ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" лютого 2010 р. Справа № 15/1420
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - підприємця,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Гранд", с.Рея Бердичівського району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "02" грудня 2009 р. у справі № 15/1420 (суддя Кравець С.Г.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Житомир
до Приватного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Гранд", с.Рея Бердичівського району Житомирської області
про стягнення 200218,00грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.12.2009р. у справі №15/1420 позов підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" про стягнення 200218,00грн., з яких 137770,00грн. - основний борг, 40530,00грн. - пеня, 21918,00грн. - інфляційні нарахування, задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 137770,00грн. основного боргу, 11225,51грн. пені, 3757,18грн. інфляційних нарахувань, а також 1527,53грн. витрат з державного мита та 180,05грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вважаючи, що вказане рішення прийняте місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в позові.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- висновок господарського суду першої інстанції про те, що відповідач не виконав умови контракту №1/5 від 05.05.2008р. щодо проведення розрахунків за виконані роботи по реконструкції хмелешпалер, не відповідає дійсності, оскільки в ході розгляду справи відповідачем було надано квитанції прибуткових касових ордерів на загальну суму 137770,00грн., якими підтверджується факт оплати за виконані позивачем роботи й з цього моменту між сторонами у справі припинили існувати будь-які зобов'язання;
- твердження місцевого господарського суду, що за виконані в червні 2008 року позивачем підрядні роботи по реконструкції хмелешпалер відповідач мав провести розрахунки у безготівковій формі або готівкою через установи банку, не відповідають обставинам справи, оскільки умовами контракту прямо не передбачено перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому апеляційним господарським судом 27.01.2010р. за вх.№02-01/494/10, заперечив проти доводів відповідача, надавши пояснення на їх спростування (а.с.124-125).
Представник відповідача на виклик в судове засідання не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Враховуючи той факт, що відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 05.01.2010р., ту обставину, що відповідач виклав свою позицію щодо оскарженого рішення в апеляційній скарзі й будь-яких додаткових пояснень по апеляційній скарзі суду не надавав, беручи до уваги положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача.
Позивач в засіданні суду заперечив проти апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає оскаржене рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2008р. між Приватним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" та підприємцем ОСОБА_1 було укладено контракт № 1/5 (а.с.9-12), відповідно до п.1.1 якого підприємець ОСОБА_1 (за договором "підрядник") в межах договірної ціни, складеної на підставі ДБН Д.1.1.1-2000 р. та змін і доповнень до "Правил визначення вартості будівництва" Доповнення № 3 (наказ Держбуду України від 07.05.2002 року №80 та змінами ДБН в 2003-2007рр.), виконує власними силами і залученими засобами будівельні, монтажні роботи, що передбачені проектною документацією, здає об'єкт ПП "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" (за договором "замовник") в експлуатацію - реконструкція хмелешпалер № 2 площею 2,64 га (на землях сільської ради с.Рея) та №5 площею 2,23 га (на землях с.Гальчин) у ПП "СП "Гранд".
Частиною 1 ст.837 Цивільного кодексу України передбачено: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як визначено в абз.1 п.2.1 контракту №1/5 від 05.05.2008р., договірна ціна робіт, що доручені для виконання підряднику складає 233000,00грн.
Пунктом 3.1 контракту встановлені строки виконання робіт, зокрема: початок робіт - травень 2008р., завершення робіт - грудень 2008р.
Відповідно до п.4.1 контракту замовник до початку робіт закуповує матеріали за власні кошти і перераховує підряднику аванс в розмірі 30% від вартості робіт на придбання матеріалів від вартості робіт на оплату відряджень працівників, закупівлю паливно-мастильних матеріалів та механізми.
Пунктом 9.2 контракту передбачено, що здача-приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідно до діючого порядку і оформлюється актом.
Згідно п.4.2 контракту оплату за виконані роботи по об'єкту замовник проводить щомісячно протягом 6-ти днів після підписання актів Ф-2в та довідки форми КБ-3.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 10.3 договору № 1/5 від 05.05.2008р. сторони погодили, що за несвоєчасне виконання умов договору винна сторона сплачує другій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних зобов'язань, передбачених контрактом за кожен день прострочки, та враховуючи інфляцію в країні.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилаючись на неналежне виконання Приватним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" умов контракту №1/5 від 05.05.2008р. щодо авансування будівельно-монтажних робіт та оплати за виконані у травні та червні 2008 року підрядні роботи на суму 137770,00грн. та залишення без задоволення претензії від 12.09.2008р. щодо проведення розрахунків, у вересні 2009 року підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд з позовом до ПП "Сільськогосподарське підприємство "Гранд" про стягнення 137770,00грн. боргу, 21918,00грн. інфляційних нарахувань та 40530,00грн. пені за несвоєчасне проведення розрахунків.
02.12.2009р. позивач подав клопотання (а.с.65), в якому уточнив період нарахування пені та інфляційних та просив стягнути з відповідача, зокрема, пеню та інфляційні, нараховані на суму 88435,00грн. за період з 07.06.2008р. по 19.10.2008р. та на суму 49335,00грн. за період з 07.07.2008р. по 19.10.2008р.
Судовою колегією враховується наступне.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 43 ГПК України встановлює: господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі контракту №1/5 від 05.05.2008р. в травні та червні 2008 року позивачем було виконано для відповідача підрядні роботи з реконструкції хмелешпалер №2 площею 3,15га на землях сільської ради с.Рея та №5 площею 2,23га на землях с.Гальчин.
Факт виконання робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за травень 2008 року на суму 33707,00грн. та 54728,00грн. (а.с.15,16) й червень 2008 року на суму 49335,00грн. (а.с.17), а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрат форми КБ-3 від 31.05.2008р. та 30.06.2008р. (а.с.14,18).
Таким чином, на виконання умов контракту № 1/5 від 05.05.2008р. позивачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 137770,00грн.
Враховуючи умови п.4.2 контракту, а також те, що в актах форми КБ-2в за травень та червень 2008 року не вказано дати їх підписання, строк виконання відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних підрядних робіт обчислюється з моменту підписання довідок про вартість виконаних підрядних робіт.
Отже, згідно довідки про вартість робіт від 31.05.2008р. строк оплати відповідачем підрядних робіт в сумі 88435,00грн., виконаних позивачем в травні 2008 року, настав 06.06.2008р., а згідно довідки від 30.06.2008р. строк оплати робіт в сумі 49335,00грн., виконаних позивачем в червні 2008 року, - 06.07.2008р.
Однак, докази на підтвердження того, що відповідач провів розрахунки з позивачем за виконані підрядні роботи у травні 2008р. на суму 88435,00грн. в строк до 06.06.2008р. та у червні 2008р. на суму 49335,00грн. в строк до 06.07.2008р., в матеріалах даної справи відсутні.
04.09.2008р. відповідачем було отримано листа позивача (а.с.7), в якому останній поставив вимогу щодо проведення у строк до 07.09.2008р. розрахунків за виконані роботи на суму 137700,00грн.
Крім того, позивач надіслав відповідачу претензію №2/9 від 12.09.2008р. (а.с.8) з такою ж вимогою, яку відповідач залишив без задоволення (а.с.13), посилаючись на необхідність подання позивачем первинних документів або завірених копій платіжних доручень або інших фінансових документів, які підтверджують його витрати по контракту на придбання матеріалів.
Однак, така умова, висунута відповідачем є безпідставною, оскільки відповідач підписав акти форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат форми КБ-3, чим фактично визнав вартість виконаних робіт, яка зазначена у цих актах та довідках.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій до прибуткових касових ордерів №1 на суму 10000,00грн., №492 на суму 10000,00грн., №493 на суму 10000,00грн., №494 на суму 10000,00грн., №495 на суму 10000,00грн., №496 на суму 10000,00грн., №497 на суму 10000,00грн., №498 на суму 10000,00грн., №499 на суму 10000,00грн., №500 на суму 10000,00грн., №501 на суму 10000,00грн., №502 на суму 10000,00грн., №503 на суму 10000,00грн., №504 на суму 7700,00грн., ПП "СП "Гранд" сплатило підприємцю ОСОБА_1 137700,00грн. за реконструкцію хмелешпалер, згідно контракту 1/5 від 05.05.2008р. лише у період з 20.10.2008р. по 06.11.2008р. (а.с.35-37, 46-48).
Проте, листом №1/11 від 20.11.2008р. (а.с.29) позивач повідомив відповідача про повернення коштів, сплачених по касових ордерах, та просив перерахувати ці кошти на розрахунковий рахунок підприємця, вказуючи, що це передбачено контрактом.
Зазначений лист було отримано директором ПП "СП "Гранд" Осовським В.Е., про що свідчить його підпис та відмітка про його одержання.
Грошові кошти в сумі 137700,00грн., у відповідності до зазначеного листа, були повернуті ПП "СП "Гранд" у період з 24.11.2008р. по 11.12.2008р., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів: №496 на суму 10000,00грн., №497 на суму 10000,00грн., №498 на суму 10000,00грн., №499 на суму 10000,00грн., №500 на суму 10000,00грн., №501 на суму 10000,00грн., №502 на суму 10000,00грн., №503 на суму 10000,00грн., №504 на суму 10000,00грн., №505 на суму 10000,00грн., № 506 на суму 10000,00грн., №507 на суму 10000,00грн., №508 на суму 10000,00грн., №509 на суму 7700,00грн. (а.с. 30-33). При цьому, підставою повернення зазначених коштів у квитанціях до прибуткових касових ордерів зазначено контракт №1/5 від 05.05.2008р. та лист від 20.11.2008р.
Відповідач у відзиві від 10.11.2009р. на позовну заяву (а.с.44-45) заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що зобов'язання щодо проведення з позивачем розрахунків за договором № 1/5 від 05.05.2008р. ним було виконано у повному обсязі шляхом перерахування коштів згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів.
Твердження позивача щодо повернення коштів для їх наступного перерахування на розрахунковий рахунок не визнав, посилаючись на те, що жодним пунктом контракту №1/5 від 05.05.2008р. не передбачено обов'язкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок
Вважає, що після повернення коштів між сторонами виникли зовсім інші правовідносини, які не регулюються умовами укладеного договору, а тому в даному випадку відсутні строки виконання зобов'язання. В зв'язку з цим, підлягає застосуванню загальна норма про обов'язковість направлення на адресу боржника вимоги про сплату коштів, що позивачем не було здійснено.
Однак, посилання відповідача на виникнення нових правовідносин між сторонами не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки обов'язок оплати виконаних позивачем підрядних робіт випливає лише з умов контракту №1/5 від 05.05.2009р.
Пунктом 4.2 контракту №1/5 від 05.05.2009р. передбачено, що сплату за виконані роботи по об'єкту замовник проводить щомісячно протягом 6-ти днів після підписання актів Ф-2в та довідки форми КБ-3 та в розділі "Юридичні адреси сторін" вказано розрахунковий рахунок позивача.
Разом з тим, як правильно зазначив місцевий господарський суд в оскарженому рішенні, з посиланням на ч.1 ст.198 Господарського кодексу України та ч.2 ст.1087 Цивільного кодексу України, за виконані в травні та червні 2008р. позивачем підрядні роботи по реконструкції хмелешпалер №№2,5 (контракт №1/5 від 05.05.2008р.) відповідач мав провести розрахунок у безготівковій формі або готівкою через установи банку.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в зв'язку з прийняттям відповідачем грошових коштів, які були йому повернуті позивачем згідно з листом від 20.11.2008р. та відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів на суму 137700,00грн., не можна вважати, що відповідач провів розрахунки за реконструкцію хмелешпалер та належним чином і у встановлений строк виконав умови контракту №1/5 від 05.05.2008р. щодо проведення розрахунків за виконані роботи по реконструкції хмелешпалер.
Докази на підтвердження того, що в подальшому відповідач перерахував грошові кошти в сумі 137700,00грн. на розрахунковий рахунок позивача, в матеріалах даної справи відсутні.
Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 137770,00грн. підтверджується також підписаним між сторонами станом на 01.04.2009р. актом звірки розрахунків за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. (а.с.21).
За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача 137770,00грн. основної заборгованості та необхідність їх задоволення.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 40530,00грн. пені, нарахованої за період з 07.06.2008р. по 19.10.2008р. на суму 88435,00грн. та за період з 07.07.2008р. по 19.10.2008р. на суму 49335,00грн., то господарський суд першої інстанції, виконавши власні розрахунки, дійшов правильного висновку про часткове задоволення цих вимог, оскільки за період з 07.06.2008р. по 19.10.2008р. (135 днів) розмір пені, нарахованої на суму 88435,00грн. (сума боргу по актах за травень 2008р.), становить 7828,67грн., а за період з 07.07.2008р. по 19.10.2008р.(105 днів) розмір пені, нарахованої на суму 49335,00грн. (сума боргу по актах за червень 2008р.), становить 3396,84грн., всього 11225,51грн.
Так само правильним є висновок суду про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 21918,00грн. інфляційних нарахувань.
Зокрема, за розрахунками місцевого господарського суду, розмір втрат від інфляції, нарахованих на суму 88435,00грн. (борг за травень), за період з 07.06.2008р. по 19.10.2008р. становить 2670,67грн., а на суму 49335,00грн. (борг за червень) за період з 07.07.2008р. по 19.10.2008р. - 1086,51грн., загалом - 3757,18грн.
Доводи апеляційної скарги є непереконливими, фактично відтворюють позицію відповідача, викладену у відзиві від 10.11.2009р. на позовну заяву (а.с.44-45) та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 02.12.2009р. у даній справі, яким позов підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 137770,00грн. основної заборгованості, 11225,51грн. пені, 3757,18грн. інфляційних нарахувань, а в решті позову відмовлено, прийняте з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 02 грудня 2009 року у справі №15/1420 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Гранд", с.Рея Бердичівського району Житомирської області - без задоволення.
2. Справу №15/1420 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд