Справа № 2-111/2009

Категорія 41

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 грудня 2009 року                                                                                                     м.Житомир

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ЖИТОМИРА

в складі : головуючого - судді  Коломієць О.С.

з участю секретарів с/з ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі цивільну справу за позовом  Житомирського технологічного коледжу до ОСОБА_3  

  про виселення з гуртожитку без надання іншого житла

 та за зустрічною позовною заявою

ОСОБА_3 до Житомирського технологічного коледжу

про визнання права на житло,

В С Т А Н О В И В :

           Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що на підставі договору найму від 01.01.2002 року укладеного між Житомирським технологічним коледжем та відповідачем, останній була надана для проживання кімната № 103 в гуртожитку по вул. Котовського № 19 в м. Житомирі строком на один рік. Враховуючи, що договір найму жилого приміщення не був продовжений, а також те, що гуртожиток має статус студентського, в якому мають право проживати студенти та робітники коледжу, а відповідач не бажає добровільно звільнити житло позивач просить винести рішення яким виселити з кімнати № 103 гуртожитку по вул. Котовського № 19 в м. Житомирі Корнійчук ОСОБА_4 без надання іншого жилого приміщення.

           Відповідач подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила визнати за нею право на користування жилим приміщенням в кімнаті № 103 гуртожитку позивача по вул.Котовського № 19 в м.Житомирі на умовах договору найму, відповідно до ст.ст. 61, 63, 67, 68 ЖК України та Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку», оскільки вона в установленому законом порядку була поселена до спірного помешкання, тривалий час в ньому проживає, сплачуючи  квартплату та комунальні послуги за житло, що фактично свідчить про укладення між позивачем та відповідачем договору найму жилого приміщення.

Представник позивача в судовому засіданні первісний позов підтримала з тих же підстав, в зустрічному просила відмовити за безпідставністю.  

Відповідач та її представник зустрічний позов підтримали, в первісному просили відмовити за безпідставністю.  

  Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення, а в зустрічному необхідно відмовити за безпідставністю виходячи з наступного.

   В судовому засіданні було встановлено, що 01 січня 2002 року між Житомирським технологічним коледжем та ОСОБА_3 був укладений договір найму жилого приміщення, згідно якого відповідачу була надана для проживання кімната № 103 в гуртожитку по вул. Котовського № 19 в м.Житомирі строком на один рік (а.с.9-13). Відповідач зареєстрована і проживає в ній на день розгляду справи. Рішення про надання спірного жилого приміщення не приймалось та ордер на жилу площу в гуртожитку відповідачу не видавався. Гуртожиток, в якому проживає позивач, належить Житомирському технологічному коледжу і призначений для тимчасового проживання студентів у зв'язку з навчанням та працівників позивача. Відповідач в трудових відносинах в позивачем ніколи не перебувала.    

          Відповідно до ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.  Згідно ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на дану жилу площу. Враховуючи, що рішення про надання жилої площі в гуртожитку та ордер на вселення до спірного приміщення відповідачу не видався, тобто поселення було здійснено з порушенням норм діючого законодавства, суд, відповідно до ч.3 ст. 116 ЖК України, виселяє відповідача з кімнати  № 103 гуртожитку по вул.Котовського, 19  в м.Житомирі без надання іншого жилого приміщення.

  Посилання відповідача та її представника на ст.ст. 61, 63, 67, 68 ЖК України та на Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» є безпідставним.

 Згідно до ст.ст. 4, 5 ЖК України державний житловий фонд включає в себе жилі будинки та жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі. Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад (житловий фонд місцевих Рад). Відповідно до ст.ст. 51, 58 ЖК України жилі приміщення в будинках  державного житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів. На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинках державного житлового фонду виконавчий комітет відповідної Ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Іншого порядку надання жилих приміщень та видачі ордерів в жилих будинках віднесених до державного житлового фонду, законодавством не передбачено. Крім того, саме з видачею ордера законодавець пов'язує, відповідно до ст. 61 ЖК України, виникнення цивільно-правових відносин між громадянином та відповідною організацією, яка зобов'язана укласти договір найму жилого приміщення.

          Враховуючи, що відповідачем не було представлено жодного належного доказу, який підтверджує належність спірного помешкання до державного житлового фонду, тобто що даний гуртожиток є будинком, який перебуває у відданні Житомирської міської Ради, що останньою приймалось рішення про надання кімнати відповідачу та був наданий ордер на вселення до спірного жилого приміщення, хоча відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України це є обов'язком відповідача, підстав для визнання за відповідачем права на користування спірним помешканням на умовах договору найму у суду немає.

 Посилання відповідача на ті обставини, що вона з 1988 року проживає в спірній  кімнаті, сплачуючи за користування жилою площею в гуртожитку і комунальні послуги , не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки остання у встановленому законом порядку не набула права користування спірним жилим приміщенням на умовах договору найму, незалежно від тривалості проживання у ній та оплати за житло.    

Крім того, норми Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» не поширюються на громадян, які проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою за контрактом.

         Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача та держави судові витрати.

   Керуючись ч.3 ст. 116, ст. ст. 127, 129 ЖК України, Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

       Позов Житомирського технологічного коледжу до ОСОБА_3   про виселення з гуртожитку без надання іншого житла задовольнити.    

       Виселити ОСОБА_3 з кімнати № 103 гуртожитку, який розташований за адресою : м. Житомир, вул. Котовського, 19, без надання іншого жилого приміщення.

        Стягнути з  ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі  8 грн. 50 коп.  

        Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житомирського технологічного коледжу витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

        В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Житомирського технологічного коледжу про визнання права на житло відмовити за безпідставністю.

        Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги поданої протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

          Суддя :