ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 11/357/05 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Петровій О.С.
за участю представників сторін:
Від Апелянта (відповідача): Гусев М.М., по дов.
Від позивача: Сіненок Н.М., директор;
Соколова О.С., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Госпрозрахункового виробничо-торгівельного підприємства УчСТ ім. Коларова, м. Миколаїв
на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.03.2006 року
по справі 11/357/05
за позовом ДП „Миколаївська пересувна механізована колона облспоживспілки”, м. Миколаїв
до Заявника апеляційної скарги
про стягнення 64 221,12 грн.
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство „Миколаївська пересувна механізована колона облспоживспілки” (далі - Позивач) звернулось у місцевий господарський суд Миколаївської області з позовом до Госпрозрахункового виробничо-торгівельного підприємства УчСТ ім. Коларова (далі - Відповідач) про стягнення 64 221,12 грн., з яких 54 195,04 грн. основного боргу, 1 625,85 грн. –3 % річних, 8 400,23 грн. збитків від інфляції за виконані будівельні роботи по реконструкції цеху з виробництва безалкогольних напоїв під пекарню по договору підряду № 32 від 05.11.2003 р., укладеного між Позивачем і Відповідачем.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що дійсно з листопаду 2003 р. по червень 2004 р. буди підписані акти виконаних робіт на суму 169 355,60 грн., як зазначено в позовній заяві. Але, як далі вказує Відповідач, акти виконаних робіт з листопада 2003 р. по січень 2004 р. на суму 72 897 грн. ніякого відношення до договору підряду № 32 від 05.11.2005 р. не мають, тому що вони виконувались по іншому договору по капремонту даху і виробничого залу (договір № 29 від 05.11.2003 р.).
Рішенням місцевого господарського суду від 07.03.2006р. (суддя Василяка К.Л.) позов Державного підприємства "Миколаївська пересувна механізована колона облспоживспілки" задоволено частково: на користь останнього з відповідача - Госпрозрахункового виробничо-торгівельного підприємства учнівського споживчого товариства ім.Коларова Миколаївської облспоживспілки стягнуто54195,04 грн. основного боргу, 7291,45 грн. збитків від інфляції, 1519,05 грн. - 3% річних, 630,05 грн. держмита та 115,76 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку Апелянта, суд не з’ясував обставини, які мають значення для справи, а саме, що в період з листопада 2003р. і по січень 2004р. акти приймання виконаних робіт на суму 72 897 грн. не мають відношення до договору підряду №32 від 05.11.2003р., який укладався з позивачем на реконструкцію виробничого цеху безалкогольних напоїв під пекарню.
В зв’язку з цим ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.05.2006р. розгляд справи відкладався для надання позивачем доказів оплати виконаних відповідачем робіт по підписаним сторонами актам окремо по договору підряду №32 від 05.11.2003р. і окремо по договору підряду №29від 05.11.2006р. (останній укладений між позивачем і відповідачем на капремонт даху і виробничого залу, який є у матеріалах справи) з вказанням заборгованості по оплаті виконаних робіт по кожному з них. На виконання зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції позивач надав такі документи.
Розглянувши матеріали справи, у тому числі додатково надані на вимогу апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши юридичну оцінку судом фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Між сторонами 05.11.2003р. було укладено договір підряду №32, за умовами якого позивач зобов'язався здійснити реконструкцію цеху по виробництву безалкогольних напоїв під пекарню, а відповідач, в свою чергу, прийняти роботи та здійснити їх оплату на умовах визначених договором.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 цього договору акти виконаних робіт підписуються замовником (відповідач) першого числа наступного за звітним місяця. Розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі акту форми №2, в строк не пізніше п’ятого числа наступного місяця.
Таким чином, у цьому договорі передбачено строк оплати виконаних робіт після підписання акту виконаних робіт за певний період, який зазначається в акті.
На виконання умов договору позивачем у лютому-червні 2004р. було виконано робіт на загальну суму 96 458,60 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви актами виконаних робіт форми №КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 (арк. спр.65-87).
Відповідач в порушення умов договору оплату виконаних робіт здійснив частково, а саме: перерахував позивачу 45823,56 грн., що підтверджено копіями банківських виписок та реєстром платіжних доручень (арк.спр. 95-109) і додатково наданих до письмових пояснень у засіданні апеляційної інстанції.
Згідно розрахунку позивача і поданих документів (актів виконаних робіт), неоплаченими залишились виконані позивачем підрядні роботи на загальну суму 50635,04 грн. (96 458,60 –45 823,56).
Крім того, по накладній №02/04 від 28.02.2004р. позивачем був поставлений відповідачу щит ЩР-1 на суму 3560,0 грн., отриманий останнім по довіреності ЯЖО №251600 від 02.03.2004р. і також не оплачений відповідачем.
Враховуючи, що строк розрахунку, за поставлений по накладній №02/04 від 28.02.2004р. товар на суму 3560,0 грн., сторони не узгодили, то до вказаних бездоговірних правовідносин суд правомірно застосовував приписи ст.530 ЦК України, згідно якої кредитор вправі потребувати виконання зобов’язання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати його в семиденний строк від дня пред'явлення вимог, якщо обов'язок негайного його виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Такою вимогою є претензія №29 від 15.08.2005р., направлена на адресу відповідача 30.08.2005р. (а.с. 130-131). Таким чином, обов'язок по оплаті поставленого товару виник у відповідача з 10.09.2005р. Однак у визначений законом строк відповідач заборгованість у сумі 3560,0 грн. не погасив.
Загальна заборгованість відповідача по договору №32 від 05.11.2003р. по реконструкції цеху безалкогольних напоїв під пекарню складає 54195,04 грн. (50 635,04 + 3 560), що підтверджується актом звірки від 06.12.2004р., підписаного і скріпленого печатками сторін (а.с. 91), а також розшифровкою відповідача (а.с. 177-179).
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності нових ЦК України, положення цього Кодекс) застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності. Тому до правовідносин між сторонами по вказаному договору слід застосовувати положення Цивільного кодексу України.
Факт виконання позивачем на користь відповідача робіт з реконструкції цеху на загальну суму 96458,60 грн. по вказаному договору підтверджений довідками про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, які підписані відповідачем, про що зазначено вище.
Належним чином завірені копії вказаних документів представлені суду позивачем відповідно до ст. 33 ГПК України, згідно якої кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого не здійснено відповідачем.
Тому такі документи (акти виконаних робіт) можуть вважатись підставою для проведення розрахунків, оскільки крім підпису уповноваженої особи акти виконаних робіт містять печатку підприємства (відповідача).
Обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень не спростовують факту виконання робіт підрядником в зазначених у актах обсягах та не позбавляють відповідача обов'язку їх оплатити згідно укладеного договору № 32 від 05.11.2003 р.
Крім того, в матеріалах справи міститься рішення арбітражного (третейського) суду Миколаївської обласної спілки споживчих товариств, з цього ж питання, з якого вбачається, що під час розгляду справи цим судом відповідач не заперечував проти наявності в нього заборгованості перед позивачем по договору підряду від 05.11.2003р. у сумі 54195,04 грн. (а.с. 139-140).
Оскільки вказаний третейський (арбітражний) суд не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України, то у відповідності до ст.9 Закону України "Про третейські суди в Україні", його рішення не є легітимним, у зв'язку з чим ДВС Центрального району М.Миколаєва позивачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.
Посилання відповідача на припинення позивачем робіт в односторонньому порядку не приймаються судом до уваги, оскільки із відповіді Миколаївської облспоживспілки вбачається, що роботи по реконструкції хлібопекарні були припинені із-за відсутності грошових коштів у відповідача-замовника (а.с. 176), а виконані роботи по укладеному договору повинні бути оплачені на виконання зобов’язання.
Як зазначалось вище, позивач у позовній заяві помилково вказав виконання робіт по договору підряду №32 від 05.11.2003р. на реконструкцію цеху безалкогольних напоїв під пекарню на суму 169 355,33 грн. і що по цьому договору сплачена відповідачем сума 118 720,29 грн. по актам виконаних робіт за листопад –грудень 2003р. і січень-червень 2004р., в той час як сума виконаних робіт по реконструкції цеху по договору №32 від 05.11.2003р. складала 96 458,60 грн., а оплачена відповідачем по актам виконаних робіт по зазначеному договору була сума 45823,56 грн.
Заборгованість відповідача по договору №32 від 05.11.2003р. склала 50635,04 грн., а з неоплатою відповідачем обладнання-щита ЩР-1 на суму 3560 грн. загальна заборгованість складає суму 54195,04 грн., яку позивач пред’явив до стягнення.
Апеляційною інстанцією в судовому засіданні встановлено, що в загальну суму 169355,33 грн. виконаних робіт позивач включив суму 72897 грн. по договору №29 від 05.11.2003р. виконаних робіт по капітальному ремонту даху і виробничого залу відповідача, по якій заборгованість на день звернення з позовом до господарського суду була відсутня, що підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем і відповідачем, наданого на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 16.05.2006р.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення збитків від інфляції та 3 % річних з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення суду.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Госпрозрахункового виробничо-торгівельного підприємства учнівського споживчого товариства ім. Коларова Миколаївської облспоживспілки залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2006р. по справі № 11/357/05 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов