов’язку настає відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.6.1).
При укладенні договору, відповідач був ознайомлений з його умовами, не заперечував проти них та йому наданий кредит в обумовленій договором сумі.
Оскільки ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору – з січня 2009 року не здійснює щомісячні платежі -, то позивач у відповідності до умов договору, положень ст.ст.550, 554, 610, 611, 1050 ЦК України пред’явив вимогу про дострокове повернення наданого кредиту й стягнення пені за порушення зобов’язання з відповідачів як солідарних боржників.
Тому, доводи апеляційної скарги про несправедливість умов договору в частині визначення розміру пені за порушення зобов’язання, з посиланням на п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», є помилковими, не спростовують висновків місцевого суду. Оскільки між сторонами у справі виникли договірні зобов’язання, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України і про які вже зазначалось вище, а не положеннями ЗУ «Про захист про споживачів».
За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 листопада 2009 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
суддя Апеляційного суду Сумської області М.В.Гагін