Справа № 1-26/10 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21 січня 2010 року Прилуцький  міськрайонний суд  Чернігівської області в складі:

                                    головуючого судді  Білоуса М.В,

                                    при  секретарі Карпенко В.О.  

                                    з участю прокурора  Антоненка Ю.В.

 розглянувши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку в.Междорєчєнськ, Кемеровської області, РФ, мешканка с.Колісники,Прилуцького району,росіянка, гр..Казахстану, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружена, раніше судима: Прилуцьким міськрайонним судом від 24 квітня 2002 року  за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі:

за ч.2 ст.185 КК України,-

                                                В С Т А Н О В И В:

    27.11.2009 року близько 17 год., перебуваючи на залізничному вокзалі ст.Прилуки, ОСОБА_1,Н.О. зайшла до приміщення залу очікування залізничного вокзалу.

Побачила, що пасажир, який перебував в залі очікування, залишив свої речі без нагляду і вийшов на вулицю. ОСОБА_1 вирішила вказані речі викрасти.

Здійснюючи свій злочинний намір, впевнившись, що за нею ніхто не спостерігає, близько 17 год. 25 хв. ОСОБА_1 викрала майно, що належало ОСОБА_2, а саме господарчу сумку, вартістю 10 грн., в якій знаходилися чоловічі чоботи, вартістю 200 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник.

 Загальна сума викраденого складає 210 грн.                

Будучи допитаною, в якості підсудної, ОСОБА_1  визнала себе винною  повністю та підтвердила обставини заволодіння чужим майном  шляхом крадіжки.                                  

Вона усвідомлює свою вину  та відповідальність, розкаюється в скоєному і запевняє про недопущення в подальшому подібного, просить не призначати  суворої міри покарання. Даний злочин скоїла у зв”язку із скрутним матеріальним становищем.

Після допиту в судовому засіданні підсудної, остання просить справу розглянути без дослідження  письмових доказів у справі, правильно усвідомлюючи  зміст даних обставин справи і наявних  доказів, згідно пред”явленого  їй  обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому  суд, відповідно до  ст.299  КПК України, обмежив фактичні обставини справи допитом підсудної, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які  ніким не оспорювались. Учасникам  процесу  роз”яснено, що, в такому разі,  вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Зважаючи, що ОСОБА_1  раніше притягувалася  до кримінальної відповідальності і  вчинила   умисний корисливий злочин то за таких обставин,  суд знаходить, що органи  досудового слідства  правильно кваліфікували дії підсудної ОСОБА_1 за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, за що підсудна і підлягає  кримінальній відповідальності.

Обираючи підсудній покарання, суд враховує, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу винного , а саме те , що вона   повністю визнала себе винною у скоєнні злочину, активно сприяла його розкриттю, по місцю проживання характеризується позитивно, що даний злочин  вчинила  у зв”язку  із скрутним матеріальним становищем, що  є обставинами, котрі  пом”якшують її відповідальність.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Зважаючи на таке, суд вважає можливим  у відповідності з вимогами закону,   призначити  їй покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною за ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання за даним вироком, з випробуванням строком на 2 (два) роки.

У відповідності зі ст.76 КК України зобов»язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи  про зміну місця проживання та місця роботи, періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ: господарча сумка, в якій знаходилися чоловічі чоботи, які знаходяться  на зберіганні у ОСОБА_2 залишити йому за належністю.

Запобіжний захід ОСОБА_1  залишити попереднім підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

    На вирок суду може  бути  подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький  міськрайонний  суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ