Справа № 2-1621/08 Провадження №22-ц/802/388/18 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В.

Категорія:27 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 грудня 2018 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Здрилюк О.І., вивчивши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2008 року в цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Північно-Західного регіонального управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2008 року позов Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» у даній справі задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Північно-Західного регіонального управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 28964 грн. 80 коп. заборгованості за кредитним договором, а також стягнуто з кожного судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_2 подав 23 листопада 2018 року апеляційну скаргу на вказане судове рішення, у якій одночасно клопоче про поновлення строку апеляційного оскарження.

У відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Повний текст оскаржуваного відповідачем ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції складено у червні 2008 року.

Зі змісту зазначеного судового рішення вбачається, що відповідач у судове засідання не з'явився по невідомих суду причинах, хоча був належним чином повідомлений про день та годину розгляду справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачу не було відомо про наявність відносно нього зазначеного судового провадження, у порушення вимог ст.ст.81, 82 ЦПК України не підтверджене жодними належними та допустимими доказами та не вказано підстав для звільнення від доказування.

Крім того, перебіг строку оскарження не пов'язується Законом із бажанням чи небажанням особи отримувати судові виклики та копії процесуальних документів.

Також апеляційна скарга не містить обґрунтування про пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.41, 47 Рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України», № 3236/03 від 03.04.2008 року, у справі «Мушта проти України», № 8863/06 від 18.11.2010 року).

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13).

Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими непереборними обставинами.

Отже, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Тим більше, якщо строк поновлюється без поважних причин.

Що стосується забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо: 1) пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника, а тим більше, якщо пропуск строку стався з вини судів попередніх інстанцій, зокрема, у зв'язку з несвоєчасним врученням повного тексту судового рішення при одночасній добросовісній поведінці скаржника та вчиненні останнім усіх залежних від нього дій з метою отримання такого рішення; 2) оскарження судового рішення здійснюється не з метою перегляду остаточного рішення, а обумовлене метою виправлення судової помилки, яка має суттєве значення для захисту прав та інтересів особи або становить значний суспільний або у, виняткових випадках, державний інтерес.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З урахуванням наведеного, а саме тієї обставини, що після складення повного тексту оскаржуваного відповідачем ОСОБА_2 судового рішення сплило більше десяти років, відповідач був повідомлений судом першої інстанції про день та годину розгляду справи, жодних обставин непереборної сили для своєчасного оскарження судового рішення відповідач не зазначає, а тому відсутні передбачені законом підстави для відкриття апеляційного провадження за поданою ОСОБА_2 апеляційною скаргою на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2008 року, у зв'язку із чим слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою, що відповідає ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Керуючись ч.2 ст.358 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2008 року в цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Північно-Західного регіонального управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.

Суддя апеляційного суду О.І.Здрилюк