копія    

    Справа № 2-а-27-2010 р.

    ПОСТАНОВА    

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 січня 2010 р.                                                               смт. Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Роступицький М.А. розглянувши в порядку письмового провадження в селищі міського типу Липова Долина  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги „Дітям війни”  та поновлення пропущеного строку для звернення до суду  

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду  України у Липоводолинському районі про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної  допомоги „Дітям війни  та поновлення пропущеного строку для звернення до суду.  

Свої позовні вимоги обгрунтовує наступним.

Він, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України  № 2195-ІV від 18 листопада  2004 року „Про соціальний  захист дітей війни є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня  2006 року йому повинна  виплачуватись  щомісячна  соціальна  допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках йому така допомога не виплачувалась.

Верховна  Рада України  Законом України № 3235  ІV від 20.12.05 року „Про державний  бюджет України на 2006 рік”,  ст.77 та ст. 110 та Законом України № 489 V від 19.12.2006 року „Про державний бюджет України  на 2007 рік”, ст.71, п.12  призупинила  дію ст.6 Закону України „Про соціальний  захист дітей війни”.

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6 рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись ст.ст.  147,150,152  Конституції України та статтями 45, 51, 61,63,65 Закону України „Про Конституційний  Суд України” вирішив визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті  : Закону України № 2195 ІV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни пункт 3  положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” №  489 V від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду  в цій справі має преюдиціальне  значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду є обов’язковим  до виконання на території  України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим  законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини  2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх  посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів  або внесенні змін  до чинних законів  не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Таким чином невиплата йому  соціальної допомоги, передбаченої статтею 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, є протиправною і такою, що суперечить Конституції  та законам України.

    Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6  „Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до  статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом  України „Про державний бюджет на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня -411 гривень.

    Згідно із Законом  України „Про державний бюджет на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 350 гривень, з 1 квітня – 359 гривень, з 1 жовтня – 366 гривень.

    Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за 2007 році становить 1442 гривні 70 копійок згідно наступного розрахунку:

Місяць                                                               2007 рік

Січень                                                                           380

Лютий                                                                           380

Березень                                                                         380

Квітень                                                                           406

Травень                                                                          406

Червень                                                                          406

Липень                                                                           406

Серпень                                                                          406

 Вересень                                                                        406

 Жовтень                                                                         411

 Листопада                                                                      411

  Грудень                                                                        411

Сума мінімальних пенсій

всього за рік:                                                        4 809 грн.

4809х30%

 _______________ = 1442 гривні 70 копійок.

         100

З січня 2008 року щомісячну соціальну допомогу  почали виплачувати, але лише у розмірі 10 відсотків від  мінімальної пенсії за віком, всупереч 30 % встановлених Законом  України „Про соціальний захист дітей війни”.

    Згідно із Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня –  470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 липня – 482 гривень.

Сума недоотриманої  соціальної допомоги за 2008 рік становить 1319 грн. 80 коп. наступного розрахунку:

Місяць                                   2008 рік.                            

Січень                                      470                                    

          Лютий                                      470                                

Березень                                   470    

Квітень                                     481                                    

Травень                                    481                                  

Червень                                    481                                      

 Липень                                    482

Серпень                                    544

Вересень                                   544

Жовтень                                   544

Листопад                                  544

Грудень                                   544

Січень                                      544

Сума мінімальних пенсій

всього за рік:                             6599 грн.    

6599х20%

 _______________ = 1319 гривень. 80 коп.

         100

Відповідно до статті 99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який  обчислюється з дня, коли особа дізналася  або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів. Його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень  нормативно-правових актів вищої сили, Законів України. Окрім того, про належні йому як дитині виплати,  йому повідомлено не було, тому про факт  порушення його права йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій  у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Отже, про грубе порушення  його прав, що на момент винесення  рішення Конституційним Судом  тривало понад  півтора року, йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах  масової інформації  на початку серпня 2007 року, а тому він просить суд  відновити пропущений строк  для звернення до суду та зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області  нарахувати  на його користь  недоплачену  йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну  допомогу за 2007-2008 роки в сумі 2762 гривні 50 копійок.

У судове засідання позивач не з’явився, але у письмовій заяві позовні вимоги підтримав та попрохав справу розглянути без його участі.

    Представник відповідача  у судове  засідання  не з’явився, був належним чином повідомлений про час та місце   розгляду справи, подав заяву, у якій  попросив розглянути  справу у відсутності представника відповідача та  додав до справи письмове заперечення, де зазначив наступне.

    Дійсно, позивач має статус дитини війни, а тому згідно ст.6  Закону України „Про  соціальний захист дітей війни” (далі-Закон № 2195) він вправі отримувати підвищену пенсію на 30 % від мінімальної  пенсії за віком, але як видно із змісту, дана норма Закону не передбачає яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата  підвищення пенсії.

    Ст. 7 Закону передбачає, що фінансове забезпечення  соціальних  гарантій  здійснюється за рахунок коштів  Державного  бюджету України.

    П. 12 ст. 71 Закону України  „Про державний бюджет України на 2007 рік” припинено  дію ст.6 Закону „Про  соціальний захист дітей  війни”. Рішенням Конституційного Суду України 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано такими, що не відповідають  Конституції (є неконституційними) норми ст.ст. 71,111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”. Статтею 73 Закону України № 422/96-ВР від  16.10.96 „Про Конституційний суд України” передбачено, що у разі, якщо  закони та інші правові акти Верховної Ради або їх окремі положення  визнаються такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Отже, враховуючи викладене, вимоги  позивача  щодо виплати підвищення відповідно до ст.6 Закону № 2195 за період з 01.01.07 по 09.07.07 є такими, що суперечать чинному на той час законодавству, оскільки в зазначений період діяли норми пункту 12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Щодо виплати підвищення  з 09.07.07 по 01.01.08 повідомляє наступне.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.03 (далі Закон № 1058), відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте  відповідно до ч.3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений  частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів  пенсій,  призначених згідно з цим  Законом.

Розмір мінімальної пенсії встановлений також постановою Кабінету  Міністрів України „Про підвищення розмірів трудових пенсій” від 15.04.03 № 544, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії, передбачений  для обчислення трудових пенсій за віком, встановлений  у розмірі 50 гривень.

Підвищення пенсій іншим категоріям осіб, для яких відповідні положення передбачались Законами України „Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи”, „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ( в редакції, що діяла до 01.07.06) здійснювалась відповідно  постанови Кабінету Міністрів України від  03.01.02 №1, виходячи із показника 19,91 грн.

    Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 був  відсутній, Пенсійний фонд звернувся  за роз’ясненням до  Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства  праці та соціальної політики України.

У листі  № 21-26-561 від 31.08.2007 року Міністерство юстиції  України на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначає, що питання  пов’язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується  для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „дитина війни”, має бути вирішено у законодавчому порядку, зокрема це може бути вирішено  шляхом внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, і що,  підвищення пенсій (або щомісячного  довічного утримання  чи державної соціальної  допомоги, яка виплачується  замість  пенсії) буде проведено лише після прийняття  відповідного законодавчого акту.

    На підставі ст. 6 Конституції України  органи виконавчої влади  здійснюють  свої повноваження у  встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України. Ст. 19  Конституції України передбачає, що правовий  порядок в Україні гарантується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити  те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов’язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України.

Пункт 9 Положення „Про пенсійний фонд України”, затвердженого постановою КМУ від 24 жовтня 2007 р. № 1261 передбачає вичерпний  перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за  призначенням  і вилученню не підлягають.

    Враховуючи, що Законом України  „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із державного бюджету України, який затверджує  Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, відповідач вважає, що діяв без будь-яких порушень  законодавства.

 Враховуючи, що механізм реалізації  положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відсутній, то відповідно до роз’яснень  Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію  вказаної норми можливо лише внесенням змін та доповнень до цього Закону.

Крім того п.4.1  розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких  законодавчих актів України” внесено зміни  до  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” – „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”- 10% прожиткового мінімума осіб, які втратили працездатність, яка і виплачується позивачу в повному обсязі.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 п.19, п.п. 20 – 22,24 – 34, підпунктів 1 – 6, 8 – 12 пункту 35, пунктів  36 – 100 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу  ІІІ „Прикінцеві положення” Закону „ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів  України” передбачалось внесення змін, в тому  числі і до Закону № 2195.

Таким чином виплати у 2008 році (до прийняття Конституційним судом  рішення) проводились відповідно до вимог чинного законодавства, Позивачу проведені наступні виплати:  з 01.01.08 – 47,00 грн., з 01.04.08  - 48,10 грн., 01.07.08 – 48,20 грн., з 01.10.08 – 49,80 грн.

Щодо вимог позивача сплатити підвищення до пенсії, передбачене ст.6  Закону № 2195, за період з 01.01.06 по 31.12.06 повідомляємо, що вони є безпідставними, оскільки ст. 7 Закону № 2195  зазначено, що фінансове  забезпечення  державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету України. Ст. 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” передбачене  поетапне  запровадження у 2006 році виплат „дітям війни” встановлених ст. 6 Закону № 2195, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради  України з питань бюджету.

Оскільки, Кабінетом Міністрів України не  визначено вказаного порядку, підвищення до пенсії  дітям війни у 2006 році не було запроваджено.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких відноситься  Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та  законами України.

 Відповідно до ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного  суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право. Про розмір підвищення до пенсії позивачу було відомо протягом  всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 1 січня 2006 року. Відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного позову. Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському  районі наполягає  на відмові   у задоволенні позову, в тому числі і на підставі пропущення строку звернення до суду.

Жодним із законів  про пенсійне забезпечення не встановлено відповідний  механізм та умови призначення, порядок фінансування таких підвищень, питання підвищення дітям війни пенсії або щомісячного грошового утримання  чи  державної соціальної допомоги, яка виплачується  замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком законодавчо залишається не вирішеним, а отже не можливим  є і виконання  відповідачем  задекларованої  норми Закону України „Про соціальний захист  дітей війни”.

 На підставі вище викладеного, вважає дії  відповідача  такими, що відповідають  чинному законодавству України, а вимоги позивача – безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, а тому зважаючи на вищезазначене та на підставі ст. 51 Кодексу  адміністративного судочинства України просить  суд в задоволенні позовних вимог  позивачу відмовити.

    Суд за наявності достатніх даних про права та взаємовідносини сторін, вважає за можливе справу розглянути без участі сторін.

      Суд, з’ясувавши  обставини справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

    Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується посвідченням пенсіонера де мається вказана відмітка, оскільки  він є громадянином  України і на час  закінчення (02.09.1945 року   Другої світової  війни йому було менше ніж 18 років.

    Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії, або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується  на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ст.7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів  державного бюджету України.

    Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права й свободи гарантуються, і не можуть бути скасовані  при прийнятті нових  законів, або внесення змін до чинних  законів, не допускається  звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст.111 цього закону, було зупинено.

    Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. по справі № 6-рп/2007  визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, якими зупинено пільги, компенсації, передбачені ст.6  ЗУ „Про соціальний  захист дітей війни”.

     Згідно п. 41  розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів  України”  внесено зміни  до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист  дітей війни”, згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється  дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту”) до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення  у розмірі надбавки, встановленої  для учасників війни – 10 %  прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачці виплачується щомісячно, починаючи із січня 2008 року.

    Рішенням  Конституційного  Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. було визнано неконституційними  вищевказані положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” та внесення змін до деяких законодавчих актів України.

    Таким чином судом встановлено, що всупереч  вимогам  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ст. 22 Конституції України, соціальна грошова допомога в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком позивачу  не виплачувалась.

    Конституцією України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція  має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються  на основі Конституції  України й повинні відповідати їй (ст.8). Принцип верховенства права передбачає,  що всі підзаконні нормативно-правові акти  мають відповідати за своїм  змістом Конституції України.

    Згідно ч. 2 ст. 3  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії, установлені дітям війни, не можуть бути обмежені  або скасовані іншими  нормативно-правовими актами.

    Відповідно до  правової позиції Конституційного Суду України, оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього  життєвого рівня (ст. 48 Конституції України), який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч.3 ст. 46 Конституції України), то звуження  змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до  чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до п. 31 ч.1 ст. 85, п.19 ч. 1 ст. 92 Конституції України надзвичайного стану (ст. 64 Конституції України). (Рішення Конституційного Суду України  від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

    Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність у позивача права вимоги через законодавчу неурегульованість питання щодо механізму  виплати пенсій, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” із огляду на наступне.

     Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 КАС України  звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова  у розгляді  та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

    Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії  за віком  за наявності у чоловіків – 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, установлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно  встановлюється Законом України „Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

    Отже, суд  дійшов  висновку задовольнити  позовні вимоги частково.

    Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти  або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

     Тому, у даному  випадку рішення Конституційного Суду України  не має зворотної дії у часі і  задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період із 01.01.07р по 08.07.07р. та із 01.01.08р. по 21.05.08 р. не підлягають.

    Суд вважає за необхідне зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі провести нарахування позивачці щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період із 09.07.07 року по 31 грудня 2007 року.

     З урахуванням того, що позивач у 2008 році щомісячно отримує добавку до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, суд вважає за необхідне зобов’язати  відповідача провести нарахування позивачці соціальної допомоги у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України „Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період із 22.05.08р. і по день постановлення судового рішення. Саме в цій частині суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, заявлених позивачкою, з метою повного  захисту їх прав та інтересів, про захист яких він прохає, у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України, та враховуючи періодичність вказаних платежів і те, що  порушення прав позивачки триває до цього часу.

    Одночасно, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача у частині стягнення на його користь щомісячної державної соціальної допомоги на 2006 рік, оскільки дана  виплата  була обмежена Законом України  „Про Державний бюджет  України на 2006 рік”, положення якого були діючі та рішення Конституційним Судом України щодо неконституційності  норм  вищенаведеного  закону не приймались.

    Також суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні  позовних вимог у зв’язку із пропуском  річного строку звернення із позовом до суду  для  захисту порушеного права, як про це зазначає  у письмовому запереченні відповідач, оскільки позивач ставить вимогу про стягнення   періодичних виплат, що виключає  застосування положень ст. 99 КАС  України.

    Питання про відшкодування понесених судових витрат позивачем перед судом не ставилося.

    Керуючись ст. 7,11,70,71, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_2   до Управління Пенсійного фонду  України в Липоводолинському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги „Дітям війни” та поновлення пропущеного строку для звернення до суду  задовольнити частково.

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду  України  в  Липоводолинському районі  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням  її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести виплати недоплачених сум за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

    У задоволенні інших  позовних  вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до апеляційного суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана в установлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку .

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Голова суду:                                        М.А. Роступицький