ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. Справа №907/772/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Орищин Г.В.

Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Ляльки Н.

за участю представників сторін:

від позивача Бочкор А.П.-представник, Шльосер А.Р. - адвокат

від відповідача ОСОБА_4 - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Доманича Михайла Миколайовича, б/н від 16.08.2018 (вх. № ЗАГС 01-05/94/18 від 11.10.2018)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.07.2018 (суддя Ушак І.Г., повний текст рішення виготовлено 31.07.2018)

у справі №907/772/17

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород

до відповідача Фізичної особи-підприємця Доманича Михайла Миколайовича, АДРЕСА_1

про стягнення 95 064,12 грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Доманича Михайла Миколайовича про стягнення наведеної суми як компенсації вартості донарахованого об'єму природного газу у зв'язку з виявленням на об'єкті відповідача - кафе, що знаходиться в с. Онок по вул. Колгоспній, 3, Виноградівського району - несанкціонованого газопроводу, використання природного газу на цьому об'єкті за відсутності договору розподілу та договору постачання природного газу, що є порушенням за змістом п.п. 1, 6 ч. 1 гл. 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.07.2018 у справі №907/772/17 (суддя Ушак І.Г.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ФОП Доманича М.М. на користь ПАТ «Закарпатгаз» компенсацію вартості донарахованого об'єму природного газу на суму 61 951, 90 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що дослідивши матеріали даної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд констатує про доведеність належними, допустимими та достатніми доказами факту порушення відповідачем установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності - порушень за змістом Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу ГРМ, розміру завданих збитків на суму 61 951,90 грн. та причинного зв'язку між допущеним порушенням зобов'язання та завданими збитками.

ФОП Доманич М.М. подано апеляційну скаргу б/н від 16.08.2018, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, у задоволенні позовної заяви відмовити повністю, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Скаржник вважає, що акт про порушення, складений працівниками позивача, є неналежним доказом у справі, посилаючись на те, що примірники актів позивача та відповідача відрізняються за змістом, оскільки у примірнику відповідача відсутній номер акту, дані щодо діаметру газопроводу, відсутня відмітка про усунення порушень на дату складання акту, однак такі дані та відмітка є у примірнику акта позивача під № 462

Скаржник також зазначає про відсутність несанкціонованого газопроводу, посилаючись на те, що на підставі його заяви та за його кошти працівниками позивача було виготовлено технічні умови, виготовлений проект газифікації житлового будинку за зазначеною адресою та частково виконані будівельно-монтажні роботи з газифікації будинку.

На думку скаржника, матеріали справи не містять документів, на підставі яких складено розрахунок вартості необлікованого газу, оскільки матуріали справи та перевірки не містять жодних технічних характеристик приладів.

Також скаржник вважає недоведеними та відсутніми всіх елементів складу цивільного, господарського правопорушення як необхідної умови для притягнення Доманича М.М. до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судом правильно застосовано норми процесуального та матеріального права, в повному обсязі з»ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення даного спору, висновки суду грунтуються на повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності. Товариство вважає, зокрема, що наявність несанкціонованого газопроводу та викорастання природного газу споживачем за відсутності договору розподілу природного газу зафіксовані актом про порушення № 462 від 29.03.2017, складеним працівниками позивача за участю відповідача. Зазначений акт було розглянуто та задоволено на засіданні комісії позивача.

Окрім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції предсатавником відповідача визнано факт здійнення підприємницької діяльності в приміщенні магазину за адресою вул. Медова, 3 (колишня Колгоспна), с.Онок Виноградівського району та факт укладення відповідачем - ФОП Доманич М.М. договору з ПрАТ «Закарпаттяобленерго» на постачання електроенергії у зазначене приміщення.

Представники сторін в судовому засіданні підримали доводи та заперепчення щодо вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, пояснення предсатавників сторін в судовому засіданні, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.03.2017 працівниками ПАТ "Закарпатгаз» - на об'єкті кафе, що належить ФОП Доманич М.М., яке знаходиться за адресою с. Онок Виноградівського району по вул. Колгоспна (тепер Медова), 3, виявлено несанкціонований газопровід, використання природного газу споживачем за відсутності договору розподілу природного газу та договору постачання природного газу на об'єкті.

Про наведене за участю ФОП Доманича М.М. складено акт про порушення № 462 від 29.03.2017, за змістом якого йдеться, що на зазначеному об'єкті до газової мережі підключено обладнання - двохконтурний котел «Ariston», максимальною потужністю 24 кВт/ год та варочна панель, лічильник відсутній, газ відкритий, на димохідному патрубку наявні продукти горіння газу.

Акт про порушення підписано ФОП Доманичем М.М. із зауваженнями «не рахую себе винуватим, так як проплатив за дозвіл на споживання газу».

Надалі, 13.07.2017 акт про порушення № 462 від 29.03.2017 було розглянуто на засіданні комісії позивача з розгляду актів про порушення за участю відповідача; за результатами здійснено розрахунок об'єму необлікованого природного газу за період з 29.09.2016 по 29.03.2017 - за шість місяців, що передували дню виявлення порушень.

Відповідно до розрахунку вартість необлікованого газу становила 168 980,78 грн., виходячи з номінальної потужності котла «Ariston» - 2,9 кбм/год., варочної панелі 6-камфорної - 1,55 кбм/год. Та кількості годин роботи цього обладнання - 4344 годин.

29.09.2017 позивач направив відповідачу письмову вимогу про компенсацію у 7-денний строк вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу на суму 168 980,78 грн. та рахунок від 13.07.2017 на зазначену суму, яку відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Вищенавдене стало підставою для звернеення ПАТ "Закарпатгаз» з позовом про стягнення з відповілача 168 980,78грн. передбаченої Кодексом ГРС компенсаціх вартості природного газу.

Приписами ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, зокрема, встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором

За приписами ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст19 Закону України «Про ринок природного газу» технічні та комерційні умови приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи визначаються в кодексі газотранспортної системи або кодексі газорозподільних систем; приєднання об'єкта замовника до газотранспортної або газорозподільної системи здійснюється в такому порядку: отримання дозволу оператора газотранспортної або газорозподільної системи на приєднання; отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених законодавством, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; підключення об'єкта до газотранспортної або газорозподільної системи; прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; реєстрація права власності на об'єкт будівництва.

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» розроблено Кодекс газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРС), затв. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 30.09.2015 № 2494 та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема, умови забезпечення:

- комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу;

- доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу);

- доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу);

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини, зокрема, між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під'єднання несанкціонованого газопроводу.

Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу V Кодексу ГРС, приєднання об'єктів замовника до ГРМ здійснюється на підставі договору на приєднання, що укладається за встановленими формами.

Для приєднання об'єкта будівництва або існуючого об'єкта до газорозподільної системи оператора ГРМ їх власник (замовник приєднання) має, згідно п. 1 гл. 2 розділу V Кодексу ГРС, звернутися до цього оператора ГРМ із заявою про приєднання, одночасно надавши оператору визначений у даному пункті перелік документів.

Відповідно до пп. 7, 11 п. 3 гл. 2 розділу V Кодексу ГРС оператор ГРМ за договором на приєднання забезпечує встановлення в точці вимірювання вузла обліку із забезпеченням його захисту від несприятливих погодних умов та несанкціонованого доступу; пуск газу на об'єкт замовника та укладання договору розподілу природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу.

Пунктом 13 гл. 2 розділу V Кодексу ГРС передбачено здійснення замовником плати за приєднання, фактом виконання якої є оформлений між оператором ГРМ та замовником акт виконання послуги приєднання.

Відповідно до п. 2 гл. 1 розділу VI Кодексу ГРС доступ споживачів до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу.

Згідно п. 1 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРС, здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відносини між постачальниками та споживачами природного газу регулюються розробленими на виконання п. 17 ч. 3 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» Правилами постачання природного газу, затвердж. постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

За змістом п. 3 зазначених Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил. Фізичні особи, які використовують природний газ для професійної та/або комерційної діяльності, прирівнюються до споживачів, що не є побутовими, та укладають договір постачання природного газу згідно з розділом ІІ цих Правил.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил постачання підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором ГРМ, та присвоєння споживачу оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Правилами безпеки системи газопостачання, затв. наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15.05.2015, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 8.06.2015 за № 674/27119, дія яких поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов'язана з будівництвом, ремонтом, розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням, експлуатацією систем газопостачання, встановлено (п.п. 4.1-4.3), що до прийняття в експлуатацію системи газопостачання природного газу газопроводи повинні бути випробувані на міцність і щільність; при введенні в експлуатацію (до пуску газу) обладнання і газопроводи повинні бути піддані контрольному опресовуванню; суб'єкти господарювання до початку спорудження, монтажу і наладки об'єктів систем газопостачання повинні подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, такі відомості: назва і адреса об'єкта, його технічна характеристика та відомча належність; назва будівельно-монтажної організації, яка здійснює будівництво об'єкта системи газопостачання.

До відомостей додаються: проектна документація на будівництво згідно з вимогами статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; завірена копія наказу про призначення особи, яка буде здійснювати технічний нагляд за будівництвом, протокол перевірки її знань в обсязі виконуваної нею роботи. До пуску газу на об'єкти систем газопостачання складається акт приймання в експлуатацію об'єктів систем газопостачання та акти згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", затвер. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23 квітня 2001 року № 101. Приймання закінченого будівництвом об'єкта системи газопостачання оформляється актом за формою 5 (додаток 2) ДБН А. 3.1-3.-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.»

У ході судового розгляду в суді першої інстанції правомірно встановлено, що об'єкт кафе належний на праві власності відповідачу у справі - ФОП Доманич М.М., використання газу на якому встановлено актом про порушення № 462 від 29.03.2017, не був приєднаний до системи газопостачання в порядку, передбаченому наведеними вище нормами спеціального законодавства.

Посилання скаржника на те, що проектні та частково будівельно-монтажні роботи з газифікації житлового будинку здійснювалися працівниками позивача та не завершені з вини останнього, не може бути виправданням самовільного приєднання до газопроводу об'єкту кафе.

За визначеннями наданими у розділі І Кодексу ГРС, відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу є несанкціонованим відбором природного газу; самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу) є несанкціонованим газопроводом; несанкціонований споживач - фізична, юридична особа або фізична особа - підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об'єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу.

Відповідно до п.1 гл. 4 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до п. 2 Глави 4 Розділу XI Кодексу ГРС, у разі виявлення оператором ГРМ використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу, спожитий об'єм природного газу визначається за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців.

Враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що відповідач, як споживач, самовільно підключивши об'єкт - кафе, у якому здійснює комерційну діяльність, до системи газопостачання, встановивши газове обладнання та використовуючи природний газ за відсутності договору розподілу природного газу, договору постачання природного газу, лічильника газу, допустив порушення на ринку природного газу, які за приписами Кодексу ГРС кваліфікуються як несанкціонований відбір газу.

Так, згідно п. 1 гл. 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, наявність несанкціонованого газопроводу; використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Як підтверджується матеріалами справи, порушення, а саме, самовільне приєднання відповідачем до газопроводу об'єкту кафе, зафіксовано шляхом складання акту про порушення № 462 від 29.03.2017, тобто у спосіб, визначений приписами гл. 5 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Приписами глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, зокрема, встановлено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ у присутності споживача/несанкціонованого споживача складається акт про порушення за встановленою формою, акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

На дату складання акта оператор ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби чи повноваження) представник оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта зазначається про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Якщо об'єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.

Матеріалами справи підтверджується, що представниками позивача на місці виявлення порушення відповідача та у його присутності складено акт про порушення за встановленою формою у двох примірниках, один з яких залишився у відповідача. Відповідач на реалізацію свого права вніс до акту письмове зауваження, за змістом якого вважає себе невинуватим у зазначених порушеннях, оскільки здійснив оплату вартості технічної документації.

Суд першої інстанції в ході розгляду справи, дослідив оригінали примірників зазначених актів наданих сторонами та правомірно встановив, що у примірнику відповідача відсутній номеру акту, дані щодо діаметру газопроводу та відмітки про усунення порушень на дату складання акту судом, натомість такі дані та відмітка є у примірнику акта позивача під № 462. На зазначених порушеннях наголосив і саржник в апеляційній скарзі.

Як зазначив суд першої інстанції, в ході розгляду справи допитані у судовому засіданні про обставини проведення перевірки на об'єкті відповідача та складання акту про порушення свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, зокрема, що до перевірки, яка не була плановою, працівників позивача допустив відповідач, який повідомив, що газопостачання на об'єкті легальне, є всі дозвільні документи, однак на момент перевірки не надав їх. Комісією оглянуто газопровід ззовні, обстежено приміщення кафе та виявлено підключене за допомогою гнучкого металорукава газоспоживне обладнання - котел та побутова плита - не варочна панель (кількість камфорок - свідки не могли точно згадати). Пояснили, що дані про потужність приладів внесені до акту з бірок на самому обладнанні; хоча точно пам'ятають про наявність бірки лише на котлі.

Щодо відмітки про усунення порушень на дату складання акту, - п. 4 акту про порушення - пояснили, що таку на день перевірки до акту не вносили, оскільки було вирішено не від'єднувати об'єкт від газопостачання, якщо відповідачем буде надано відповідну документацію. Однак, на наступний день - 30.03.2018, оскільки відповідачем не було надано документації, представники позивача за участю відповідача здійснили механічне від'єднання, про що у примірник позивача внесено відмітку з текстом «механічно від'єднано».

Беручи до уваги зазначені обставини в сукупносіт, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що наведені розбіжності у примірниках акту позивача та скаржника, не позбавляють його доказової сили, оскільки зазначені дані не є визначальними для встановлення факту порушення.

Визначальним при складенні даного акту є те, що за участю відповідача зафіксовані дані, які складають зміст порушення на ринку газу, перелік та кількість газоспоживного обладнання підключеного до газової мережі та його потужність, тобто ті дані, які дають можливість встановити факт порушення, кваліфікувати його, встановити ті дані, які необхідні при розрахунку об'єму необлікованого (донарахованого) об'єму.

Зокрема, акт про порушення, складений представниками позивача за участю відповідача, містить дані про встановлені порушення Кодексу газорозподільних систем: наявність несанкціонованого газопроводу, використання природного газу за відсутності договору розподілу; перелік та кількість газоспоживного обладнання підключеного до газової мережі та його потужність: двохконтурний котел «Ariston», 1 шт., максимальною потужністю 24 квт/год., варочна панель 1 шт. без зазначення потужності.

Діаметр газопроводу у даних спірних відносинах немає суттєвого значення, оскільки такий не використовується у розрахунку об'єму необлікованого газу, як помилково стверджує відповідач.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Не береться до уваги твердження скаржника про те, що акт про порушення № 462 від 29.03.2017 є неналежним доказом у справі, оскільки примірники актів позивача та відповідача відрізняються за змістом, оскільки у примірнику відповідача відсутній номер акту, дані щодо діаметру газопроводу, відсутня відмітка про усунення порушень на дату складання акту, однак такі дані та відмітка є у примірнику акта позивача під № 462.

Судова колегія зазначає, що акт про порушення підписаний відповідачем без зауважень щодо змісту порушень, переліку та кількості газоспоживного обладнання підключеного до газової мережі та його потужність із єдиним зауваженням про те, що не вважає себе винуватим, посилаючись на оплату «дозволу на споживання газу», отже наведений акт є належним доказом на підтвердження факту порушення допущеного відповідачем на ринку природного газу.

Заперечення скаржника щодо того, що матеріали справи не містять документів, на підставі яких складено розрахунок вартості необлікованого газу, оскільки матеріали справи та перевірки не містять жодних технічних характеристик приладів, приймаються в частині газового обладнання - «варочна панель» - оскільки в акті про порушення відсутні відомості щодо її потужності, а розрахунок здійснений виходячи з потужності "варочної панелі 6-ти камфорної" - 1,55 кбм/год. В частині ж іншого обладнання - двохконтурного котла «Ariston» - потужність зазначена в акті, відтак - є належно підтвердженою позивачем та не спростованою відповідачем.

Відповідно до п. 1 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до п. 2 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення оператором ГРМ використання природного газу споживачем за відсутності, зокрема, договору розподілу природного газу спожитий об'єм природного газу визначається за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня припинення газопостачання, а при використанні газу без договору - з дня його закінчення до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача, поданий в додатку до заяви про зменшення позовних вимог, правомірно встановив, що такий здійснений правильно з урахуванням існуючої вартості газу за період, що не перевищує 6 місяців до дня виявлення порушення, в частині, що стосується використання газового обладнання встановленої потужності - котла «Ariston», виходячи з 14-годинного графіка роботи відповідача.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Положеннями ст. ст. 224, 225, 226 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

При цьому на кредитора покладається тягар доказування факту порушення зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, розміру завданих збитків та причинного зв'язку між допущеним порушенням зобов'язання та завданими збитками. Відсутність вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи у сукупності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судова колегія прийшла до висновку про доведеність належними, допустимими та достатніми доказами факту порушення скаржником вимог щодо здійснення господарської діяльності - порушень за змістом Закону та Кодексу ГРМ, розміру завданих збитків на суму 61 951,90 грн. та причинного зв'язку між допущеним порушенням зобов'язання та завданими збитками. Скаржником в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не надано суду доказів відсутності вини у допущених порушеннях.

Не беруться до уваги посилання скаржника на недоведеність документально належності кафе скаржнику та здійснення ним підприємницької діяльності в цьому кафе, оскільки зазначені твердження спростовуються матеріалами справи: актом про порушення підписаним відповідачем без зауважень в цій частині, його поясненнями на засіданні комісії, про які йдеться у письмових відзиві, поясненнях, диску звукозапису засідання комісії позивача (зазначені документи знаходяться у матеріалах справи).

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та правомірно прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині нарахованих збитків в частині, що стосується використання газового обладнання встановленої потужності - котла «Ariston», є такими, що ґрунтуються на законі та доведені належним чином, підлягають задоволенню. Отже з відповідача обгрунтовано стягнуто на користь позивача 61 951,90 грн. В іншій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не доведені належними та допустимими доказами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

В судовому засіданні 04.12.2018, яке проводилось в режимі відеоконференції, представником Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" заявлено клопотання, в порядку п.8 ст.129 ГПК України, про вирішення питання про судові витрати протягом п»яти днів після прийняття постанови у даній справі, посилаючись на неможливість підписати остаточний акт приймання-передачі послуг, наданих Адвокатським об»єднанням «Альянс» та подати його до закінчення судових дебатів у справі.

Згідно з п.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судова колегія зобов»язала ПАТ "Закарпатгаз" в термін протягом 5 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду у даній справі надати докази в обгрунтування заявленого клопотання.

Станом на 10.12.2018 скаржником не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування власних судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

За таких обставин заявлене ПАТ «Закарпатгаз» клопотання судовою колегією залишено без розгляду.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273. 275, 276, 282- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.07.2018 у справі №907/772/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Доманича Михайла Миколайовича, б/н від 16.08.2018 (вх. № ЗАГС 01-05/94/18 від 11.10.2018) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 12.12.2018.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.

суддя Хабіб М.І.