Справа № 127/2-1935/10

провадження № 22-ц/801/162/2018

Головуючий у суді 1-ї інстанції Овсюк Є.М.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року місто Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Стадника І.М. (судді-доповідача),

суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4

на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 лютого 2010 року, постановлену під головуванням судді Овсюка Є.М.

в справі №2-1935/10

за заявою Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк про забезпечення позову до ОСОБА_3, ОСОБА_6

про стягнення боргу за кредитним договором, -

встановив:

12 лютого 2010 року Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ «ВіЕйБі Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 25076,70 грн.

Одночасно із позовом ВАТ «ВіЕйБі Банк» подало заяву про його забезпечення шляхом тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон до виконання ними усіх боргових зобов'язань, із вилученням закордонних паспортів, а також шляхом накладення арешту на їх майно.

Заява мотивована тим, що відповідачі мають можливість у будь-який час виїхати за кордон.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 лютого 2010 року заяву ВАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в межах суми позову в розмірі 25076,70 грн., а також обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 та ОСОБА_6 шляхом зобов'язання Державної прикордонної служби України вжити заходів для запобігання та недопущення виїзду з України вказаних осіб до моменту виконання ними своїх зобов'язань по кредитному договору.

Не погодившись із ухвалою, особа щодо якої вирішення питання забезпечення позову ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права просила скасувати ухвалу в частині обмеження її у праві виїзду за межі України і в цій частині в задоволенні заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що питання про забезпечення позову у справах про кредитні правовідносини шляхом заборони виїзду за кордон вирішуються в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Відзив на апеляційну скаргу від ПАТ «ВіЕйБі Банк» не надходив.

Учасники справи, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з'явилися, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду.

Від представника апелянта - адвоката ОСОБА_4 суду надійшла заява про розгляд справи в її відсутність.

Апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Вирішуючи питання про обмеження відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань по кредитному договору суд першої інстанції керуючись статями 151-156 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий висновок судом першої інстанції зроблений передчасно, внаслідок неповного з'ясування обставин справи та з порушенням норм процесуального права, які полягають в наступному.

Відповідно до частини 1 статті 151 ЦПК України ( в редакції 2004 року чинній на час постановлення ухвали) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом види забезпечення позову.

Перелік заходів забезпечення позову визначено в статті 152 ЦПК України і серед видів такого забезпечення зазначена стаття не передбачає вжиття судом тимчасового обмеження особи у виїзді за межі України.

Відповідно до статті 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» ( в редакції, чинній на час постановлення ухвали).

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Проте статтею 377-1 ЦПК України доповнений згідно із Законом №2677-VI від 04.11.2010 року.

Відтак, ураховуючи, що в Цивільному процесуальному Кодексі (в редакції 2004 року) була відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. 151-153 ЦПК застосувати такий захід забезпечення позову як тимчасове обмеження у виїзді за межі України у зв'язку з порушенням у суді цивільної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції застосував зазначений спосіб забезпечення позову з порушенням норм Цивільного процесуального кодексу України.

Порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, Суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 лютого 2010 року в частині обмеження у праві виїзду за межі України громадянки ОСОБА_3 скасувати, постановити в цій частині нову ухвалу.

В задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання нею усіх боргових зобов'язань - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Стадник І.М.

Судді Міхасішин І.В.

Войтко Ю.Б.

Повний тест постанови складено 11.12.2018 року