Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #75776553

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


справа№753/4942/18

провадження 06.115/824/186/2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

(додаткова)

10 грудня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача СліпченкаО.І.,

суддів: Сержанюка А.С., Іванової І.В.,

розглянув в приміщенні апеляційного суду питання про ухвалення додаткового рішення за заявою ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 21 червня 2018 року скасовано.

23 листопада на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Указом Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано, зокрема, Апеляційний суд м. Києва, Апеляційний суд Київської області та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону від 03.10.2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, в межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується.

Відповідно до ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року.

Нерозглянуті апеляційні скарги, заяви, клопотання, що були подані до Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області, передано для розгляду до новоутвореного Київського апеляційного суду.

Таким чином, дана заява про ухвалення додаткового рішення підлягає розгляду Київським апеляційним судом.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія прийшла до висновку про часткове задоволення даної заяви.

Судом встановлено, що в провадженні Апеляційного суду міста Києва перебувала дана справа.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Однак, колегією суддів при прийнятті даної постанови не вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п.1 ч.3 ст. 133 та ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до роз'яснень п.48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року &quex;Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах&q?) ;, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 8, 13 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ухвалюючи нове судове рішення про залишення позовних вимог без задоволення, апеляційний суд не вирішив питання про компенсацію судового збору, який був сплачений відповідачем за подачу апеляційної скарги та витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до апеляційного суду ОСОБА_2 сплатила 1057,50 грн. судового збору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи правнича допомога ОСОБА_2 надавалась адвокатом ОСОБА_4 на підставі укладеного договору від 17 березня 2018 року(а.с.110) та ордеру від 17 березня 2018 року (а.с. 43), та ОСОБА_5 на підставі укладеного договору від 18 вересня 2018 року (а.с. 88) та ордеру від 18 вересня 2018 року (а.с. 89).

Разом з тим, ОСОБА_2 не подала до апеляційного суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та доказів здійснених нею витрат на надання правничої допомоги під час розгляду справи або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, про що повинна була б зробити відповідну заяву до закінчення судових дебатів, як це передбачається ст. 141 ЦПК України.

В зв'язку з цим, на підставі поданих позивачем доказів апеляційний суд був позбавлений можливості визначити обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт в суді першої та апеляційної інстанції та розмір витрат позивача на правничу допомогу.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3(РНОКПП НОМЕР_1), на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2) компенсацію судових витрат у розмірі 1057 (тисячу п'ятдесят сім) грн. 50 коп..

У задоволенні заяви ОСОБА_6 в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація