22-ц/4804/249/18

242/1204/18

Головуючий в 1 інстанції Капітонов В.І.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія 57

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2018 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Принцевської В.П.,

суддів Биліни Т.І., Мальцевої Є.Є.

секретар Тулянкіна М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення сплачених коштів і пені за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 31 липня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення сплачених коштів і пені. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним та відповідачем 29 вересня 2017 року укладено договір підряду № 27/09/17 щодо виготовлення перильної огорожі з чорного металу. Предметом даного договору є конструкція: перильна огорожа з чорного металу та дві хвіртки під молотковою фарбою. Роботи мали виконуватись поетапно. Позивачем був сплачений завдаток в розмірі 70 000 грн. Строк першого етапу робіт сплинув, проте роботи в строки , передбачені договором, не виконані. Жодних товарно-транспортних накладних чи актів виконаних робіт позивач не підписував, зв'язок з виконавцем робіт втрачено. Відповіді на надіслані на адресу відповідача претензії та адвокатські запити позивачем не отримані.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд розірвати договір підряду № 27/09/17 від 29 вересня 2017 року, укладений між ним та відповідачем, стягнути з відповідача авансовий платіж в сумі 70 000,00 грн., а також пеню в розмірі 386 400,00 грн.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 31 липня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення сплачених коштів і пені відмовлено.

З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не повно з'ясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального і матеріального Закону. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився, повідомлений про час і місце судового засідання телефонограмою, яка зареєстрована в журналі телефонограм за № 548.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним залишити без задоволення апеляційну скаргу з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1,2 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що 27 вересня 2017 року між сторонами було укладено договір підряду № 27/09/17, відповідно до якого підрядник зобов'язується виготовити конструкцію: перильну огорожу з чорного металу та дві хвірточки під молотковою фарбою, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених у даному договорі.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору складає грошову суму в розмірі 108 917,00 грн.

Згідно з р. 3 договору розрахунки між замовником і підрядником проводяться в декілька послідовних етапів, які залежать від етапів проведення робіт. Змовник передає підряднику завдаток - від ціни договору (ціна матеріалів, заготівок), у розмірі 70 000,00 грн. Після виконання другого етапу робіт замовник сплачує підряднику завдаток (ціна монтажу стійок) від ціни договору в сумі 7 000,00 грн.. перед початком четвертого етапу робіт замовник сплачує підряднику завдаток (ціна зварювальних , зачисних та фарбувальних робіт) від ціни договору, у розмірі 23 467,00 грн. кінцевий розрахунок - від ціни договору (вартість монтажу) 8 450,00 грн. кінцевий розрахунок замовник проводить в момент завершення всіх робіт.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.1.1 договору замовник (або довірена особа замовника) зобов'язаний підписати товарно-транспортну накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей за проведені етапи - завезені матеріали та заготівки на об'єкт. Здача-приймання всіх виконаних робіт здійснюється шляхом підписання підрядником та замовником акту виконаних робіт в момент заведення всіх робіт.

Частинами 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2017 року відповідачем на адресу позивача надісланий лист, відповідно до якого згідно договору 27/09/17 від 27 вересня 20107 року перед початком четвертого етапу робіт, замовник зобов'язаний здійснити розрахунок з підрядником згідно п. 3.2, 3.3, 3.4. Станом на 12 грудня 2017 року конструкції виготовлені по договору згідно специфікації в повному обсязі, окрім тих, що вже змонтовані на об'єкті та готові до відвантаження. Просить провести розрахунок за договором та повідомити про дату продовження монтажу, а також підписати акт виконаних робіт за вже виконані роботи. Даний лист був направлений позивачу 13 грудня 2017 року, що підтверджується квитанцією та описом вкладення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є безпідставними.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд правильно встановив, що підтверджень на сплату грошових коштів в розмірі 70 000,00 грн. та інших платежів за договором підряду, позивачем не надано, також відсутні підстави для стягнення пені на користь позивача.

Суд дійшов правильного висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушення умов договору підряду з боку відповідача, тому слід відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми завдатку в розмірі 70 000,00 грн., розірвання договору підряду та стягнення пені.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення Селидівського міського суду Донецької області від 31 липня 2018 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 31 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді

Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2018 року.

Суддя