Єдиний унікальний номер 236/3082/18

Номер провадження 11-кп/804/607/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

головуючого судді    Ковалюмнус Е.Л.,

суддів      Акуленка В.В., Савкової С.В.,

при секретарі     Рябцевої Ю.С.,

за участю:

прокурора      Онищенко Г.Г.,

захисників                                                  ОСОБА_1, ОСОБА_2,

законних представників

неповнолітніх                                               ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12018050420000612 за апеляційними скаргами прокурора  Кузнецової Т.С. та прокурора Лівочки О.В. на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області про застосування примусових заходів виховного характеру від 02.10.2018 року стосовно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, 

                                                                      ВСТАНОВИЛА:

             Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 02.10.2018 року,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше не судимого, який навчається у 8 класі Ярівської загальноосвітньої школи, та мешкає за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Ринкова, буд. 41,

застосовано до малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вчинив  суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі малолітнього ОСОБА_5 під нагляд опікуна ОСОБА_4, строком на 1 рік.

          Згідно до ухвали суду Краснолиманського міського суду від 02.10.2018 року ОСОБА_5, будучи малолітньою особою, вчинив суспільно небезпечне діяння за наступних обставин. 20 червня 2018 року близько 14 години неповнолітній ОСОБА_6 за попередньою змовою та спільно з неповнолітнім ОСОБА_7 та малолітнім ОСОБА_5, маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли на огороджену територію домоволодіння № 46 по вул. Челюскіна в м. Лиман Донецької області, де спрямували до вхідних дверей житлового будинку. Діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, через незачинені вхідні двері проникли до приміщення будинку, звідки викрали: -побутову швейну машинку з ручним приводом на підставці в чемодані-футлярі Подільського механічного заводу, вартістю 566,67 гривень; -чавунну пічну плиту, розміром 40х70 см, вартістю 585,00 гривень. З викраденим майном неповнолітні ОСОБА_6, ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1151,67 гривень. Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на доведення злочину до кінця, а саме досягнення єдиної мети по викраденню пральної машини, неповнолітній ОСОБА_6 за попередньою змовою та спільно з малолітнім ОСОБА_5 22 червня 2018 року о 15 годині проникли на огороджену територію домоволодіння № 46 по вул. Челюскіна в м. Лиман Донецької області, де спрямували до вхідних дверей житлового будинку. Діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, через незачинені вхідні двері проникли до приміщення будинку, де з ванної кімнати викрали пральну машинку «Донбас-3» сірого кольору, вартістю 462,00 гривень. З викраденим майном неповнолітні ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 462,00 гривень. Своїми умисними діями неповнолітній ОСОБА_6, ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_5 спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в загальному розмірі 1613,67 гривень. Тобто, малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив суспільне-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

        На вказану ухвалу суду прокурором Кузнецової Т.С. подано апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає зміні на підставі ст. 409 КПК України, у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Звертає увагу суду, що малолітній ОСОБА_5, на момент вчинення суспільно – небезпечного діяння спільно з неповнолітнім ОСОБА_9 та ОСОБА_6, не був суб’єктом злочину, оскільки не досяг віку кримінальної відповідальності, а отже його участь у вчинені цих кримінальних правопорушень не утворювала співучасті у вчинені інкримінованих неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 діянь. Таким чином, суд при винесенні ухвали неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме зазначивши у мотивувальній частині . при описанні дій малолітнього ОСОБА_5, формулювання «злочин», «злочинна діяльність» та кваліфікуючи їх як вчинення суспільно – небезпечного діяння за попередньою змовою групою осіб, що є підставою для зміни судового рішення.

       Крім того, зазначає, що оскільки обвинувачений вирок щодо малолітнього ОСОБА_5 не ухвалювався, то відсутні підстави для стягнення процесуальних витрат із законних представників неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності.   На підставі викладеного просить ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 02.10.2018 року змінити та виключити з мотивувальної частини ухвали посилання на кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групою осіб», а також виключити посилання на вчинення малолітнім ОСОБА_5 «злочинну» та «злочинної діяльності». Виключити з мотивувальної частини ухвали посилання у частині стягнення витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи із законного представника малолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 та законних представників неповнолітніх обвинувачених. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.  

      В апеляційній скарзі прокурор Лівочка О.В. звертає увагу суду, що ОСОБА_5 на час вчинення ним суспільно небезпечних діянь за епізодами від 20.06.2018 року та 22.06.2018 року не досяг 14 річного віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 185 КК України, тобто не був суб’єктом зазначених злочинів, а вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, відповідно до вимог ст. 498 КПК України. Проте, суд у мотивувальній частині ухвали вказав, що неповнолітнім ОСОБА_6 вчинено злочин за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_5, який на той час не досяг віку, з якого настає кримінальна  відповідальність. Оскільки ОСОБА_5 під час вчинення вищевказаних суспільно небезпечних діянь спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тобто він не є суб’єктом злочину. На підставі викладеного просить суд, ухвалу суду змінити та виключити посилання на кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групою осіб» за епізодами вчинених крадіжок спільно з малолітнім ОСОБА_5, а саме 20.06.2018 року та 22.06.2018 року. В іншій частині ухвалу залишити без змін.  

         Особа, яка вчинила суспільне небезпечне діяння ОСОБА_5 та представник ОСОБА_5 міської ОСОБА_1 Донецької області служби у справах дітей ОСОБА_10 повідомлені належним чином про день та час розгляду справи. 

        Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Онищенка Г.Г., яка підтримала доводи апеляційних скарг прокурорів Кузнецової Т.С. та Лівочки О.В., захисників ОСОБА_1,           ОСОБА_2 та законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які не заперечували у задоволені апеляційних скарг прокурорів, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурорів підлягають задоволенню, з наступних підстав.

        Фактичні обставини вчинення особою, яка вчинила суспільне небезпечне діяння ОСОБА_5 суспільно небезпечних діянь та кваліфікація дій ОСОБА_5 прокурором не оскаржуються.

        Згідно ч.1 ст. 404 КПК України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

        Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.

        Як вбачається з положень ст. 409 КПК України, підставою для скасування вироку, зокрема, є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи кримінального провадження.

       Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

        Згідно до вимог ст. 18 КК України суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

         У відповідності до вимог ст. 26 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчинені умисного злочину.

         На підставі ст. 28 КК України злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

        Згідно з ч. 2 ст. 22 КК України, особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише, зокрема, за крадіжку ( стаття 185).

        Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_5, народився 02.09.2004 року.

        Відповідно до ухвали Краснолиманського міського суду Донецької області від 02.10.2018 року зазначено, що ОСОБА_5, 20.06.2018 року та 22.06.2018 року спільно ОСОБА_7 та ОСОБА_6  вчинив суспільне-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

        Малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння спільно з неповнолітніми ОСОБА_11 та ОСОБА_6, не був суб’єктом злочину, оскільки не досяг віку кримінальної відповідальності, а отже його участь у вчинені цих кримінальних правопорушень не утворювала співучасті у вчинені інкримінованих неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 діянь.

         Тобто на час вчинення даних суспільно небезпечних діянь за вищезазначеними епізодами ОСОБА_5,  не досяг чотирнадцятирічного віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто не був суб’єктом зазначених злочинів.

        Однак, суд не врахував вік ОСОБА_5  та в мотивувальній частині ухвали по вищевказаним фактам скоєння крадіжок за всіма епізодами, зазначив формулювання «злочин», «злочинна діяльність»,   та «за попередньою змовою групою осіб».

        Крім того, в мотивувальній частині ухвали суд зазначив, що в ході досудового слідства по справі фахівцями Донецького науково – дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України була проведена судово - товарознавча експертиза, вартість якої складає 1430, 00 грн., відповідно до вимог ст. 118 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню на користь держави із законного представника малолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 та законних представників неповнолітніх обвинувачених, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження – ОСОБА_12 та ОСОБА_3

        З матеріалів провадження вбачається,  що обвинувачений вирок щодо малолітнього ОСОБА_5 не ухвалювався, він  не мав процесуального статусу обвинуваченого, оскільки не досяг віку кримінальної відповідальності.

       Стягнення процесуальних витрат із законних представників неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності, не врегульовано нормами кримінального процесуального законодавства. 

       Тому посилання в мотивувальній частині ухвали суду на стягнення процесуальних витрат із законного представника особи, до якої застосовано примусові заходи виховного характеру ОСОБА_4, підлягає виключенню.

       Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що є відповідно до вимог ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення.

      За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурорів підлягають задоволенню, а ухвала суду - зміні із виключенням із мотивувальної частини ухвали посилання на кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групою осіб», спільно з малолітнім ОСОБА_5 та посилання на вчинення малолітніми ОСОБА_5 «злочину» та «злочинної діяльності», а також посилання про стягнення на користь держави із законного представника малолітнього обвинуваченого – ОСОБА_4 та законних представників неповнолітніх обвинувачених стосовно витрат за проведення судово – товарознавчої експертизи в сумі 1430,00 грн.

       При розгляді справи судом не допущено таких суттєвих порушень норм КПК України,               які б тягли за собою скасування ухвали.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів,-

                                                                    УХВАЛИЛА:

         Апеляційні скарги прокурорів Кузнецової Т.С. та Лівочки О.В.  - задовольнити.

         Ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 02.10.2018 року стосовно малолітнього ОСОБА_5 – змінити.

         Виключити з мотивувальної частини ухвали посилання на кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групою осіб», спільно з малолітнім ОСОБА_5 та посилання на вчинення малолітнім ОСОБА_5 «злочину» та «злочинної діяльності».

         Виключити з мотивувальної частин ухвали суду посилання стосовно процесуальних витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи, вартість якої складає 1430 грн.

          В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

         Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими, що тримається під вартою в той самий строк з дня вручення копії ухвали.

          Судді