ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2018 р. Справа№ 910/15815/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання: Сотнікової І.О.,

у присутності представників сторін:

від позивача: Ясінська Н.В. - директор, витяг з ЄДР

від відповідача: Варічева Л.С. - довіреність б/н від 02.09.17

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» та Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн» на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року

у справі № 910/15815/17 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн»

до Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн»

про стягнення компенсації за порушення виключних майнових

суміжних прав

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» про стягнення 64 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових суміжних прав позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на виявлення та фіксацію факту бездоговірного використання відповідачем двох фонограм „I will always love you" у виконанні Whitney Houston та „The power of love",у виконанні Celine Dion шляхом їх відтворення при створенні аудіовізуального твору « 4 Весілля» 3 сезон 8 випуск.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2017 року у справі замінено неналежного відповідача ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» на належного - ІП « 1+1 Продакшн» з підстав того, що виробником передачі, у складі якої було відтворено спірні фонограми, є ІП « 1+1 Продакшн».

17.11.2017 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останнім окрім відтворення, також зазначено інші види порушення виключних суміжних прав, а саме: синхронізація та незаконна видача дозволу на використання фонограм.

15.01.2018 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до 74 460,00 грн. з підстав збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 року.

За наслідками розгляду заявлених вимог рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2018 у справі № 910/15815/17 позов задоволено частково, стягнуто з ІП « 1+1 Продакшн» на користь ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» 17 620,00 грн. компенсації та 440,50 грн. витрат по сплаті судового збору, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року у справі № 910/15815/17 та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Доводи скаржника фактично стосуються суми компенсації, присудженої до стягнення.

Крім того, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ІП « 1+1 Продакшн» також звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року у справі № 910/15815/17 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач посилається на відсутність у позивача права на звернення до суду за захистом своїх прав з підстав нікчемності ліцензійного договору від 11.11.2016 року № 147-Д.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаними апеляційними скаргами, об'єднано їх в одне апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до розгляду на 10.09.2018 року за участю повноважних представників сторін.

У зв'язку зі зміною складу суду ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 року розгляд апеляційних скарг ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» та ІП «1+1 Продакшн» прийнято до провадження в новому складі суду та призначено на 26.09.2018 року.

У зв'язку зі зміною складу суду ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 року розгляд вищевказаних апеляційних скарг прийнято до провадження в новому складі суду та призначено на 17.10.2018 року.

25.06.2018 року на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 року „Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті „Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом приймання-передачі судових справ від 02.10.2018 року, на виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2018 року № 475, справу № 910/15815/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018 року, справа № 910/15815/17 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л.

Ухвалою суду від 25.10.2018 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 910/15815/17 за апеляційними скаргами ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» та ІП « 1+1 Продакшн» на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року, відкрито апеляційне провадження за вказаними апеляційними скаргами та призначено справу до розгляду на 08.11.2018 року за участю повноважних представників сторін.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 08.11.2018 року оголошено перерву у справі до 29.11.2018 року на підставі ст. 216 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2018 року вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти апеляційної скарги відповідача заперечував, просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Проти апеляційної скарги позивача заперечував, просив відмовити у її задоволенні.

29.11.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року - зміні в частині стягнення суми компенсації, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 11.11.2016 року між ТОВ «Соні Мьюзік Інтертеймент», як ліцензіаром, та ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн», як ліцензіатом укладено ліцензійний договір від № 147-Д, відповідно до предмету якого ліцензіар надає за винагороду (далі - роялті), а позивач отримує на умовах виключної ліцензії право використання Фонограм, вказаних в додатку № 2 до цього договору, кожним з вищевказаних способів використання, яке включає право здійснювати самостійно та/або дозволяти третім особам здійснювати по відношенню до таких Фонограм виключно відповідно до додатку № 2 та з метою їх використання у складі Передач на Телеканалах в межах Території та на протязі Строку (п. 2.1 ліцензійного договору № 147-Д) наступні дії:

- включення Фонограм у склад Передачі, тобто суміщення Фонограми з аудіовізуальним рядом Передачі (синхронізація) (п. 2.1.1 ліцензійного договору № 147-Д);

- технічна переробка/адаптація Фонограм з метою їх включення у склад Передачі та подальшого використання у складі Передачі згідно п. 2.1.4 цього договору (п. 2.12 ліцензійного договору № 147-Д);

- відтворення Фонограм у складі Передачі виключно для цілей виробництва Передачі 2.1.3 ліцензійного договору № 147-Д);

- подальше використання Фонограми у складі Передачі виключно в цілях (а) сповіщення Передачі для загального відома по телебаченню (включаючи кабельне телебачення) у складі Телеканалу (сповіщення по телебаченню), (б) доведення Передачі у складі Телеканалу до загального відома на офіційному власному сайті Телеканалу, без права завантаження та збереження Передачі кінцевим користувачем (2.1.4 ліцензійного договору № 147-Д).

Фонограма - виключно звукові записи виконання музичних творів (з текстом або без тексту), по відношенню до яких ліцензіар вправі на території України розпоряджатися виключним правом (виключними майновими суміжними правами) на такі фонограми (п. 1.2 ліцензійного договору № 147-Д).

Передача - аудіовізуальний твір та/або інший аудіовізуальний продукт, виготовлений на замовлення та /або за рахунок Телеканалу, та/або призначений для використання/був використаний Телеканалом (п. 1.5 ліцензійного договору № 147-Д).

Телеканал - телерадіокомпанія, зареєстрована компетентним органом України, як суб'єкт інформаційної діяльності у відповідності із законодавством України (п. 1.6 ліцензійного договору № 147-Д).

Територія - Україна (п. 1.4 ліцензійного договору № 147-Д).

Строк - період часу, на протязі якого позивач вправі використовувати Фонограми у складі Передач. Початок строку - 01.01.2010 року, або дата оприлюднення Фонограми, якщо фонограма була оприлюднена після 01.01.2010 року. Закінчення строку - 01.01.2020 року (п. 1.3 ліцензійного договору № 147-Д).

Пунктом 2.6 ліцензійного договору № 147-Д визначено, що з метою уникнення сумнівів сторони узгодили, що ніякі авторські права не є предметом дійсного договору.

Положеннями п. 6.1 ліцензійного договору № 147-Д передбачено, що дійсний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє на протязі Строку, але в любому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань.

Умовами п. 6.2 ліцензійного договору № 147-Д, зокрема, визначено, що виключна ліцензія, надана по даному договору розповсюджується на період часу, починаючи з 01.01.2010 року, або з дати оприлюднення Фонограми, якщо Фонограма була оприлюднена після 01.01.2010 року та діє до 01.01.2020 року.

Додатком № 2 ліцензійного договору № 147-Д, зокрема, передбачені наступні фонограми:

- „I will always love you", виконавець - Whitney Houston;

- „The power of love", виконавець - Celine Dion;

Таким чином, судом правомірно встановлено, що позивач є суб'єктом суміжного права та володіє виключними майновими правами інтелектуальної власності на зазначені вище фонограми на підставі ліцензійного договору від 11.11.2016 року № 147-Д та додатку № 2 до нього.

Твердження ІП « 1+1 Продакшн» про те, що повноваження позивача відносно здійснення прав на використання спірних фонограм не розповсюджується на відповідача, оскільки відповідне право обмежено колом конкретних юридичних осіб, передбачених Додатком №2 до ліцензійного договору, до якого відповідач не входить, є безпідставними та необґрунтованими.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на нікчемність ліцензійного договору від 11.11.2016 року № 147-Д відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки за умовам вказаного ліцензійного договору, його положення розповсюджуються на відносини сторін, які виникли до його укладення, а положення статті 31 Закону України „Про авторське право і суміжні права" та статті 1109 ЦК України не містять обмежень щодо застосування у договорах про відчуження майнових прав та ліцензійних договорах частини третьої статті 631 ЦК України, яка передбачає, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 910/24538/16).

Доводи відповідача про те, що згідно даних ЄДРПОУ ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» створено лише 11.12.2014 року, а відтак ліцензійний договір № 147-Д не може поширювати свою дію на той час, коли відносин між ним та його контрагентом не могло існувати, судом відхиляються, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до ТОВ «Соні Мьюзік Інтертеймент» щодо використання спірних фонограм під час створення аудіовізуального твору « 4 Весілля» 3 сезон 8 випуск». При цьому, на дату фіксації порушення і звернення до суду саме позивач є власником виключних майнових суміжних прав, а тому має право на звернення до суду з вимогами про виплату компенсації за використання фонограм без відповідних на те правових підстав.

Так, на підтвердження факту використання відповідачем спірних об'єктів шляхом їх відтворення при створені аудіовізуального твору « 4 Весілля» 3 сезон 8 випуск» позивач посилається на запис трансляції передачі « 4 Весілля» 3 сезон 8 випуск», яка відбувалася в ефірі телеканалу « 1+1» 18.07.2017 року, наданий Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення.

Приписами статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792 встановлено: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" з огляду на приписи ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" відсутність вини порушника не звільняє його від обов'язку припинити порушення права інтелектуальної власності, а так само не виключає застосування щодо нього заходів, спрямованих на захист таких прав. Зокрема, опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення, припинення дій, що порушують право інтелектуальної власності, здійснюються незалежно від вини порушника.

Втім, наведене правило підлягає застосуванню лише до тих способів захисту прав, які не належать до заходів відповідальності. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації) настає лише за наявності вини.

Судом першої інстанції правомірно встановлено факт незаконного використання фонограм: «I will always love you», виконавець - Whitney Houston, та «The power of love», виконавець - Celine Dion, шляхом відтворення у складі телепередачі « 4 Весілля" 3 сезон 8 випуск», виробником якої є Іноземне підприємство « 1+1 Продакшн», відповідно до Договору «О производстве аудиовизуального произведения и передаче (уступке) имущественных прав" від 03.01.2013 року.

Докази правомірного використання спірних фонограм відповідачем мне надано та в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності позовних вимог та наявності підстав для стягнення з відповідача відповідної компенсації.

Правомірним також є висновок місцевого господарського суду про те, що строк позовної давності для пред'явлення позивачем позовних вимог станом на день звернення до суду з позовом не пропущено.

Використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 Закону № 3792 передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50.000 мінімальних заробітних плат.

Пунктом 42 Постанови пленуму Верховного суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 № 5 визначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

При цьому, чинне законодавство не містить приписів щодо безпосереднього причинного зв'язку між фактом завдання збитків та їх розміром і розміром можливої компенсації.

Так, приписи Цивільного кодексу України та Закону не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Водночас відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від (16.12.2016 № 1774-VIII, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1 762,00 грн.

Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги та присуджуючи до стягнення з відповідача на користь позивача 17 620,00 грн. компенсації, тобто у розмірі мінімальної компенсації за використання твору, судом першої інстанції залишено поза увагою, що кожен музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту(ам). Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. Кожний об'єкт авторського права при порушення цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.

В даному випадку відповідачем використано дві фонограми одного власника прав на використані твори, а відтак колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити резолютивну частину рішення місцевого господарського суду, стягнувши з відповідача на користь відповідача компенсацію у розмірі 34 840,00 грн., а також судовий збір у розмірі 881 грн.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги позивача, судовий збір за її подання у сумі 1 200,00 грн. покладається на відповідача в розмірі пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн» на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року у справі № 910/15815/17 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року у справі № 910/15815/17 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2018 року у справі №910/15815/17 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення наступним чином:

« 2. Стягнути з Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 23; код ЄДРПОУ 23389360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139; код ЄДРПОУ 39543428) 34 840 (тридцять чотири тисячі вісімсот сорок) грн. 00 коп. компенсації та 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.».

4. Стягнути з Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 23; код ЄДРПОУ 23389360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139; код ЄДРПОУ 39543428) 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

6. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

7. Справу № 910/15815/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 12.12.2018 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

Б.В. Отрюх