Справа № 761/28912/18 Головуючий у І інстанції Щебуняєва Л.Л.

Провадження № 11-кп/824/1104/2018 Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді В.Р.Шроля,

суддів М.Г. Авраменка, В.С. Полосенка,

при секретарі І.В. Онуфрієнко,

з участю прокурора О.А. Заріцької,

захисника А.М. Козачини,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2018 року,яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Чернігова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 21 квітня 2016 року Подільським районним судом м.Києва за ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

- 30 червня 2016 року Дарницьким районним судом м.Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185,71 КК України, з урахуванням ухвали Апеляційного суду м.Києва від 19 вересня 2016 року до 1 року 2 місяців позбавлення волі,

- 19 липня 2017 року Броварським районним судом Київської області за ч.2 ст.15,ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі,

- 31 серпня 2017 року Солом'янським районним судом м.Києва за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18 січня 2018 року звільнений по відбуттю строку покарання,

- 22 лютого 2018 року Солом'янським районним судом м.Києва за ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням ухвали Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2018 року, якою вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року змінено в частині призначення покарання, до 4 місяців 22 днів арешту, звільненого з-під варти у зв'язку з відбуттям призначеного покарання,

засуджено за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді у виді 1 року позбавлення волі.Вироком вирішено питання речових доказів,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком, ОСОБА_3 14 липня 2018 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, прибув до магазину «Сільпо», що розташований по вул. Білоруській, 2 в м. Києві.

Перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», що по вул. Білоруська,2 у м. Києві ОСОБА_3, серед існуючого асортименту на одному з торгівельних рядів побачив гумки «Орбіт», після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне заволодіння чужим майном.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, ОСОБА_3, знаходячись в магазині «Сільпо», що по вул. Білоруська, 2 у м. Києві, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, взяв з полиці двадцять вісім пачок жувальних гумок «Orbit Bubblemint», загальною вартістю 186 гривень 43 коп., двадцять вісім пачок жувальних гумок «Orbit Евкаліпт» загальною вартістю 247 гривень 10 коп., чотири пачки косметичних масок, загальною вартістю 46 гривень 30 коп., крем для рук «Nivea», загальною вартістю 37 гривень 66 коп., крем-мило « Dove» вартістю 21 грн. 33 коп., а всього на загальну суму 538 гривень 83 коп.

Після чого, з метою приховання своїх протиправних дій, ОСОБА_3 поклав собі в кишені джинсових шортів жувальні гумки «Orbit Bubblemint», жувальні гумки «Orbit Евкаліпт», крем для рук «Nivea», крем-мило « Dove» та чотири пачки косметичних масок - під джинсові шорти.

Далі, ОСОБА_3 попрямував до виходу з магазину,пройшовши через каси та не розплатившись за товар, таким чином здійснив всі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівниками охорони магазину.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, а саме виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця,але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить вирок змінити в частині призначеного покарання. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що судом не в повній мірі взято до уваги обставини кримінального правопорушення, а саме: визнання винуватості в повному обсязі, активне сприяння розкриттю злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність претензій з боку потерпілого, відсутність фактично заподіяної шкоди, його виховання в дитячому будинку та інтернаті, позитивну характеристику за місцем реєстрації, посередню характеристику за місцем відбування покарання.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого, не оскаржуючи доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та кваліфікації його дій, просить вирок змінити в частині призначеного покарання, пом'якшивши його до 4 місяців арешту. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при обранні міри покарання судом не в повній мірі враховано вимоги ст. 68 КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин, покарання за який має бути менш суворим, ніж за закінчений. Крім того, судом не враховано об'єкт посягання, що не має значної матеріальної цінності, відсутність суспільно-небезпечних наслідків вчиненого діяння, мотиви вчиненого, а також той факт, що ОСОБА_3 є сиротою та виховувався в Інтернаті.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подані апеляційні скарги, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації дій обвинуваченого зач. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, сторонами у апеляційному порядку не оскаржується та в силу вимог ч.2 ст. 394 КПК України не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

Покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України судом призначено з дотриманням вимог ст.ст. 50,65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, при обранні розміру покарання судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини та щиросердному розкаянні, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має місце реєстрації, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, психіатра, щире каяття, як обставину, яка пом'якшує покарання, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Також судом при призначенні покарання за незакінчений злочин враховано положення ст. 68 КК України, а тому доводи захисника обвинуваченого в цій частині є безпідставними.

Колегія суддів вважає покарання, призначене ОСОБА_3, таким, що відповідає критеріям справедливості, з врахуванням того, що з часу звільнення по відбуттю покарання за попереднім вироком з місць позбавлення волі до вчинення нового злочину пройшов незначний проміжок часу, що свідчить про відсутність спрямованості обвинуваченого до виправлення та перевиховання.

Викладені у апеляційних скаргах доводи правильності висновку судді про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.185 КК України, не спростовують.

Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин вирок є законним.

Керуючись ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого та захисника залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2018 року щодо ОСОБА_3 без змін.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Суддя: Суддя: