РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року м. Рівне

Справа № 556/1718/16-ц

Провадження № 22-ц/4815/356/18

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач),Ковальчук Н.М.,Боймиструка С.В.,

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

учасники справи:

позивач -ОСОБА_4

відповідач-Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС-Транс»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- ОСОБА_6,

Приватне акціонерне товариство «АСК «Інго Україна»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Транс" на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області в складі судді Котик Л.О. від 10 вересня 2018 року, постановленого в 16 год. 02 хв. в смт.Володимирець, повний текс якого виготовлено 19 вересня 2018року,

в с т а н о в и в:

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Транс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, Приватне акціонерне товариство «АСК «Інго Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Позов мотивовано тим, що 28 листопада 2015 року, близько 21 год. 10 хв. в с.Полиці Володимирецького району, з вини ОСОБА_6, який керував автомобілем марки "MAN", державний номерний знак НОМЕР_3, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої пошкоджено автомобіль марки "Opel Movano", державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є він та керував ним в момент ДТП. ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з відповідачем. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки "MAN", державний номерний знак НОМЕР_3, згідно полісу №АЕ/3160264 від 21.09.2015 року застрахована у ПрАТ«АСК «Інго Україна», відповідно до якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду, завдану майну, становить 50 тис. грн., та якою в межах страхової суми, потерпілому було відшкодовано збитки в розмірі 49490 грн.

Просив стягнути 11 172,41грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 вересня 2018 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Транс» на користь ОСОБА_4 11172 грн. 42 коп. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та 3500 грн. витрат на правову допомогу, всього 19672 грн. 42 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що оскільки ДТП відбулося із вини ОСОБА_6, який перебував з відповідачем у трудових відносинах, то останній зобов'язаний відшкодувати позивачу майнову шкоду, розмір якої складає 11172,42 грн., що підтверджено документально та моральну шкоду, розмір якої із урахуванням моральних та фізичних страждань позивача складає 5000 грн., а також понесені по справі судові витрати.

У поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати, і в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача майнових збитків у розмірі 11 172,42 грн., оскільки позивачем не доведено належними доказами розміру завданих збитків. Відсутні докази про те, що автомобіль позивача не підлягає ремонту, клопотання представника товариства про встановлення ціни відновної вартості автомобіля ОСОБА_4 та про огляд самого автомобіля експертами судом були відхилені. Суд безпідставно не обговорив питання про передачу рештків автомобіля відповідачу.

Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подавався.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про день та час судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило. Розгляд справи проведено у відсутності учасників справи.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, вважаються втрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що 28 листопада 2015 року, близько 21 год. 10 хв. ОСОБА_4, рухаючись на власному автомобілі марки «Опель Мовано» д.н.з. НОМЕР_1 автодорогою сполученням «Київ-Коваль, а саме під'їжджаючи до залізнодорожнього перехрестя, що в с. Полиці, Володимирецького району зупинився під знак - проїзд без зупинки заборонено. Коли автомобіль позивача стояв на перехресті, йому в задню частину заїхав вантажний автомобіль марки "MAN", державний номерний знак НОМЕР_2 в с.Полиці Володимирецького району під керуванням водія ОСОБА_6, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Власником транспортного марки "MAN", державний номерний знак НОМЕР_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС-Транс», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.13).

Вказану ДТП ОСОБА_6 вчинив, перебуваючи у трудових відносинах з ТзОВ «АВС-Транс» та під час виконання своїх трудових обов'язків.

Обставини та факти про те, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 працював водієм у відповідача, а останній був володільцем автомобіля "MAN" встановлено слідством у кримінальному провадженні.

Транспортний засіб, що не рухається, не може розглядатись як предмет, що створює підвищену небезпеку, при наїзді на нього іншого транспортного засобу, про що зазначено у п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 1 квітня 1994 р. № 02-5/215.

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 29 грудня 2015 року дії водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_6 містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

За наведеного, суд прийшов до вірного висновку про те, що винним у вказаній ДТП є ОСОБА_6 та про застосування до спірних правовідносин норм ст.1172 ЦК України. Він також узгоджується із роз'ясненнями, що містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. №6.

Цивільна відповідальність ТзОВ «АВС-Транс» як володільця транспортного засобу марки "MAN", державний номерний знак НОМЕР_2 застрахована у ПрАТ«АСК «Інго Україна» згідно полісу №АЕ/3160264 від 21.09.2015 року.

Вартість ремонту згідно ремонтної калькуляції №19174 GO від 8.12.2015року становить 151 541,25грн. Вартість автомобіля марки «Опель Мовано» д.н.з. НОМЕР_1 становить 121 373,77грн., що підтверджується розрахунком №194174ГО-9 від 8.12.2015 року. Ринкова вартість пошкодженого автомобіля позивача становить 62 751,36грн., що стверджується звітом № 316874 від 10.12.2015року.

ПрАТ «АСК «Інго Україна» визнало вищевказану подію страховим випадком та виплатило позивачу в межах ліміту страхове відшкодування за шкоду заподіяну його майну в розмірі 49 490грн.

Відповідно до п. 30.1 ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Згідно з п. 30.2 ст.30 цього Закону якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Таким чином встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини водія ОСОБА_6, пошкоджено майно позивача ОСОБА_4 Відновлювати автомобіль марки «Опель Мовано» д.н.з. НОМЕР_1 економічно недоцільно, і автомобіль є фізично знищеним.

Виходячи із обґрунтувань позовної заяви та вимог позивача, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач, не погодився, що автомобіль є фізично знищеним, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що йому підлягає стягненню різниця між вартістю автомобіля до ДТП та після ДТП, яка становить 58622,41грн. (121 373,77 -62 751,36). Також позивачем сплачено послуги евакуації пошкодженого автомобіля в розмірі 2000грн. та витрати по оплаті стоянки пошкодженого автомобіля у сумі 550грн.(а.с.16,79 т.1), а тому загальний розмір матеріальної шкоди визначений складає 61 172,41грн. (58622,41+2000+550)

Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки, згідно полісу ПрАТ «АСК «Інго Україна» сплатило страхове відшкодування у розмірі 49 490грн., то різниця між завданою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням становить 11 682,41грн.(61 172,41-49 490).

Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди ОСОБА_4 заявлені у розмірі 11 172,41грн., а тому місцевий суд задовольнив їх у цьому розмірі.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, при наявності вини.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в абз. 3 п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 ЦК України.

Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що неправомірними діями ОСОБА_6 позивачу ОСОБА_4 була завдана моральна шкода, яка полягає у ушкодженні здоров'я та пошкодженні належного йому майна, порушенні звичного порядку його життя та життєвих зв'язків, неможливості використовувати автомобіль за цільовим призначенням, втраті часу, необхідності прикладення значних зусиль для відновлення звичного порядку життя та здоров'я. Встановивши, що ОСОБА_6 з відповідачем перебував у трудових відносинах, ДТП сталося під час виконання ним трудових обов'язків, суд дійшов правильного висновку, що моральна шкоди, завдана потерпілому підлягає стягненню з роботодавця.

Розмір відшкодування моральної шкоди є достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не призводить до її збагачення.

Витрати на правничу допомогу підтверджені в сукупності договором про надання юридичних послуг від 2.04.2017року, укладеного між позивачем та адвокатом Загальцем О.М., актом виконаних робіт від 26.05.2017року та оригіналом квитанції до прибуткового касового ордеру від 17.05.17року на суму 3500 грн.(а.с.137,144,145 т.1)

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено розмір завданого збитку спростовується вищевказаними доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну оцінку. Звіт № 316874 від 10.12.2015року виконаний оцінювачем Євтушком Ю.В., який мав сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №33/15 від 10.04.2015року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №8393 від 7.07.2012року та свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №9406 від 3.08.2012року, що відповідає пунктом 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 та положенням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди заявника з наданою судом правової оцінкою зібраним доказам у справі щодо визначення вартості матеріального збитку.

Враховуючи викладене, судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 та ч.13 ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги слід віднести за рахунок позивача

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Транс" залишити без задоволення.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 вересня 2018 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Транс".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді: Бондаренко Н.В.

Ковальчук Н.М.

Боймиструк С.В.